Кафедра "Підприємництво, торгівля і логістика"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/32369

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/business

Від 2021 року кафедра перейменована та має назву "Підприємництво, торгівля i логістика" (Наказ 552 ОД від 26.11.2021 року), попередня назва – "Підприємництво, торгівля та експертиза товарів", первісна – кафедра комерційної, торговельної та підприємницької діяльності.

Кафедра комерційної, торговельної та підприємницької діяльності заснована в 2017 році.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Викладачі кафедри є членами Харківського осередку Українського товариства товарознавців і технологів (УТТТ), що входить до Міжнародній асоціації товарознавства, інновацій та сталого розвитку (International Association of Commodity Science, Innovation and Sustainability) IACSIS.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора наук: 2 – економічних, 1 – технічних; 7 кандидатів наук: 4 –економічних, 3 – технічних; 3 співробітника мають звання професора, 6 – доцента.

Переглянути

Фільтри

2011 - 201922020 - 20242

Налаштування

Ключові слова: search.filters.subject.економіка України

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз
    Документ
    Аналіз факторів, що впливають на цифрову трансформацію економіки України
    (Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Бірюкова, Кристина Юріївна
    Цифрова економіка є основою Четвертої промислової революції та третьої хвилі глобалізації. Її характерною рисою є зв‘язок із економікою за вимогою (on-demand economy), яка передбачає не продаж товарів та послуг, а отримання доступу до них саме в той момент, коли це потрібно. Тому розглянуто ключові фактори, які сприяють цифровій трансформації економіки України: 1) підтримка керівництва, 2) ініціатива у проведенні процесу цифрової трансформації повинна виходити з одного центру; 3) організаційна підтримка процесу змін; 4) поступовий «м‘який» перехід до змін; 5) система стимулів для переходу до нових умов праці; 6) прийняття моделей управління, що поступово переходять до нових умов; 7) створення нової технологічної бази, яка відповідає новим викликам. Зроблено висновок, що цифровізація суспільства, управління та економіки – це перспективна реальність, яка є комплексною інтегрованою системою гнучких технологій та зв‘язків інтелектуального суспільства, що забезпечує вирішення нагальних завдань розвитку суспільства, які сучасна держава прагне реалізувати. Головною стратегією розвитку цифрової економіки в Україні має бути «цифрова трансформація» країни, формування внутрішнього ринку інформаційно-комунікаційних технологій, мотивацій та потреб у «цифрових технологіях» серед споживачів.
  • Ескіз
    Публікація
    Сучасний стан і тенденції розвитку торговельної галузі України
    (Класичний приватний університет, 2020) Білоцерківський, Олександр Борисович
    Стаття присвячена статистичному аналізу сучасного стану та тенденцій розвитку торговельної галузі України. Проведено структурно-динамічний аналіз економіки України за 2010–2018 роки. Зазначено, що за цей період оптова та роздрібна торгівля була провідною галуззю економіки України, зберігаючи у структурі галузей національної економіки перше місце за обсягом реалізованої продукції. Досліджено структуру української економіки за різними показниками. Встановлено, що вона посідає перше місце за кількістю суб’єктів господарювання, зайнятих працівників та обсягом реалізованої продукції, проте поступається промисловості за кількістю найманих працівників. Визначено, в яких регіонах України торгівля є галуззю спеціалізації, проведено її порівняння з традиційним галузями країни, а саме промисловістю та сільським господарством. Підтверджено статус України як індустріально-аграрної держави.
  • Ескіз
    Публікація
    Особливості антикризового управління торговельними підприємствами
    (ТОВ "Центр учбової літератури", 2018) Білоцерківський, Олександр Борисович; Соснов, Ігор Ігорович
    У статті розглядається аналіз сучасного стану торговельної галузі України та порівняння її показників із світовими тенденціями. Досліджено структуру української економіки за різними показниками. Встановлено, що торгівля є провідною галуззю української економіки, оскільки вона посідає перше місце за числом суб'єктів господарювання та обсягом реалізації товарів. Крім того, торгівля займає друге місце після промисловості за кількістю зайнятих та найнятих працівників. Визначено структуру експорту-імпорту товарів та послуг в Україні. Отримано, що структура експорту товарів України відповідає структурі світової торгівлі, оскільки в експорті переважають промислові товари, сільськогосподарська продукція, паливо та видобувна продукція. Імпорт товарів з України має аналогічну структуру. Український експорт послуг представлений транспортними послугами, іншими комерційними послугами та послугами, пов'язаними з товарами та подорожами. Отже, товарооборот України відповідає світовому, тому торговельна галузь країни розвивається в контексті світових тенденцій. Таким чином, зовнішня і внутрішня торгівля товарами та послугами є важливою частиною української економіки, що забезпечує левову частку надходжень до державного бюджету. Розглянуто підходи вітчизняних та зарубіжних вчених до визначення поняття «антикризове управління підприємством». Його можна трактувати з різних сторін як: 1) систему управління; 2) тип управління або управління; 3) розробку та реалізацію заходів; 4) процес. Запропоновано авторське тлумачення цього визначення. На думку авторів, антикризовий менеджмент торговельного підприємства можна визначити як процес, що включає чотири етапи: запобігання кризі, підготовку до кризи, реагування на кризу від бізнесу та реконструкцію.
  • Ескіз
    Документ
    Економічні проблеми енергозбереження на місцевому рівні
    (НТУ "ХПІ", 2011) Семенченко, Галина Володимирівна; Подхалюзін, Андрій Юрійович
    Ефективність енергоспоживання української економіки є дуже низькою. Водночас, загальний потенціал енергоефективності при використанні паливно-енергетичних ресурсів в Україні може скласти до 25…30 % від теперішнього рівня. В статті розглянуто економічні проблеми енергозбереження, пов’язані з процесами генерації, транспортування та споживання теплової енергії та намічені шляхи їх вирішення.