Кафедра "Економіка та маркетинг"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3992

Увага! Від травня 2023 року колекція кафедри "Економіка та маркетинг" не поповнюється.

На основі кафедр "Економіка та маркетинг" та "Економічна кібернетика та маркетинговий менеджмент" створено кафедру "Маркетинг" (НАКАЗ 552 ОД від 26.11.2021 року).

Від 1995 року кафедра мала назву "Економіка і маркетинг", первісна назва – кафедра економки і організації машинобудівної промисловості, була заснована в 1984 році. Від дня заснування кафедри нею завідував доктор економічних наук, професор Анатолій Іванович Яковлєв. Йому присвоєно почесне звання Заслуженого працівника народної освіти України та обрано Академіком Академії інженерних наук України. Ім'я Яковлєва А. І. внесено до біографічного словника "Видатні люди ХХ століття" Міжнародного бібліографічного центру в м. Кембрідж.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 11
  • Ескіз
    Публікація
    Інноваційна складова реінжинірингу у забезпеченні економічної безпеки підприємства
    (Сумський національний аграрний університет, 2018) Перерва, Петро Григорович; Романчик, Тетяна Володимирівна
  • Ескіз
    Публікація
    Financial and technological leverage in the system of economic evaluation of innovative technologies
    (Харківський навчально-науковий інститут "Університет банківської справи", 2017) Pererva, P. G.; Kosenko, A. P.; Kobielieva, Tatiana Aleksandrovna; Tkachev, Maksim Mikhailovich; Tkacheva, Nadezhda Petrovna
    The article examines the conceptual, theoretical and methodological guidelines for economic evaluation of innovative technologies through financial and technological leverage. The concept of financial-technological linkage was developed with the aim of establishing a relationship between technological efficiency and effectiveness of operational and financial activities of the enterprise. The authors have developed measurement technology and the use of technological linkage as a tool for assessing commercial potential of new technologies, which allows establishing a link between technological efficiency and effectiveness of operational and financial activities of the engineering enterprise. It is proved that the concept of technological linkage explains how the creation of new technologies can raise the value of the business, exceeding significantly the value of the underlying technological innovations taken in isolation. In addition, there is a real possibility of effective monitoring of the economic impact (need, usage, efficiency) from the use of development, the exclusive rights which are at the disposal of the enterprise. Determined that the level of commercial potential of intellectual technology is not limited only to the influence of technological leverage. The potential power can be represented as a dependence of the level of commercial potential of several very important factors that act in parallel. They proposed to include the following, the most important components of the level of commercial potential of innovative technology: the lever of the early stages of the life cycle of an innovative product; the lever of the developer technological innovations; financial leverage. The effect of financial and technological leverage depends on innovation activity and innovation capacity of the enterprise–the developer of a technological product. Its value is usually higher for industries with higher technological level of production, which is very typical for innovative enterprises.
  • Ескіз
    Публікація
    Формування конкурентного, інтелектуального і маркетингового потенціалу інноваційного підприємництва
    (НТУ "ХПІ", 2018) Перерва, Петро Григорович; Косенко, Олександра Петрівна; Ткачова, Надія Петрівна; Ткачов, Максим Михайлович
    У статті обґрунтовано основні види потенціалів, що визначають ефективність підприємницької діяльності промислових підприємств та організацій. В якості основних факторів виділені результати цінової, інноваційної, інвестиційної та маркетингової політики. Запропоновано методичні положення оцінки різного виду потенціалів з використанням методу факторного аналізу. Фактори впливу на відповідний потенціал підприємництва груповано до групи умовно-постійних і до групи змінних Розроблено низку економіко-математичних моделей з використанням яких є можливість проведенні оцінки різного виду потенціалів не тільки на макрорівні, а і на мезорівні. Результати дослідження апробовані на ряді промислових підприємств та в університетських структурах.
  • Ескіз
    Публікація
    Принципи моніторингу комерційного потенціалу інтелектуальних технологій
    (Харківський національний університет будівництва та архітектури, 2017) Косенко, Олександра Петрівна; Перерва, Петро Григорович
    Застосування розроблених принципів моніторингу комерційного потенціалу інтелектуальних технологій на практиці дозволяє обґрунтовано переглянути стратегічні орієнтири діяльності промислового підприємства по впровадженню інновацій і отримати економічний ефект, що виражається в стійкому розвитку підприємства, зміцненню його позицій на ринку, підвищенню ефективності його функціонування.
  • Ескіз
    Публікація
    Сутність інтелектуально-інноваційних технологій
    (Львівська політехніка, 2017) Косенко, Олександра Петрівна; Перерва, Петро Григорович
    Проведені дослідження свідчать про те, що технологічні процеси у кожному з напрямів діяльності або промислових галузей суттєво відрізняються, мають різний рівень ефективності і, відповідно, різне методичне наповнення.
  • Ескіз
    Публікація
    Інвестиційна привабливість як економічна категорія
    (Кременчуцький національний університет ім. Михайла Остроградського, 2017) Косенко, Олександра Петрівна; Перерва, Петро Григорович; Майстро, Дарина Сергіївна
    Доведено, що основними цілями оцінки інвестиційної привабливості є: визначення поточного стану підприємства та перспектив його розвитку; розробка заходів підвищення інвестиційної привабливості; залучення інвестицій у відповідних до інвестиційної привабливості обсягах та отримання комплексного позитивного ефекту від освоєння залученого капіталу.
  • Ескіз
    Публікація
    Оцінювання комерційного потенціалу інтелектуально-інноваційних технологій методом LIFT
    (Академія внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, 2013) Косенко, Олександра Петрівна; Перерва, Петро Григорович
    Доведено, що досить привабливим з методичної та наукової точок зору для вирішення завдань комерціалізації інтелектуально-інноваційних технологій є методика LIFT. Вона будується за модульним принципом і складається з 10 розділів, що дозволяють оцінювати різні сторони інтелектуально-інноваційних технологій.
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження та аналіз проблемно-орієнтованих оцінок ефективності технологічних інновацій
    (НТУ "ХПИ", 2006) Перерва, Петро Григорович; Долина, Ірина Володимирівна; Кобєлєв, Валерій Миколайович
    Проведено аналітичне дослідження існуючих методів визначення економічного ефекту від створення і впровадження нових технологічних процесів і нових продуктів. Особливу увагу в статті приділено дослідженню недоліків існуючої методичної бази та вироблення наукових рекомендацій по її вдосконаленню.
  • Ескіз
    Публікація
    Стратегічне управління виробничим потенціалом і підвищення конкурентоспроможності підприємства
    (НТУ "ХПІ", 2010) Коциски, Дьордь; Перерва, Петро Григорович; Косенко, Олександра Петрівна
    В статті розглянуто закономірності формування виробничого потенціалу виробничої системи та запропоновано методику його визначення. В якості основного чинника, який формує й визначає виробничий потенціал системи запропоновано взяти рівень її конкурентоспроможності та ринкові характеристики товарів.
  • Ескіз
    Публікація
    Збалансована система показників в інноваційно-інвестиційній політиці промислового підприємства
    (НТУ "ХПІ", 2015) Перерва, Петро Григорович; Кобєлєва, Тетяна Олександрівна; Ткачова, Надія Петрівна
    В статті розроблено науково-методичні пропозиції щодо використання збалансованої системи показників при формуванні інноваційно-інвестиційної політики промислового підприємства. Проведено детальний аналіз потенційних можливостей збалансованої системи показників для вітчизняних підприємств, надано пропозиції по складу традиційний складових цієї системи у відповідності з поставленими завданнями.