Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/26

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ppuss

Від 2014 року кафедра має назву "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна", первісна назва – "Педагогіка та психологія управління соціальними системами".

Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами" – перша та єдина в Україні кафедра серед технічних ЗВО України, яка цілеспрямовано займається проблемами лідерства та управлінської підготовки на різних рівнях освіти, створена 15 лютого 2000 року. Від 2000 року під керівництвом чл.-коресп. НАПН України, доктора педагогічних наук, професора Олександра Георгійовича Романовського функціонує наукова школа лідерства "Формування особистості лідера в науці, освіті, бізнесі", від 2015 року – Центр лідерства.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора педагогічних наук, 1 доктор наук з державного управління, 12 кандидатів педагогічних, 11 – психологічних, 2 – технічних, 1 – мистецтвознавства, 1– філософських, 1 – наук з державного управління; 5 співробітників мають звання професора, 21 – доцента.

Переглянути

Фільтри

2015 - 20204

Налаштування

Ключові слова: search.filters.subject.information and communication technologies

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз
    Документ
    Модель розвитку вчителя-лідера у STEAM - орієнтованому освітньому середовищі закладу загальної освіти
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Сороко, Наталія
    Проаналізовано феномен лідерства вчителя у STEAM-орієнтованому освітньому середовищі закладу загальної освіти та створенню моделі розвитку вчителялідера у STEAM-орієнтованому освітньому середовищі. Обґрунтовано та спроєктовано модель розвитку вчителя-лідера у STEAM-орієнтованому освітньому середовищі закладу загальної освіти. Зроблені висновки, що для успішного впровадження STEAMосвіти у ЗЗО важливим вбачається розвиток вчителя-лідера, ролі якого передбачають не тільки участь учителя як керівника у класі, школі, педагогічній раді, а й виконання функцій фасилітатора для учнів і вчителів, вчителя-новатора для забезпечення впровадження у школі нових педагогічних підходів, ІКТ, стратегій та ін., учня, який опановує нові знання, технології, підходи та впроваджує їх у свою педагогічну діяльність, консультує та навчає своїх колег.
  • Ескіз
    Документ
    Дистанційна форма здобуття вищої освіти: аналіз думки студентів щодо якості, переваг і недоліків
    (2020) Мороз, Світлана Анатоліївна; Романовський, Олександр Георгійович; Мороз, Володимир Михайлович; Домбровська, Світлана Миколаївна; Грень, Лариса Миколаївна; Помаза-Пономаренко, Аліна Леонідівна
    Стаття містить результати аналізу наукової літератури щодо проблематики використання інформаційно-комунікаційних технологій у системі дистанційної освіти, а також напрямів вирішення питань забезпечення якості здобутої у її межах вищої освіти. Переважна більшість наукових досліджень, особливо в межах вітчизняної наукової думки, була виконана за допомогою теоретичних методів наукового пізнання та зосереджувалась на теорії, системі, законах, ідеях та парадигмах знань щодо дистанційної освіти та її якості. Такий підхід дещо звужує фокус розгляду відповідного феномену, адже питання практики функціонування окремих елементів відповідної системи залишаються відкритими для подальших наукових пошуків. На відміну від вітчизняних учених зарубіжні дослідники зосереджують свою увагу на вирішенні питань ефективності функціонування системи дистанційної освіти та використовують для цього суто емпіричні методи дослідження. З огляду на брак висвітлення у вітчизняній науковій літературі здобутих за допомогою емпіричних методів наукового пізнання результатів досліджень феномену якості вищої освіти в системі дистанційної форми її здобуття та факт існування запиту з боку суб’єктів державного управління розвитком системи вищої освіти, так само як і з боку адміністрацій закладів вищої освіти, на результати таких наукових пошуків, авторами публікації пропонуються до уваги та подальшого обговорення результати аналізу проведеного у 2018/19 навчальному році опитування студентів «Ставлення до дистанційної освіти та оцінювання її якості». Стаття містить результати аналізу відповідей респондентів щодо очікуваної якості здобутої в межах дистанційної форми навчання вищої освіти. Отримані авторами результати подаються через призму умовного порівняння якості вищої освіти, здобутої в системі денної та заочної форм навчання. Крім того, у статі висвітлено результати оцінювання студентами значущості основних переваг та недоліків дистанційної форми навчання, за результатами аналізу яких було опрацьовано пропозиції щодо можливості підвищення якості вищої освіти в межах дистанційної форми її здобуття, а також напрямів удосконалення змісту та практики реалізації державної політики щодо використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті.
  • Ескіз
    Документ
    Електронний підручник як основний елемент сучасного освітнього середовища
    (НТУ "ХПІ", 2015) Гущенко, В. В.; Поцулко, О. А.
    У статті розглядаються й аналізуються основні елементи, структурна організація, переваги та недоліки, а також вимоги щодо електронних підручників в системі сучасного освітнього середовища. Автор більш детально зосереджує увагу на засобах створення електронних підручників, їх класифікації та аналізує роль системного підходу при створенні цих підручників.
  • Ескіз
    Документ
    Система групування компонентів комп'ютерно орієнтованого навчального середовища закладу післядипломної педагогічної освіти
    (НТУ "ХПІ", 2015) Колос, Катерина Ростиславівна
    У дослідженні обґрунтовано необхідність проведення типології компонентного складу комп'ютерно орієнтованого навчального середовища закладу післядипломної педагогічної освіти; визначено поняття "типологія компонентного складу комп'ютерно орієнтованого навчального середовища закладу післядипломної педагогічної освіти"; умовно поділено це середовище за характеристичними функціями компонент на п'ять областей; аналіз характеристик компонентів кожної такої частини обумовив виокремлення класифікаційних ознак, відповідно до яких проведено поділ на групи компонентів комп'ютерно орієнтованого навчального середовища закладу післядипломної педагогічної освіти.