Кафедра "Підприємництво, торгівля і логістика"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/32369

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/business

Від 2021 року кафедра перейменована та має назву "Підприємництво, торгівля i логістика" (Наказ 552 ОД від 26.11.2021 року), попередня назва – "Підприємництво, торгівля та експертиза товарів", первісна – кафедра комерційної, торговельної та підприємницької діяльності.

Кафедра комерційної, торговельної та підприємницької діяльності заснована в 2017 році.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Викладачі кафедри є членами Харківського осередку Українського товариства товарознавців і технологів (УТТТ), що входить до Міжнародній асоціації товарознавства, інновацій та сталого розвитку (International Association of Commodity Science, Innovation and Sustainability) IACSIS.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора наук: 2 – економічних, 1 – технічних; 7 кандидатів наук: 4 –економічних, 3 – технічних; 3 співробітника мають звання професора, 6 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Публікація
    Управління інноваційною діяльністю технологічних та індустріальних територіальних систем
    (Західноукраїнський національний університет, 2024) Гур'янова, Лідія Семенівна; Сергієнко, Олена Андріанівна; Мащенко, Роман Васильович
    Управління інноваційною діяльністю технологічних та індустріальних територіальних систем (ТІТС) стає особливо актуальним у контексті глобалізації та зростання конкурентоспроможності. Це дослідження фокусується на вивченні методів управління інноваціями в рамках ТІТС, що включає стратегічне планування, впровадження інноваційних процесів і кооперацію між урядовими структурами, приватним сектором та науковими інституціями. Метою дослідження є розробка рекомендацій щодо управління інноваційною діяльністю технологічних та індустріальних територіальних систем. У статті розкривається сутність управління інноваційними процесами на рівні технологічних та індустріальних територіальних систем, на прикладі техно та індустріальних парків, а також встановлюються ключові принципи цього управління, що включають: принцип передбачення, принцип інтеграції інноваційних процесів, принцип поділу праці, спеціалізації та кооперації, принцип розмежування компетенцій, принцип інформатизації та принцип ефективності управління інноваційною діяльністю у науково-технологічному парку. Управління інноваційною діяльністю технологічних та індустріальних територіальних систем реалізовується через такі етапи: формування повного спектру завдань, пов’язаних з організацією інноваційної діяльності, та їх детальний опис відповідно до обраної методології; оцінка взаємозв’язків між завданнями; систематизація завдань з урахуванням установлених критеріїв. Докладно досліджується сутність управління інноваційними процесами на рівні територіально-технологічних структур. Зокрема, акцентується увага на ключових засадах управління інноваційною діяльністю, до яких належать: здатність прогнозувати розвиток інноваційних процесів та адаптувати управлінські рішення відповідно до майбутніх тенденцій; забезпечення скоординованої роботи різних інноваційних ініціатив та проєктів задля досягнення синергетичного ефекту; оптимізація розподілу функцій та завдань серед учасників інноваційного процесу для підвищення загальної ефективності; чітке визначення та розподіл повноважень і відповідальності між різними рівнями управління та організаціями; впровадження сучасних інформаційних технологій для підтримки прийняття рішень та підвищення прозорості інноваційних процесів; орієнтованість на досягнення максимальних результатів за мінімальних витрат ресурсів. Обґрунтовано сутність управління інноваційною діяльністю технологічних та індустріальних територіальних систем. Визначено принципи управління інноваційною діяльністю: принцип передбачення; принцип інтеграції інноваційних процесів; принцип розподілу праці, спеціалізації та кооперації; принцип розмежування компетенцій; принцип інформатизації; принцип ефективності управління інноваційною діяльністю регіону. Для управління інноваційною діяльністю технологічних та індустріальних територіальних систем здійснено такі етапи: побудова повної множини завдань організації інноваційної діяльності та їх опис згідно з обраною схемою; оцінка зв’язку між завданнями; групування завдань за заданими критеріями.
  • Ескіз
    Публікація
    Моделювання інноваційної активності ієрархічних систем: оцінка дифузії інновацій та економічного ефекту наявного потенціалу та результатів
    (Видавничий дім "Інжек", 2020) Манойленко, Олександр Володимирович; Сергієнко, Олена Андріанівна; Гапоненко, Ольга Євгенівна
    У статті побудовано моделі оцінки інноваційного потенціалу та результатів інноваційної діяльності підприємств Харківської області, які дозволили класифікувати підприємства залежно від розвитку їх інноваційного потенціалу і результатів від його використання. Інноваційний потенціал розглядається як інтегральна характеристика інноваційного ресурсного забезпечення виробничої системи, що являє собою суму кадрових, виробничо-технологічних, науково-технічних, фінансових і структурних ресурсів, що забезпечують інноваційну діяльність. Розроблено шкалу оцінки інноваційної активності та сприйнятливості до інновацій промислових підприємств (інноваційно активні підприємства (ІАП); підприємства, сприйнятливі до інновацій (ПСІ); підприємства, не сприйнятливі до інновацій (ПНСІ)), яка дозволяє побудувати модель інноваційної активності підприємств, що враховує взаємодію підприємств та оцінює вплив державного стимулювання інноваційної діяльності на збільшення кількості інноваційно активних підприємств. З використанням методу аналізу панельних даних побудовано модель фінансового ефекту від кількості інноваційно активних підприємств. Розроблену модель використано для прогнозування результатів стимулювання інноваційної діяльності регіону та формування сценаріїв стимулювання інноваційної діяльності регіонів. Для оцінки впливу державного стимулювання інноваційної діяльності на зростання кількості інноваційно активних підприємств та оцінки доходу від здійснення інноваційної діяльності побудовано модель інноваційної активності підприємств, що враховує імовірнісний характер поширення інновацій у результаті взаємодії підприємств. Встановлено, що в результаті впливу на ПНСІ інноваційно активних виробничих підприємств та ПСІ імовірність поширення складає 0,5, тобто у 50 % випадків виробнича система переходить до класу виробничих систем, сприйнятливих до інновацій.