Кафедра "Загальна економічна теорія"
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1740
Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/oet
Сучасна назва – кафедра "Загальна економічна теорія", первісна назва – кафедра "Політична економія".
Кафедра "Політична економія" була створена у 1950 році. У її джерел стояв видатний економіст академік Олексій Матвійович Румянцев.
Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".
У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор та 9 кандидатів економічних наук; 1 співробітник має звання професора, 9 – доцента.
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Публікація Дискреційні повноваження чиновників як чинник ефективності формальних правил системи фінансового моніторингу(Класичний приватний університет, 2023) Дяченко, Тетяна Анатоліївна; Сержанов, Віталій Вікторович; Абрамов, Федір ВолодимировичМетою даної статті є визначання потенційних ризиків надання чиновникам системи фінансового моніторингу широких дискреційних повноважень та заходів мінімізації їх негативних наслідків. Показано, що високі дискреційні повноваження чиновників первинного фінансового моніторингу є невід'ємною рисою формальних правил системи фінансового моніторингу, що обумовлено необхідністю пристосування системи фінансового моніторингу до мінливості схем з відмивання брудних грошей та виходу з під контролю системи фінансового моніторингу. Виявлено, що рівень потенційної загрози та поширеність негативних наслідків надання чиновникам широких дискреційних повноважень визначатиметься співвідношенням санкції за невиявлення чиновниками системи фінансового моніторингу сумнівних операцій та санкцій за невиправдане блокування операцій, а також від абсолютної величини зазначених санкцій. Доведено, що підвищення ефективності системи фінансового моніторингу є можливим у випадку застосовуватися таких заходів як запровадження симетричних штрафних санкцій, а також додаткових перевірок сумнівних фінансових операцій та спрощеного розгляду апеляцій.Публікація Попередження корупції в системі фінансового моніторингу: інституційний підхід(2023) Волоснікова, Наталія Миколаївна; Сержанов, Віталій Вікторович; Абрамов, Федір ВолодимировичВ даній статті розглядаються інституційні чинники виникнення корупції в системі фінансового моніторингу та шляхи підвищення ефективності заходів попередження бюрократичної та не бюрократичної (кримінальної) корупції. Показано, що чинниками, що сприяють виникненню корупції в системі фінансового моніторингу є: високий рівень трансакційних витрат бюрократичних процедур та широкі дискреційні повноваження чиновників. Запропоновано, для попередження бюрократичної корупції застосовувати делегування функцій фінансового моніторингу учасникам ринку, що здатні їх реалізувати з найменшими трансакційними витратами. Показано, що у випадку не бюрократичної корупції вибір заходів попередження корупції залежить від типу безпосередньої діяльності клієнта. У випадку коли клієнтом обирається незаборонений вид діяльності, для попередження не бюрократичної корупції має застосовуватися делегування функцій фінансового моніторингу учасникам ринку, що здатні їх реалізувати з найменшими трансакційними витратами бюрократичних процедур. У випадку коли клієнтом обирається заборонений вид діяльності перевага має надаватися репресивним антикорупційним заходам.Публікація Коррупція, неефективні інститути та європейська інтеграція(Ужгородський національний університет, 2022) Сержанов, Віталій Вікторович; Дяченко, Тетяна Анатоліївна; Абрамов, Федір ВолодимировичПоказано, що репресивні антикорупційні заходи, що традиційно застосовуються для попередження виникнення та поширення корупції є малоефективними через низку причин. Виявлено, що безпосередньою причиною виникнення та поширення корупції є неефективність чинних формальних правил, що призводять до зростання рівня трансакційних витрат бюрократичних процедур та спонукають клієнта до укладання корупційної угоди. Показано, що, за певних обставин, інституційні реформи, що необхідні для приєднання країни до євроінтеграційних процесів, можуть призвести до підвищення ефективності інституційних рамок країни та мати позитивний вплив на динаміку рівня її корумпованості. Доведено, що для успішного скорочення рівня корумпованості, шляхом підвищення ефективності інституційних рамок, імплантація запозичених формальних правил, що характеризуються умовною неефективністю, має відбуватися виключно після усунення зовнішніх чинників їх неефективності. Обґрунтована необхідність врахування критеріїв доцільності реформування умовно та безумовно-неефективних формальних правил під час реформування неефективних незапозичених формальних правил.Публікація Ефективність формальних правил фінансового моніторингу(Класичний приватний університет, 2022) Сержанов, Віталій Вікторович; Максименко, Яна Анатоліївна; Абрамов, Федір ВолодимировичВ даному дослідженні проводиться оцінка ефективності системи формальних правил фінансового моніторингу та визначення критеріїв доцільності їх реформування. Показано, що формальні правила фінансового моніторингу характеризуватися значним рівнем цільової та трансакційної неефективності. Показано, що в залежності від мети, що переслідувалася під час запровадження системи фінансового моніторингу, можуть бути застосовані різні заходи з підвищення ефективності формальних правил фінансового моніторингу. У випадку запровадження системи фінансового моніторингу для боротьби з тіньовою економікою та ухилянням від сплати податків, реформування формальних правил фінансового моніторингу передбачає делегування базових функцій моніторингу гравцям, що можуть реалізувати зазначені функції з найменшими трансакційними витратами бюрократичних процедур. У випадку запровадження системи фінансового моніторингу для припинення окремих видів незаконної діяльності, реформування формальних правил фінансового моніторингу є недоцільним.