Кафедра "Підприємництво, торгівля і логістика"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/32369

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/business

Від 2021 року кафедра перейменована та має назву "Підприємництво, торгівля i логістика" (Наказ 552 ОД від 26.11.2021 року), попередня назва – "Підприємництво, торгівля та експертиза товарів", первісна – кафедра комерційної, торговельної та підприємницької діяльності.

Кафедра комерційної, торговельної та підприємницької діяльності заснована в 2017 році.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Викладачі кафедри є членами Харківського осередку Українського товариства товарознавців і технологів (УТТТ), що входить до Міжнародній асоціації товарознавства, інновацій та сталого розвитку (International Association of Commodity Science, Innovation and Sustainability) IACSIS.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора наук: 2 – економічних, 1 – технічних; 7 кандидатів наук: 4 –економічних, 3 – технічних; 3 співробітника мають звання професора, 6 – доцента.

Переглянути

Фільтри

2023 - 20242

Налаштування

Автор: search.filters.author.Гаврись, Микола ОлександровичПочаткова дата: 2020

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Проблеми оцінки збитків від російської агресії в Україні
    (Київський національний університет будівництва і архітектури, 2024-04-18) Гаврись, Микола Олександрович; Гаврись, Олександр Миколайович
    Російська агресія вже завдала і продовжує завдавати величезної, у багатьох випадках непоправної, шкоди Україні. Пошкоджено та знищено тисячі державних та приватних підприємств, об’єктів інфраструктури, житлових будинків, мільйони одиниць різноманітного майна на сотні мільярдів доларів США. Сотні мільярдів гривень доходів і прибутків українських громадян, підприємств і державного бюджету втрачаються щороку через різні причини, прямо чи опосередковано пов’язані з розв’язаною росіянами війною. Але найголовніше те, що загинули щонайменше десятки тисяч наших громадян, як військових, так і цивільних, сотні тисяч отримали поранення, тисячі сімей знищені, величезна кількість українців ніколи не повернеться до своїх домівок або залишиться за кордоном назавжди, а мільйони досі живуть в окупації, часто в нелюдських умовах існування. Враховуючи динаміку масованих обстрілів загарбниками нашої країни, через два роки після початку повномасштабного вторгнення можна говорити про те, що прямі матеріальні збитки наближаються до 200 млрд дол. США, а відновлювальна вартість знищеного майна вже перевищила 500 млрд дол. США тільки на контрольованих українським урядом територіях. Наші розрахунки показують, що спричинене росією зменшення українського ВВП вже на початку 2024 року сягнуло 1 трлн. дол. США, і це без урахування безпосередніх матеріальних втрат. Збитки від забруднення та засмічення водних ресурсів, земель та атмосфери, без урахування втрат від знищення рідкісних рослин і тварин, та збитків, завданих у Чорнобильській зоні відчуження, перевищили 60 млрд дол. США. Витрати на розмінування за консервативними оцінками вже на початку 2024 р. сягають 99,6 млрд дол. США. Розрахунки показують, що після двох років війни постраждалі українці мають право на отримання від росії від 194,8 до 288,6 млрд дол. США компенсацій. В цілому ж з 2014 року росія завдала Україні різноманітних збитків на суму від 1,8 до понад 2 трлн дол. США, і це без врахування шкоди, порахувати яку сьогодні неможливо через те, що злочини відбуваються на тимчасово окупованих територіях. Отже, українська держава має ставити за мету стягнути з агресора щонайменше таку суму, для чого доведеться задіяти усі міжнародні правові інструменти.
  • Ескіз
    Документ
    Оцінка соціально-економічних наслідків пандемії і війни в Україні та інвестиційних проектів з їх подолання
    (ФОП Панов А. М., 2023) Гаврись, Петро Олександрович; Гаврись, Олександр Миколайович; Гаврись, Микола Олександрович
    Метою дослідження є вивчення гостроактуальної теми соціально-економічних наслідків пандемії Ковід-19, а також проблеми економічної оцінки інвестиційних проектів, спрямованих на усунення наслідків пандемії та воєнних дій на території України. Вивчаються питання визначення небезпечності вірусу SARS-CoV-2. Зокрема, визначено, що для оцінки об’єктивної небезпечності вірусу більш точним показником є не його летальність, а кількість втрачених якісно скоригованих років життя у певній популяції. Оцінено економічні наслідки від впровадження у різних країнах таких заходів нефармацевтичного втручання як локдауни. Проаналізовано ефективність локдаунів і встановлено, що у довгостроковій перспективі локдауни мають практично нульову ефективність відносно зниження надлишкової смертності і при цьому мають велику кількість негативних наслідків. На основі досвіду інших країн робиться висновок, що найбільш ефективним підходом є точкова адаптація політики у сфері охорони здоров’я та обмежене впровадження заходів нефармацевтичного втручання при відмові від локдаунів. Серед таких прийнятних заходів можна виділити впровадження заходів профілактики та раннього лікування Ковід-19, дотримання соціальної дистанції, збільшення кількості ліжок інтенсивної терапії у лікарнях, посилення заходів безпеки у будинках для літніх людей, створення роздільних режимів роботи громадського транспорту та закладів у залежності від віднесення до групи ризику, розширення застосування дистанційної роботи тощо. З’ясовано, що обмеження конституційних прав громадян, спричинені війною, призводять до соціально-економічних наслідків, подібних до наслідків пандемії Ковід-19. Запропонована методика економічної оцінки інвестиційних проектів відбудови України, що дозволить спростити та прискорити процеси відбору таких проектів, а також зробити їх більш ефективними, економлячи кошти донорів, державного бюджету, приватні інвестиції та фонд репараційних виплат росії.