Кафедра "Загальна економічна теорія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1740

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/oet

Сучасна назва – кафедра "Загальна економічна теорія", первісна назва – кафедра "Політична економія".

Кафедра "Політична економія" була створена у 1950 році. У її джерел стояв видатний економіст академік Олексій Матвійович Румянцев.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор та 9 кандидатів економічних наук; 1 співробітник має звання професора, 9 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 10

Макроекономіка і основи глобалізації
(ФОП Іванченко І. С., 2024) Решетняк, Наталя Борисівна; Климова, Світлана Олегівна; Архієреєв, Сергій Ігоревич; Волоснікова, Наталія Миколаївна; Губанова, Ніно Нодарівна; Дяченко, Тетяна Анатоліївна; Максименко, Яна Анатоліївна; Митрофанова, Анастасія Сергіївна; Шкодіна, Ірина Віталіївна; Яцина, Вікторія Валентинівна
Навчальний посібник висвітлює основні теоретичні проблеми функціонування ринкової економіки на макрорівні в поєднанні з впливом процесів глобалізації на соціально-економічний розвиток країн світу. Суттєвою особливістю посібника є поєднання в ньому теоретичного матеріалу та практикуму з кожної теми. Посібник призначено для студентів бакалаврського рівня освіти для студентів спеціальностей «Економіка», «Облік і оподаткування», «Менеджмент», «Маркетинг», «Підприємництво та торгівля», «Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок», «Міжнародні економічні відносини», «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії», «Готельно ресторанна справа», «Туризм і рекреація», а також усіх, хто цікавиться проблемами макроекономічного аналізу та глобалізації.
Методичні вказівки до виконання розрахункових завдань та рефератів з дисципліни "Макроекономіка"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Абрамов, Федір Володимирович; Волоснікова, Наталія Миколаївна; Губанова, Ніно Нодарівна; Решетняк, Наталя Борисівна
Розрахункові завдання складені по матеріалах таких тем з курсу «Макроекономіка», як: «Основні макроекономічні показники», «Ринок товарів» й «Ринок праці». Вони складаються зі трьох частин. Перша - це п‘ять розрахункових тестів, зроблених за принципом «знайти одну вірну відповідь». Але - це тести з поясненнями, алгоритмом вирішення. Таким чином, обрану відповідь в кожному тесті потрібно обґрунтувати теоретично і показати хід вирішення. Друга частина завдання - це рішення задачі. Вона передбачає знання таких проблем, як: розрахунок валового внутрішнього продукту /ВВП/ країни за двома методами: по національних доходах та по національних витратах; вміння переходити від ВВП до чистого внутрішнього продукту, національному доходу, особистому доходу та доходу у розпорядженні. Ще одним питання є розрахунок потенційного ВВП, який пов‘язаний з циклічним безробіттям завдяки формулі закону Оукена. Варіант розрахункового завдання обирається за номером студента у списку студентської групи. Кількість балів за виконання кожної частини завдання вказана.
Деякі фактори інституційних перетворень на мікро- та макрорівнях
(Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова, 2021) Волоснікова, Наталія Миколаївна; Губанова, Ніно Нодарівна
Розвиток електронного урядування в Україні
(Українська державна академія залізничного транспорту, 2023) Косич, Марина Василівна; Губанова, Ніно Нодарівна
Сучасний етап розвитку соціально-економічних відносин характеризується процесами переходу від третьої до четвертої промислової революції з використанням інформаційно-комунікаційних технологій у виробництві. У державному секторі економіки такі зміни визвали появу нового інструменту - електронне урядування. Департамент з економічних і соціальних питань ООН визначає раз на 2 роки індекс розвитку електронного урядування. Україна в останні роки демонструє постійне зростання даного показника, а у 2022 році величина індексу електронного урядування дозволила перейти Україні до групи країн з дуже високим значенням електронного урядування, але 25 % населення цього ж року не були приєднані до мережі Інтернет, що говорить про неможливість їх участі у використанні інтернет послуг, що надаються органами державного та місцевого управління. Цифровізація життя суспільства вимагає від органів влади ефективного публічного управління на базі електронної взаємодії.
Розвиток цифрової економіки та інституційні реформи України: макроекономічний аспект
(Українська державна академія залізничного транспорту, 2021) Губанова, Ніно Нодарівна
У статті розглянуто роль держави в формуванні та розвитку цифрової економки, проблеми які перешкоджають розвитку цифрової економіки на сучасному етапі. Проаналізовано вплив та значущість даних, які впливають на економічне зростання країни та розвиток цифрової економіки. Також розглянуто, що на сучасному етапі насамперед для формування та розвитку цифрової економіки необхідно створювати: законодавчі основи функціонування цифрової економіки, врегулювання функціонування головних інститутів цифрової економіки, усунення правових обмежень для розвитку цифрової економіки в бізнесі та нових галузях.
Напрями розвитку конкурентоспроможності України в умовах глобалізації
(ТОВ "Фінтехальянс", 2022) Волоснікова, Наталія Миколаївна; Климова, Світлана Олегівна; Губанова, Ніно Нодарівна; Косич, Марина Василівна; Яцина, Вікторія Валентинівна
За умови зближення національних економік деяких країн світу та посилення глобалізаційних процесів суттєво зростає міжнародна конкуренція саме між державами. Тому для України в умовах сьогодення важливим є пошук чинників підвищення національної конкурентоспроможності. У більшості випадків під конкурентоспроможністю розуміють здатність національної економіки займати провідні позиції на світовому ринку на базі інноваційної економіки, що забезпечує зростання рівня життя населення. Міжнародними узагальнюючими показниками конкурентоспроможності національних економік є Індекс глобальної конкурентоспроможності від Всесвітнього економічного форуму та рейтинг глобальної конкурентоспроможності за версією Інституту розвитку менеджменту. Обидва ці дослідження за останнє десятиріччя демонструють невисокі позиції України в міжнародних рейтингах конкурентоспроможності серед інших держав світу. Слабкі позиції рівня конкурентоспроможності за різними методиками виділяють однакові проблеми в соціально-економічному розвитку України: неефективне функціонування державних інститутів (значний рівень корупції, відсутність верховенства права та незахищеності права власності); низька результативність фінансового ринку (ненадійність банків та нерозвиненість фондових бірж); макроекономічна нестабільність (низький кредитний рейтинг країни та високі темпи інфляції); посилення проблем у сфері здоров’я (незначні доходи на душу населення та нерозвиненість інфраструктури охорони здоров’я скорочують тривалість здорового життя та в цілому погіршують якість життя). Таким чином, Всесвітній економічний форум відніс Україну до країн із перехідним станом від факторно-орієнтованої економіки до економіки, спрямованої на ефективність. Країнам, що перебувають на цьому етапі розвитку, Всесвітній економічний форум для підсилення національної конкурентоспроможності пропонує забезпечити ефективне функціонування державних та приватних інститутів і стабілізацію макроекономічного середовища, а далі покращувати ефективність виробничих процесів та професійну підготовку кадрів. Тому напрямами державної політики у сфері підвищення конкурентоспроможності України повинні стати: зниження рівня корупції, посилення ефективності діяльності фінансового ринку, забезпечення макроекономічної стабілізації, підсилення трудового потенціалу країни.
Вплив конспірологічних теорій на економічне життя суспільства: мікроекономічний та макроекономічний аспекти
(Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова, 2021) Волоснікова, Наталія Миколаївна; Губанова, Ніно Нодарівна
Комплексний підхід до концепції ефективності управління інфраструктурою підприємства на мікро- та макрорівнях економіки
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Волоснікова, Наталія Миколаївна; Губанова, Ніно Нодарівна; Климова, Світлана Олегівна
У статті розглянуто один з ключових понять теорії організації, а саме ефективність управління, під якою розуміється економічна категорія, що відображає внесок управлінської діяльності в кінцевий результат роботи організації. Висвітлюються теоретичні аспекти формування виробничої та логістичної інфраструктури. Представлено функціонально-структурний підхід до формування безпеки інфраструктури. Розглянуто поняття «інфраструктура», як економічної категорії, визначено підхід, адекватний для її аналізу. Досліджено методологічні основи означення поняття інфраструктура як одного з найважливіших складників виробничої системи. Зазначається необхідність розгляду її складових елементів з погляду єдиної системи, котра виконуючи умову функціональної необхідності, забезпечує взаємозв'язок виробничих процесів на мікро- та макрорівнях економіки. Висвітлюється необхідність обґрунтованої побудови інтегрованої системи, яка виконувала б функції управління, контролю і регулювання процесами руху матеріальних ресурсів, кадрів, енергоресурсів, інформації та інших потоків для ефективної роботи промислового виробництва. Доводиться існування нагальної потреби у подальшому теоретичному осмисленні стратегічних аспектів безпеки логістичної інфраструктури на мікро - та макрорівнях економіки.
Поширення конспірологічних теорій як інституційний фактор динаміки формальних правил
(Видавничий дім "ІНЖЕК", 2020) Волоснікова, Наталія Миколаївна; Угрімова, Ірина Володимирівна; Губанова, Ніно Нодарівна
Метою статті є визначення наслідків маніпулювання конспірологічними теоріями для динаміки чинних формальних правил і заходів з його попередження. Виявлено, що може бути виділено чотири групи чинників, що визначають придатність поширених у суспільстві конспірологічних теорій для експлуатації гравцями-маніпуляторами у власних інтересах, а саме: чисельність групи, що вірить у відповідну конспірологічну теорію; залежність ступеня занепокоєння прибічників конспірологічних теорій від норм чинного законодавства; несуперечливість бажаних для прибічників конспірологічних теорій інституційних змін інтересам впливових зацікавлених груп; можливість звинуватити політичного опонента в участі у змові. Зазначено, що єдиною групою гравців-маніпуляторів, що завжди має можливість скористатися у власних інтересах поширеними в суспільстві конспірологічними теоріями, є гравці-опортуністи. Зроблено висновок, що найбільш ефективними із зазначених є заходи з підвищення освіченості суспільства. Завдяки покращенню якості загальної складової освіти та формуванню широкого світогляду членів суспільства в ньому (суспільстві) формується критичне ставлення до сумнівних тверджень і безпідставних звинувачень опонентів, які продукуються численними гравцями-опортуністами, що створюватиме менш сприятливі умови для поширення конспірологічних теорій. Проте дані заходи також характеризуються й суттєвим недоліком, що суттєво обмежує перспективи їх застосування, – високим рівнем витрат, пов'язаних з реалізацією, та небажанням роботодавців оплачувати "зайву" освіту працівників.
Альтерглобалізм та глобальна трансформація світової економіки
(Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди, 2017) Губанова, Ніно Нодарівна; Климова, Світлана Олегівна
У сучасному світі процеси глобалізації відіграють значну роль та впливають на усі сфери життя суспільства. Необхідно відзначити що глобалізація має як переваги, так і недоліки. У ході дослідження проаналізовано неоднозначний вплив глобалізації на світове господарство, економічну безпеку держав і розподіл між ними господарських вигід та загроз. Негативні явища, які викликані глобалізацією, породжують низку проблем, зокрема, глобальної нерівномірності економічного і соціального розвитку, поглиблення розриву між товарними і фінансовими ринками, національної та релігійної нетерпимості, створення глобальної мережі злочинного бізнесу, міжнародного тероризму; втрати національної ідентичності, руйнування звичайного способу життя, ціннісних орієнтирів, стандартизації національних культур; транснаціоналізації екологічних, економічних, технологічних проблем, глобальної ядерної катастрофи. Таким чином виникає необхідність дослідження реальної перспективи впливу альтерглобалізму на подальший розвиток глобалізації.