Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/26

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ppuss

Від 2014 року кафедра має назву "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна", первісна назва – "Педагогіка та психологія управління соціальними системами".

Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами" – перша та єдина в Україні кафедра серед технічних ЗВО України, яка цілеспрямовано займається проблемами лідерства та управлінської підготовки на різних рівнях освіти, створена 15 лютого 2000 року. Від 2000 року під керівництвом чл.-коресп. НАПН України, доктора педагогічних наук, професора Олександра Георгійовича Романовського функціонує наукова школа лідерства "Формування особистості лідера в науці, освіті, бізнесі", від 2015 року – Центр лідерства.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора педагогічних наук, 1 доктор наук з державного управління, 12 кандидатів педагогічних, 11 – психологічних, 2 – технічних, 1 – мистецтвознавства, 1– філософських, 1 – наук з державного управління; 5 співробітників мають звання професора, 21 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5

Управління професійно-технічною освітою на державному та регіональному рівнях: зарубіжний досвід
(Університет митної справи та фінансів, 2019) Грень, Лариса Миколаївна
На підставі досвіду економічно розвинених країн (Сполучених Штатів Америки (США), Німеччини, Франції, Канади) з’ясовано, що є пряма залежність темпів удосконалення та розвитку виробництва від рівня професійної підготовки кадрів; розглянуто відповідальність урядів окремих штатів США за стан справ у галузі професійної освіти, при управліннях яких функціонують Бюро директора з питань професійної освіти, Ради професійного навчання, а на федеральному рівні – Бюро професійної освіти й освіти дорослих з підпорядкованим йому Національним науково-дослідним центром професійного навчання і Національна консультативна рада з фахової освіти. Розглянуто систему навчання у Німеччині, де підготовка кваліфікованих робітників здійснюється за дуальною формою навчання; з’ясовано, що держава контролює навчання у професійній школі, а торгово-промислова і реміснича палати здійснюють контроль навчання на виробництві; доведено, що на підставі Закону про професійну освіту регламентуються права й обов’язки підприємця і того, хто навчається. Доведено сувору централізацію системи освіти Франції, де підготовка кадрів у державних і приватних ліцеях перебуває під контролем держави; з’ясовано, що єдина стратегія в галузі професійного навчання розробляється міністерством професійної освіти, а відповідальність за фінансування професійних ліцеїв несе держава. З’ясовано, що у межах проєкту "Децентралізація управління професійним навчанням в Україні" було вивчено досвід канадської системи професійної освіти, яка, на відміну від української, є децентралізованою; доведено, що в Канаді в кожній провінції діє власна система професійної підготовки, проте управління ПТНЗ здійснюється за допомогою громадських формувань і у кожному закладі працює рада директорів (представників територіальної громади), яка здійснює стратегічне управління і до компетенції якої належить призначення і звільнення керівництва закладу професійної освіти. Обґрунтовано доцільність впровадження найкращого досвіду розвинених країн щодо управління вітчизняною професійно-технічною освітою на державному та регіональному рівнях, а саме: – реалізацію дуальної форми навчання у професійно-технічних навчальних закладах; – запровадження прямих фінансових стимулів для підприємств, які організують професійну підготовку, у формі надання пільг, відшкодування витрат на неї або грантів; – упровадження механізмів посилення соціально-економічного захисту працівників та учнів професійно-технічної освіти.
Роль відповідальності в формуванні особистості майбутнього менеджера
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Чебакова, Юлія Григорівна; Мустецов, Д. В.
Система профессионально-технического образования как объект государственного управления
(ЗАО "Университетская книга", 2017) Грень, Лариса Николаевна
В данной статье раскрываются особенности системы профессионально-технического образования Украины и России, показаны основные направления профессионально-технического образования Украины и роль государственно-управленческой науки в этом процессе.
The institute of corporate university and its experience for development of labor potential of a classic higher education institution
(НТУ "ХПІ", 2016) Moroz, Svitlana A.; Moroz, M. V.
This article focuses on some historical aspects of the formation and development of corporate training centers with taking into account the peculiarities of their functioning within a modern system of vocational education. In the article there is defined the categorical meaning of corporate education, and formulated the goal of corporate functioning of the institution. This article contains the author's opinion on the content of category definitions of corporate education and corporate university, and the results justify the importance of relevant experience of the Institute for the development of labor potential of classic form of higher education. In addition, the article presents generalizations about the possibility of using the traditional mechanisms of corporate universities to develop their own labor potential, within the system of classical universities in terms of improving the content of vocational training of subjects and objects of the educational process.
Педагогічне моделювання: стан і тенденції розвитку
(НТУ "ХПІ", 2015) Брюханова, Наталія Олександрівна; Корольова, Наталія Валеріївна
Статтю присвячено проблемі моделювання, під яким розуміється дослідження об'єктів пізнання на їх моделях, що є обов'язковим етапом у науково-методичних пошуках способів удосконалення дидактичних складників освітнього процесу. У свою чергу, модель – це схематичне представлення ключових характеристик педагогічних систем, процесів, ситуацій. Розглянуто також відмінні ознаки моделей взагалі та педагогічних моделей зокрема, їхні види й вимоги, яким повинні відповідати педагогічні моделі; відмінні ознаки та принципи педагогічного моделювання, підходи, які застосовуються у процесі педагогічного моделювання.