Кафедра "Загальна економічна теорія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1740

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/oet

Сучасна назва – кафедра "Загальна економічна теорія", первісна назва – кафедра "Політична економія".

Кафедра "Політична економія" була створена у 1950 році. У її джерел стояв видатний економіст академік Олексій Матвійович Румянцев.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор та 9 кандидатів економічних наук; 1 співробітник має звання професора, 9 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 14

Дискреційні повноваження чиновників як чинник ефективності формальних правил системи фінансового моніторингу
(Класичний приватний університет, 2023) Дяченко, Тетяна Анатоліївна; Сержанов, Віталій Вікторович; Абрамов, Федір Володимирович
Метою даної статті є визначання потенційних ризиків надання чиновникам системи фінансового моніторингу широких дискреційних повноважень та заходів мінімізації їх негативних наслідків. Показано, що високі дискреційні повноваження чиновників первинного фінансового моніторингу є невід'ємною рисою формальних правил системи фінансового моніторингу, що обумовлено необхідністю пристосування системи фінансового моніторингу до мінливості схем з відмивання брудних грошей та виходу з під контролю системи фінансового моніторингу. Виявлено, що рівень потенційної загрози та поширеність негативних наслідків надання чиновникам широких дискреційних повноважень визначатиметься співвідношенням санкції за невиявлення чиновниками системи фінансового моніторингу сумнівних операцій та санкцій за невиправдане блокування операцій, а також від абсолютної величини зазначених санкцій. Доведено, що підвищення ефективності системи фінансового моніторингу є можливим у випадку застосовуватися таких заходів як запровадження симетричних штрафних санкцій, а також додаткових перевірок сумнівних фінансових операцій та спрощеного розгляду апеляцій.
Попередження корупції в системі фінансового моніторингу: інституційний підхід
(2023) Волоснікова, Наталія Миколаївна; Сержанов, Віталій Вікторович; Абрамов, Федір Володимирович
В даній статті розглядаються інституційні чинники виникнення корупції в системі фінансового моніторингу та шляхи підвищення ефективності заходів попередження бюрократичної та не бюрократичної (кримінальної) корупції. Показано, що чинниками, що сприяють виникненню корупції в системі фінансового моніторингу є: високий рівень трансакційних витрат бюрократичних процедур та широкі дискреційні повноваження чиновників. Запропоновано, для попередження бюрократичної корупції застосовувати делегування функцій фінансового моніторингу учасникам ринку, що здатні їх реалізувати з найменшими трансакційними витратами. Показано, що у випадку не бюрократичної корупції вибір заходів попередження корупції залежить від типу безпосередньої діяльності клієнта. У випадку коли клієнтом обирається незаборонений вид діяльності, для попередження не бюрократичної корупції має застосовуватися делегування функцій фінансового моніторингу учасникам ринку, що здатні їх реалізувати з найменшими трансакційними витратами бюрократичних процедур. У випадку коли клієнтом обирається заборонений вид діяльності перевага має надаватися репресивним антикорупційним заходам.
Коррупція, неефективні інститути та європейська інтеграція
(Ужгородський національний університет, 2022) Сержанов, Віталій Вікторович; Дяченко, Тетяна Анатоліївна; Абрамов, Федір Володимирович
Показано, що репресивні антикорупційні заходи, що традиційно застосовуються для попередження виникнення та поширення корупції є малоефективними через низку причин. Виявлено, що безпосередньою причиною виникнення та поширення корупції є неефективність чинних формальних правил, що призводять до зростання рівня трансакційних витрат бюрократичних процедур та спонукають клієнта до укладання корупційної угоди. Показано, що, за певних обставин, інституційні реформи, що необхідні для приєднання країни до євроінтеграційних процесів, можуть призвести до підвищення ефективності інституційних рамок країни та мати позитивний вплив на динаміку рівня її корумпованості. Доведено, що для успішного скорочення рівня корумпованості, шляхом підвищення ефективності інституційних рамок, імплантація запозичених формальних правил, що характеризуються умовною неефективністю, має відбуватися виключно після усунення зовнішніх чинників їх неефективності. Обґрунтована необхідність врахування критеріїв доцільності реформування умовно та безумовно-неефективних формальних правил під час реформування неефективних незапозичених формальних правил.
Ефективність формальних правил фінансового моніторингу
(Класичний приватний університет, 2022) Сержанов, Віталій Вікторович; Максименко, Яна Анатоліївна; Абрамов, Федір Володимирович
В даному дослідженні проводиться оцінка ефективності системи формальних правил фінансового моніторингу та визначення критеріїв доцільності їх реформування. Показано, що формальні правила фінансового моніторингу характеризуватися значним рівнем цільової та трансакційної неефективності. Показано, що в залежності від мети, що переслідувалася під час запровадження системи фінансового моніторингу, можуть бути застосовані різні заходи з підвищення ефективності формальних правил фінансового моніторингу. У випадку запровадження системи фінансового моніторингу для боротьби з тіньовою економікою та ухилянням від сплати податків, реформування формальних правил фінансового моніторингу передбачає делегування базових функцій моніторингу гравцям, що можуть реалізувати зазначені функції з найменшими трансакційними витратами бюрократичних процедур. У випадку запровадження системи фінансового моніторингу для припинення окремих видів незаконної діяльності, реформування формальних правил фінансового моніторингу є недоцільним.
Ефективність системи фінансового моніторингу в умовах безготівкового суспільства
(ДВНЗ "Придніпровська державна академія будівництва та архітектури", 2023) Абрамов, Федір Володимирович
В даній статті робиться спроба оцінити ефективність системи фінансового моніторингу в умовах безготівкового суспільства. Показано, що використання готівки для здійснення незаконних операцій є лише одним з інструментів, що дозволяють особам, що втягнуті в процес відмивання брудних грошей, вийти з під контролю системи фінансового моніторингу. Визначено, що основними чинниками, що спрощують розробку нових інструментів виходу з під контролю системи фінансового моніторингу, є: невідповідність призначення платежу реально проданому товару; використання загально прийнятого замінника офіційній грошовій одиниці; можливості використовувати незаконні доходи для купівлі товарів на тіньовому ринку. Доведено, що основною вадою системи фінансового моніторингу, є її негнучкість та нездатність ефективно протидіяти новим, раніше невідомим, схемам відмивання брудних грошей.
Динаміка демонстраційних формальних правил у сфері охорони здоров'я
(ФОП Лібуркіна Л. М., 2022) Сержанов, Віталій Вікторович; Абрамов, Федір Володимирович
Метою даної роботи є визначення причин неефективності чинних демонстраційних формальних правил, що регулюють діяльність у сфері охорони здоров’я, та причин сталості відповідних формальних правил. Показано, що основними причинами негативної динаміки ефективності формальних правил у сфері охорони здоров’я є: тиск з боку окремих зацікавлених груп, маніпулювання суспільними настроями та поширення в даній сфері малоефективних демонстраційних формальних правил. На відміну від демонстраційних формальних правил, що спостерігаються в інших сферах економічного та суспільного життя, демонстраційні формальні правила у сфері охорони здоров’я характеризуються не лише цільовою, але також і значною трансакційною неефективністю. Доведено, що численні демонстраційні формальні правила здатні не лише зменшити ефективність медичної системи та уповільнити темпи інституційних реформ у сфері охорони здоров’я, але й створити умови, що несуть пряму загрозу життю та здоров’ю людини. Показано, що, незважаючи на симетричність витрат, пов’язаних зі зміною демонстраційних формальних правил у сфері охорони здоров’я, відповідні демонстраційні формальні правила можуть зберігатися протягом тривалого часу. Динаміка неефективних демонстраційних формальних правил у сфері охорони здоров’я визначається відсутністю запиту з боку суспільства на подальші інституційні реформи у сфері охорони здоров’я. Останнє обумовлено низьким рівнем загальної освіченості населення, що не дозволяє суспільству оцінити цільову та трансакційну неефективність демонстраційних формальних правил, а також незначним рівнем додаткових трансакційних витрат бюрократичних процедур кожного окремого демонстраційного формального правила. Запропоновано заходи щодо попередження поширення малоефективних демонстраційних формальних правил у сфері охорони здоров’я.
Фактори формування демонстраційних формальних правил у сфері охорони навколишнього середовища
(ФОП Лібуркіна Л. М., 2022) Абрамов, Федір Володимирович
Метою статті є виявлення факторів, що сприяють формуванню демонстраційних формальних правил, та визначення їх впливу на динаміку ефективності чинних інституційних рамок. Показано, що основною причиною формування демонстраційних формальних правил є прагнення політичних сил отримати додаткові голоси на виборах. При цьому вдаватися до практики прийняття демонстраційних формальних правил можуть як опозиційні політичні сили, так і ті, що знаходяться при владі. Факторами, що сприяють прийняттю демонстраційних формальних правил, є: відсутність впливу зацікавлених груп, високий рівень занепокоєння суспільства та низький рівень трансакційних витрат, що пов’язані з прийняттям відповідних демонстраційних формальних правил. Виявлено, що основними вадами демонстраційних формальних правил є їх низька ефективність, що у випадку поширення практики маніпулювання суспільними настроями супроводжується значною зворотною несиметричністю, та небезпека створення в суспільстві ілюзії розв’язання відповідної проблеми. Внаслідок цього виникає загроза консервації, у довгостроковій перспективі, неефективних чинних інституційних рамок. Доведено, що як демонстраційні формальні правила можуть бути прийняті виключно ті формальні правила, що не суперечать морально-етичним поглядам більшої частини суспільства, не створюють для більшості споживачів надмірних додаткових трансакційних витрат бюрократичних процедур і не суперечать інтересам жодної зацікавленої групи. Внаслідок цього демонстраційні формальні правила можуть характеризуватися виключно цільовою неефективністю. Показано, що єдиним заходом попередження виникнення демонстраційних формальних правил є підвищення загальної освіченості населення, що має не лише обмежити маніпулювання суспільними настроями навколо проблем, що регулюються демонстраційними формальними правилами, але й дозволить суспільству тверезо оцінювати як рівень загрози тих чи інших проблем, так і ефективність запропонованих формальних правил.
Цільова та етична неефективність формальних правил як чинник поширення маніпулювання суспільними настроями та уповільнення інституційних реформ
(Видавничий дім "Інжек", 2021) Абрамов, Федір Володимирович
Метою статті є виявлення критеріїв доцільності реформування формальних правил зі значною цільовою та етичною неефективністю в умовах поширення практики маніпулювання суспільними настроями. Встановлено, що в структурі формальних правил з цільовою чи етичною неефективністю може бути виділено дві складові: базові формальні правила, що приймаються для досягнення певної мети, та другорядні формальні правила, що мають забезпечити належне виконання відповідних базових формальних правил і компенсувати їх неефективність. За відсутності маніпулювання суспільними настроями основним чинником, що обумовлює негативний вплив формальних правил з цільовою чи етичною неефективністю на динаміку формальних правил та ефективність інституційних реформ, є зростання кількості другорядних формальних правил. На відміну від цього, в умовах поширення практики маніпулювання суспільними настроями, основними загрозами для успішності інституційних реформ є: значна зворотна несиметричність базових формальних правил і спроможність формальних правил з цільовою або етичною неефективністю самостійно створювати умови, що є сприятливими для маніпулювання суспільними настроями. Виявлено, що доцільність реформування формальних правил, що характеризуються цільовою чи етичною неефективністю, визначається тим, чи перетворилися відповідні формальні правила на інструмент маніпулювання суспільними настроями: у тих випадках, коли неефективні формальні правила перетворилися на такий інструмент, їх реформування стає недоцільним і має бути відкладено до усунення практики маніпулювання суспільними настроями навколо питань, що регулюються цими формальними правилами. Показано, що в умовах поширення практики маніпулювання суспільними настроями додатковим критерієм доцільності реформування неефективних формальних правил виступає відсутність поширення практики маніпулювання суспільними настроями на коло проблем, що регулюються відповідними неефективними формальними правилами.
Поширення конспірологічних теорій як інституційний фактор динаміки формальних правил
(Видавничий дім "ІНЖЕК", 2020) Волоснікова, Наталія Миколаївна; Угрімова, Ірина Володимирівна; Губанова, Ніно Нодарівна
Метою статті є визначення наслідків маніпулювання конспірологічними теоріями для динаміки чинних формальних правил і заходів з його попередження. Виявлено, що може бути виділено чотири групи чинників, що визначають придатність поширених у суспільстві конспірологічних теорій для експлуатації гравцями-маніпуляторами у власних інтересах, а саме: чисельність групи, що вірить у відповідну конспірологічну теорію; залежність ступеня занепокоєння прибічників конспірологічних теорій від норм чинного законодавства; несуперечливість бажаних для прибічників конспірологічних теорій інституційних змін інтересам впливових зацікавлених груп; можливість звинуватити політичного опонента в участі у змові. Зазначено, що єдиною групою гравців-маніпуляторів, що завжди має можливість скористатися у власних інтересах поширеними в суспільстві конспірологічними теоріями, є гравці-опортуністи. Зроблено висновок, що найбільш ефективними із зазначених є заходи з підвищення освіченості суспільства. Завдяки покращенню якості загальної складової освіти та формуванню широкого світогляду членів суспільства в ньому (суспільстві) формується критичне ставлення до сумнівних тверджень і безпідставних звинувачень опонентів, які продукуються численними гравцями-опортуністами, що створюватиме менш сприятливі умови для поширення конспірологічних теорій. Проте дані заходи також характеризуються й суттєвим недоліком, що суттєво обмежує перспективи їх застосування, – високим рівнем витрат, пов'язаних з реалізацією, та небажанням роботодавців оплачувати "зайву" освіту працівників.
Напівформальні правила
(НТУ "ХПІ", 2016) Абрамов, Федір Володимирович
У статті розглядаються причини виникнення та основні риси напівформальних правил. Показано, що напівформальні правила мають такі ж самі риси, що й формальні правила, за виключенням їх документальної фіксації. Аналізується вплив напівформальних правил на ефективність чинних формальних правил. Показано, що існує три головні фактори стабільності напівформальних правил: високий рівень дискреційних повноважень керівництва установи, брак прийнятних альтернатив для працевлаштування та високий рівень трансакційних витрат бюрократичних процедур. Пропонуються заходи попередження виникнення напівформальних правил.