Кафедра "Підприємництво, торгівля і логістика"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/32369

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/business

Від 2021 року кафедра перейменована та має назву "Підприємництво, торгівля i логістика" (Наказ 552 ОД від 26.11.2021 року), попередня назва – "Підприємництво, торгівля та експертиза товарів", первісна – кафедра комерційної, торговельної та підприємницької діяльності.

Кафедра комерційної, торговельної та підприємницької діяльності заснована в 2017 році.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Викладачі кафедри є членами Харківського осередку Українського товариства товарознавців і технологів (УТТТ), що входить до Міжнародній асоціації товарознавства, інновацій та сталого розвитку (International Association of Commodity Science, Innovation and Sustainability) IACSIS.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора наук: 2 – економічних, 1 – технічних; 7 кандидатів наук: 4 –економічних, 3 – технічних; 3 співробітника мають звання професора, 6 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Публікація
    Структурне факторне дослідження загроз економічній безпеці галузі в контексті стратегічних інноваційних рішень
    (ФОП Лібуркіна Л. М., 2024) Сергієнко, Олена Андріанівна; Кизлюк, Олександр Анатолійович; Чернов, Олександр Олександрович
    У роботі досліджено застосування економіко–математичного інструментарію багатовимірних даних, а саме факторного аналізу у контексті оцінювання факторного простору економічної безпеки галузі. Дослідження спрямоване на ідентифікацію ключових факторів, що впливають на соціально-економічну стійкість галузі та розкриття їх взаємодії. Методи багатовимірного факторного аналізу використовується для аналізу структури та визначення важливих змінних, сприяючи розробці стратегій підвищення економічної безпеки галузі в цілому та з окремими складовими. Дослідження фокусується на використанні моделей багатовимірного факторного аналізу для структурної оцінки загроз і ризиків економічної безпеки галузі. Шляхом ідентифікації та аналізу ключових факторів дослідження має на меті надати висновки щодо динаміки взаємодії та взаємовпливу змінних, що визначають соціально-економічну стійкість галузі. Використовуючи факторний аналіз як методологічний підхід, у дослідженні розкрито структурні компоненти та ключові змінні, які визначають економічну безпеку розвитку досліджуваного сектора харчової промисловості. Результати, отримані під час дослідження, мають на меті стати основою для розробки стратегічних заходів, спрямованих на підвищення та забезпечення економічної стійкості галузі, попередження загроз, запобігання втратам від впливу різноманітних непередбачуваних викликів і невизначеностей зовнішнього середовища. Результати дослідження мають важливе значення для уточнення факторних взаємозв'язків у галузі, надаючи цінні висновки для прийняття рішень управлінцям, фахівцям і науковцям, які займаються оцінкою, аналізом, прогнозуванням рівня економічних ризиків, загроз у період швидких трансформацій зовнішнього та внутрішнього середовища.
  • Ескіз
    Публікація
    Моделювання рівня соціально-економічного розвитку регіонів на основі proxy-змінних
    (Видавничий дім "Інжек", 2023) Гур'янова, Лідія Семенівна; Кагановський, Олександр Семенович; Сергієнко, Олена Андріанівна; Мироненко, Артем Юрійович
    У статті запропоновано моделі оцінки рівня соціально-економічного розвитку та економічної безпеки регіонів, які на основі синтезу техніки proxy-змінних і кластерного аналізу дозволяють оцінити зміну міжрегіональної диференціації, просторові економічні трансформації, виявити "опорні" регіони, оцінити рівень економічної безпеки регіонів за умов обмежених даних. Обґрунтовано систему proxy-змінних соціально-економічного розвитку регіонів; розроблено класифікації регіонів за рівнем соціально-економічного розвитку на основі методів ієрархічного агломеративного та ітеративного кластерного аналізу; проведено динамічний аналіз структури кластерів; проаналізовано зміни характеристик розподілу proxy-змінних; здійснено оцінку міжрегіональної диференціації та асиметрії розвитку. Результати кластерного аналізу на основі proxy-змінних дозволили зробити висновок, що останні роки привели до суттєвих трансформацій економічного простору в регіональному аспекті. У кластері "опорних" регіонів спостерігається посилення позицій Дніпропетровської та Львівської областей, конвергенція із регіонами із середнім рівнем розвитку – Київської, Харківської та Одеської областей. Найбільш кризова ситуація характерна для Луганської, Донецької та Херсонської областей. Донецька область перейшла із кластера регіонів із середнім рівнем розвитку до кластера регіонів із кризовим розвитком. Релокація підприємств і згладжування асиметрії за змінною "Приріст юридичних осіб" на даний момент меншою мірою зачіпає індикатори бюджетної безпеки регіонів. Харківська область, незважаючи на погіршення соціально-економічної ситуації, зберігає своє становище у кластері "опорних" регіонів. Отримані результати можуть бути використані в системі антисипативного управління регіональним розвитком для адаптації регіональних стратегій до нових реалій.
  • Ескіз
    Публікація
    Evaluation of the effectiveness of crediting management system of agrarian enterprises
    (Global Scientific Trend, 2021) Mashchenko, Maryna; Sergienko, Olena; Dykan, V.; Dykan, O.
    The state of governmental support for crediting of agricultural enterprises is analyzed. A comprehensive analysis of the state of agricultural enterprises crediting is carried out in all possible areas that allows to solve the main problems of agricultural enterprises crediting in Ukraine and shortcomings in the management of financial and credit relations at different levels and to identify the main factors of influencing the development and priority directions of crediting development. The complex of tasks for assessing the effectiveness of crediting management system of agrarian enterprises is determined. The three-level management system for the agroindustrial complex is proposed: agrarian enterprises - the object of management, regional bodies - the subject of the first level management, the state - a higher level management subject.