Кафедра "Загальна економічна теорія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1740

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/oet

Сучасна назва – кафедра "Загальна економічна теорія", первісна назва – кафедра "Політична економія".

Кафедра "Політична економія" була створена у 1950 році. У її джерел стояв видатний економіст академік Олексій Матвійович Румянцев.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор та 9 кандидатів економічних наук; 1 співробітник має звання професора, 9 – доцента.

Переглянути

Фільтри

20221

Налаштування

Автор: search.filters.author.Дяченко, Тетяна АнатоліївнаКлючові слова: search.filters.subject.bureaucratic procedures

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Публікація
    Коррупція, неефективні інститути та європейська інтеграція
    (Ужгородський національний університет, 2022) Сержанов, Віталій Вікторович; Дяченко, Тетяна Анатоліївна; Абрамов, Федір Володимирович
    Показано, що репресивні антикорупційні заходи, що традиційно застосовуються для попередження виникнення та поширення корупції є малоефективними через низку причин. Виявлено, що безпосередньою причиною виникнення та поширення корупції є неефективність чинних формальних правил, що призводять до зростання рівня трансакційних витрат бюрократичних процедур та спонукають клієнта до укладання корупційної угоди. Показано, що, за певних обставин, інституційні реформи, що необхідні для приєднання країни до євроінтеграційних процесів, можуть призвести до підвищення ефективності інституційних рамок країни та мати позитивний вплив на динаміку рівня її корумпованості. Доведено, що для успішного скорочення рівня корумпованості, шляхом підвищення ефективності інституційних рамок, імплантація запозичених формальних правил, що характеризуються умовною неефективністю, має відбуватися виключно після усунення зовнішніх чинників їх неефективності. Обґрунтована необхідність врахування критеріїв доцільності реформування умовно та безумовно-неефективних формальних правил під час реформування неефективних незапозичених формальних правил.