Кафедра "Загальна економічна теорія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1740

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/oet

Сучасна назва – кафедра "Загальна економічна теорія", первісна назва – кафедра "Політична економія".

Кафедра "Політична економія" була створена у 1950 році. У її джерел стояв видатний економіст академік Олексій Матвійович Румянцев.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор та 9 кандидатів економічних наук; 1 співробітник має звання професора, 9 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 25

Макроекономіка і основи глобалізації
(ФОП Іванченко І. С., 2024) Решетняк, Наталя Борисівна; Климова, Світлана Олегівна; Архієреєв, Сергій Ігоревич; Волоснікова, Наталія Миколаївна; Губанова, Ніно Нодарівна; Дяченко, Тетяна Анатоліївна; Максименко, Яна Анатоліївна; Митрофанова, Анастасія Сергіївна; Шкодіна, Ірина Віталіївна; Яцина, Вікторія Валентинівна
Навчальний посібник висвітлює основні теоретичні проблеми функціонування ринкової економіки на макрорівні в поєднанні з впливом процесів глобалізації на соціально-економічний розвиток країн світу. Суттєвою особливістю посібника є поєднання в ньому теоретичного матеріалу та практикуму з кожної теми. Посібник призначено для студентів бакалаврського рівня освіти для студентів спеціальностей «Економіка», «Облік і оподаткування», «Менеджмент», «Маркетинг», «Підприємництво та торгівля», «Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок», «Міжнародні економічні відносини», «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії», «Готельно ресторанна справа», «Туризм і рекреація», а також усіх, хто цікавиться проблемами макроекономічного аналізу та глобалізації.
Аналіз класичної та Чандлерівської концепцій щодо теорії витрат у довгостроковому періоді
(ІНЖЕК, 2023) Климова, Світлана Олегівна; Яцина, Вікторія Валентинівна
Метою статті є дослідження класичної та чандлерівської концепцій щодо теорії витрат у довгостроковому періоді та визначення їх відмінностей. Виходячи із сучасних реалій підвищення ролі нових технологій і їх впливу на конкурентоспроможність підприємств у статті доводиться необхідність впровадження нового виду витрат – "одноразових". Розкривається інноваційна сутність цих витрат, що дає можливість розглядати одноразові витрати як такі, що відповідають інтенсивному напрямку розширення виробництва, а також відокремити їх від умовно-постійних і змінних витрат. Також розглядається можливість впливу одноразових витрат (як витрат, пов’язаних із придбанням або розробкою нових технологій) на ефект масштабу. Доводиться, що саме розподіл одноразових витрат на обсязі продукції дає можливість підприємству набагато швидше досягти позитивного ефекту масштабу та мінімізувати свої витрати. Показано, що синергетичний ефект є важливою складовою в стратегічному управлінні та розвитку бізнесу, але він також може мати негативний характер у випадку, коли взаємодія факторів призводить до негативного впливу або посилює небажані наслідки. У статті зазначається причина відсутності негативного ефекту масштабу в чандлерівській концепції, чим пояснюється прагнення багатьох підприємств до об’єднань. Це прагнення також пояснюється існуванням постійних і змінних витрат у довгостроковому періоді в концепції Чандлера, на відміну від класичної теорії, де в довгостроковому періоді існують тільки змінні витрати. Розглядається можливість у подальшому визначати та застосовувати оптимальну структуру та швидкість зміни одноразових і умовно-постійних витрат на одиницю продукції з метою підвищення ефективності виробництва та конкурентоспроможності підприємств.
Вплив глобалізаційного процесу на економіку країни
(2022) Климова, Світлана Олегівна
Глобалізаційні процеси і роль глобального управління
(Харківський торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету, 2020) Климова, Світлана Олегівна; Губанова, Ніно Нодарівна
Напрями розвитку конкурентоспроможності України в умовах глобалізації
(ТОВ "Фінтехальянс", 2022) Волоснікова, Наталія Миколаївна; Климова, Світлана Олегівна; Губанова, Ніно Нодарівна; Косич, Марина Василівна; Яцина, Вікторія Валентинівна
За умови зближення національних економік деяких країн світу та посилення глобалізаційних процесів суттєво зростає міжнародна конкуренція саме між державами. Тому для України в умовах сьогодення важливим є пошук чинників підвищення національної конкурентоспроможності. У більшості випадків під конкурентоспроможністю розуміють здатність національної економіки займати провідні позиції на світовому ринку на базі інноваційної економіки, що забезпечує зростання рівня життя населення. Міжнародними узагальнюючими показниками конкурентоспроможності національних економік є Індекс глобальної конкурентоспроможності від Всесвітнього економічного форуму та рейтинг глобальної конкурентоспроможності за версією Інституту розвитку менеджменту. Обидва ці дослідження за останнє десятиріччя демонструють невисокі позиції України в міжнародних рейтингах конкурентоспроможності серед інших держав світу. Слабкі позиції рівня конкурентоспроможності за різними методиками виділяють однакові проблеми в соціально-економічному розвитку України: неефективне функціонування державних інститутів (значний рівень корупції, відсутність верховенства права та незахищеності права власності); низька результативність фінансового ринку (ненадійність банків та нерозвиненість фондових бірж); макроекономічна нестабільність (низький кредитний рейтинг країни та високі темпи інфляції); посилення проблем у сфері здоров’я (незначні доходи на душу населення та нерозвиненість інфраструктури охорони здоров’я скорочують тривалість здорового життя та в цілому погіршують якість життя). Таким чином, Всесвітній економічний форум відніс Україну до країн із перехідним станом від факторно-орієнтованої економіки до економіки, спрямованої на ефективність. Країнам, що перебувають на цьому етапі розвитку, Всесвітній економічний форум для підсилення національної конкурентоспроможності пропонує забезпечити ефективне функціонування державних та приватних інститутів і стабілізацію макроекономічного середовища, а далі покращувати ефективність виробничих процесів та професійну підготовку кадрів. Тому напрямами державної політики у сфері підвищення конкурентоспроможності України повинні стати: зниження рівня корупції, посилення ефективності діяльності фінансового ринку, забезпечення макроекономічної стабілізації, підсилення трудового потенціалу країни.
Мікроекономіка і основи бізнесу
(ФОП Іванченко І. С., 2023) Абрамов, Федір Володимирович; Архієреєв, Сергій Ігоревич; Губанова, Ніно Нодарівна; Дяченко, Тетяна Анатоліївна; Волоснікова, Наталія Миколаївна; Климова, Світлана Олегівна; Максименко, Яна Анатоліївна; Митрофанова, Анастасія Сергіївна; Решетняк, Наталя Борисівна; Яцина, Вікторія Валентинівна
Навчальний посібник висвітлює основні теоретичні проблеми функціонування ринкової економіки на мікрорівні в поєднанні з організацією ведення бізнесу та створенням стартапів. Важливою особливістю посібника є поєднання в ньому теоретичного матеріалу та практикуму з кожної теми. Посібник розраховано на студентів бакалаврського рівня освіти спеціальностей 051«Економіка», 071 «Облік і оподаткування», 073 «Менеджмент», 075 «Маркетинг»,076 «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність», 072 «Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок», 292 «Міжнародні економічні відносини», а також усіх, хто цікавиться проблемами мікроекономічного аналізу та організації бізнесу.
Управління міжнародною конкурентоспроможністю
(2023) Климова, Світлана Олегівна
Виконання курсового проекту з дисципліни «Управління міжнародною конкурентоспроможністю» є однією зі складових частин навчального процесу і являє собою важливий елемент вивчення дисципліни. Це один із видів індивідуальних завдань науково-дослідного характеру, який має на меті не лише поглиблення, узагальнення і закріплення знань студентів з навчальної дисципліни «Управління міжнародною конкурентоспроможністю», а й застосування їх при вирішенні конкретного завдання моделювання поведінки ринкових суб’єктів в ринковій економіці, здобуття вміння самостійно працювати з навчальною та науковою літературою.
Аналіз наслідків глобалізаційного процесу для економіки країни
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Климова, Світлана Олегівна
У статті аналізуються позитивні і негативні наслідки глобалізаційного процесу для економіки країни. Розглядаються основні концепції, які оцінюють глобалізаційний процес з точки зору позитивних і негативних ефектів. Доводиться, що міжнародна торгівля все меншою мірою визначається абсолютними та порівняльними перевагами, а більшою мірою – інтересами глобальних корпорацій. Досліджуються питання, пов'язані із суперечливістю процесу глобалізації. Також доводиться, що роль держави в умовах глобалізаційного процесу зменшується, тому що складніше стає проводити валютно-фінансову політику, впливати на валютний курс, оскільки складно розмежувати реальний експортно-імпортний потік товарів та послуг, та потік товарів та послуг, що передаються одним підрозділом ТНК іншому з використанням трансфертних цін. Особлива увага в статті приділяється впливу транснаціональних корпорацій, як основних генераторів глобалізаційного процесу, на економіки приймаючих країн, здатність корпорацій впливати на отримання країною позитивного економічного ефекту, використовуючи переваги “ефекту масштабу”. Розглядаються основні негативні прояви глобалізації, на які звертають увагу антиглобалісти і проти яких ведуть боротьбу. Визначаються головні кроки для досягнення і закріплення позитивних ефектів глобалізації.
Глобальне управління як захід боротьби з негативними проявами глобалізації
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Волоснікова, Наталія Миколаївна; Губанова, Ніно Надарівна; Климова, Світлана Олегівна
У статті розглядаються питання, пов'язані із суперечливістю процесу глобалізації, аналізуються його позитивні і негативні сторони. Описуються основні школи, які вивчають причинно-наслідкову динаміку глобалізації та її структурні результати: школа гіперглобалістів, скептиків і трансформистів; відображається їх бачення глобалізаційного процесу, а також їх позиції щодо ступеня впливу глобалізаційного процесу на добробут різних країн. Досліджується метод глобального управління, як основний метод, що сприяє зниженню негативних проявів глобалізаційного процесу, надається його визначення. Описуються існуючі концепції глобального управління, види його вимірювання, а також основні проблеми глобального управління. Розглядається одна зі шкіл, яка впритул підійшла до необхідності «управління поза рамками держави» - школа ліберального інтернаціоналізму, і яка представила якісний аналіз природи, форми логіки і недоліків сучасної системи глобального управління і можливості реалізації справжнього глобального управління. Показана необхідність формування світового координаційного центру, а також умови його ефективного функціонування, які засновані на тому, що: політика, якої дотримується даний центр, має ліберальний характер; більшість держав дотримуються політики демократії; забезпечується справедливість глобального управління.
Комплексний підхід до концепції ефективності управління інфраструктурою підприємства на мікро- та макрорівнях економіки
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Волоснікова, Наталія Миколаївна; Губанова, Ніно Нодарівна; Климова, Світлана Олегівна
У статті розглянуто один з ключових понять теорії організації, а саме ефективність управління, під якою розуміється економічна категорія, що відображає внесок управлінської діяльності в кінцевий результат роботи організації. Висвітлюються теоретичні аспекти формування виробничої та логістичної інфраструктури. Представлено функціонально-структурний підхід до формування безпеки інфраструктури. Розглянуто поняття «інфраструктура», як економічної категорії, визначено підхід, адекватний для її аналізу. Досліджено методологічні основи означення поняття інфраструктура як одного з найважливіших складників виробничої системи. Зазначається необхідність розгляду її складових елементів з погляду єдиної системи, котра виконуючи умову функціональної необхідності, забезпечує взаємозв'язок виробничих процесів на мікро- та макрорівнях економіки. Висвітлюється необхідність обґрунтованої побудови інтегрованої системи, яка виконувала б функції управління, контролю і регулювання процесами руху матеріальних ресурсів, кадрів, енергоресурсів, інформації та інших потоків для ефективної роботи промислового виробництва. Доводиться існування нагальної потреби у подальшому теоретичному осмисленні стратегічних аспектів безпеки логістичної інфраструктури на мікро - та макрорівнях економіки.