Кафедра "Загальна економічна теорія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1740

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/oet

Сучасна назва – кафедра "Загальна економічна теорія", первісна назва – кафедра "Політична економія".

Кафедра "Політична економія" була створена у 1950 році. У її джерел стояв видатний економіст академік Олексій Матвійович Румянцев.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор та 9 кандидатів економічних наук; 1 співробітник має звання професора, 9 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 7 з 7

Дискреційні повноваження чиновників як чинник ефективності формальних правил системи фінансового моніторингу
(Класичний приватний університет, 2023) Дяченко, Тетяна Анатоліївна; Сержанов, Віталій Вікторович; Абрамов, Федір Володимирович
Метою даної статті є визначання потенційних ризиків надання чиновникам системи фінансового моніторингу широких дискреційних повноважень та заходів мінімізації їх негативних наслідків. Показано, що високі дискреційні повноваження чиновників первинного фінансового моніторингу є невід'ємною рисою формальних правил системи фінансового моніторингу, що обумовлено необхідністю пристосування системи фінансового моніторингу до мінливості схем з відмивання брудних грошей та виходу з під контролю системи фінансового моніторингу. Виявлено, що рівень потенційної загрози та поширеність негативних наслідків надання чиновникам широких дискреційних повноважень визначатиметься співвідношенням санкції за невиявлення чиновниками системи фінансового моніторингу сумнівних операцій та санкцій за невиправдане блокування операцій, а також від абсолютної величини зазначених санкцій. Доведено, що підвищення ефективності системи фінансового моніторингу є можливим у випадку застосовуватися таких заходів як запровадження симетричних штрафних санкцій, а також додаткових перевірок сумнівних фінансових операцій та спрощеного розгляду апеляцій.
Монопольні повноваження чиновника як чинник виникнення корупції
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2010) Абрамов, Федір Володимирович
Фактори поширення корупції в безготівковому суспільстві
(ДВНЗ "Придніпровська державна академія будівництва та архітектури", 2023) Абрамов, Федір Володимирович
В даній роботі проводиться дослідження потенційних наслідків відмови суспільства від готівкових платежів та остаточного переходу до безготівкових розрахунків для попередження виникнення та поширення корупції. Виявлено, що перехід до безготівкового суспільства матиме нерівномірний вплив на різні форми корупції. Показано, що навіть у випадку таких форм корупції як вимагання та хабарництво, стримувальних вплив переходу до безготівкового суспільства буде обмеженим. Доведено, що перехід до безготівкового суспільства матиме незначний вплив на загальний рівень корумпованості країни. Низька ефективність даного заходу обумовлена наступними чинниками: наявністю форм корупції, що не передбачають безпосередньої сплати хабара; можливістю зацікавлених сторін відмовитись від хабарництва на користь інших форм корупції; підвищенням питомої ваги тих форм корупції, що вимагають більших зусиль для їх виявлення.
Попередження корупції в системі фінансового моніторингу: інституційний підхід
(2023) Волоснікова, Наталія Миколаївна; Сержанов, Віталій Вікторович; Абрамов, Федір Володимирович
В даній статті розглядаються інституційні чинники виникнення корупції в системі фінансового моніторингу та шляхи підвищення ефективності заходів попередження бюрократичної та не бюрократичної (кримінальної) корупції. Показано, що чинниками, що сприяють виникненню корупції в системі фінансового моніторингу є: високий рівень трансакційних витрат бюрократичних процедур та широкі дискреційні повноваження чиновників. Запропоновано, для попередження бюрократичної корупції застосовувати делегування функцій фінансового моніторингу учасникам ринку, що здатні їх реалізувати з найменшими трансакційними витратами. Показано, що у випадку не бюрократичної корупції вибір заходів попередження корупції залежить від типу безпосередньої діяльності клієнта. У випадку коли клієнтом обирається незаборонений вид діяльності, для попередження не бюрократичної корупції має застосовуватися делегування функцій фінансового моніторингу учасникам ринку, що здатні їх реалізувати з найменшими трансакційними витратами бюрократичних процедур. У випадку коли клієнтом обирається заборонений вид діяльності перевага має надаватися репресивним антикорупційним заходам.
Неосвіченість суспільства як фактор поширення маніпулювання суспільними настроями
(Видавничий дім "Інжек", 2019) Абрамов, Федір Володимирович
Метою статті є визначення впливу неосвіченості суспільства на поширення практики маніпулювання суспільними настроями. Доведено, що неосвіченість населення є одним із факторів, які можуть сприяти зростанню занепокоєння суспільства, що створює сприятливі умови для маніпулювання суспільними настроями. Показано, що гравець-маніпулятор може експлуатувати неосвіченість населення через реалізацію одної з двох стратегій: стратегії залякування та стратегії виправдання. У випадку стратегії залякування гравець-маніпулятор, зловживаючи неосвіченістю населення, поширює неправдиву інформацію з метою дискредитації та усунення конкурента. У випадку стратегії виправдання гравець-маніпулятор експлуатує неосвіченість суспільства для введення його в оману стосовно необхідності окремих заходів чи інституційних реформ. Доведено, що необхідною умовою попередження маніпулювання суспільними настроями, що базується на експлуатації неосвіченості суспільства, є покращення якості загальної складової освіти та формування широкого світогляду членів суспільства.
Суспільні настрої як фактор динаміки антикорупційних формальних правил
(ВД "ІНЖЕК", 2018) Абрамов, Федір Володимирович
Метою статті є визначення причин невідповідності оцінки рівня корумпованості з боку суспільства реальному рівню корумпованості країни та її наслідки. Показано, що через обмежений корупційний досвід пересічних громадян більшість з них формує своє уявлення щодо рівня корумпованості країни із зовнішніх джерел, переважно, ЗМІ. Розглянуто причини невідповідності оцінки рівня корумпованості суспільством реальному рівню корумпованості. Показано, що основною причиною завищення суспільної оцінки рівня корумпованості є активна маніпуляція суспільними настроями, натомість причиною заниження суспільної оцінки рівня корумпованості виступає обмеження свободи слова. Доведено, що завищена суспільна оцінка рівня корумпованості може призвести до таких негативних наслідків, як: надання переваги в антикорупційній політиці репресивним заходам, що характеризуються низьким рівнем ефективності; суттєва зворотна несиметричність антикорупційних формальних правил, що ускладнює скасування останніх у разі їх неефективності; остаточна втрата зворотного зв’язку між реальним рівнем корумпованості та його суспільною оцінкою.
Ефективність репресивних антикорупційних заходів в умовах високого рівня корумпованості
(ВД "ІНЖЕК", 2017) Абрамов, Федір Володимирович
Метою цієї статті є визначення ефективності репресивних антикорупційних заходів в умовах високого рівня корумпованості. Показано, що формальні правила, що регулюють запровадження репресивних заходів боротьби з корупцією, характеризуються значним рівнем цільової неефективності формальних правил. Через ігнорування причин виникнення та поширення корупції – неефективності чинних формальних правил – репресивні антикорупційні заходи принципово неспроможні досягти відчутного зменшення рівня корумпованості. Доведено, що, крім значної цільової неефективності, репресивні антикорупційні заходи потенційно можуть стати причиною зростання рівня корумпованості внаслідок зловживання чиновниками-контролерами своїми службовими обов’язками та поширення внутрішньої корупції в антикорупційних установах. Розглянуто потенційні загрози непідконтрольності антикорупційних структур іншим контролюючим установам. Показано, що в умовах високого рівня корумпованості репресивні антикорупційні заходи можуть призвести до поширення імітування антикорупційної діяльності.