Кафедра "Загальна економічна теорія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1740

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/oet

Сучасна назва – кафедра "Загальна економічна теорія", первісна назва – кафедра "Політична економія".

Кафедра "Політична економія" була створена у 1950 році. У її джерел стояв видатний економіст академік Олексій Матвійович Румянцев.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор та 9 кандидатів економічних наук; 1 співробітник має звання професора, 9 – доцента.

Переглянути

Фільтри

2017 - 201922020 - 20231

Налаштування

ORCID: search.filters.orcid.https://orcid.org/0000-0003-4825-3974Ключові слова: search.filters.subject.корупція

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Публікація
    Попередження корупції в системі фінансового моніторингу: інституційний підхід
    (2023) Волоснікова, Наталія Миколаївна; Сержанов, Віталій Вікторович; Абрамов, Федір Володимирович
    В даній статті розглядаються інституційні чинники виникнення корупції в системі фінансового моніторингу та шляхи підвищення ефективності заходів попередження бюрократичної та не бюрократичної (кримінальної) корупції. Показано, що чинниками, що сприяють виникненню корупції в системі фінансового моніторингу є: високий рівень трансакційних витрат бюрократичних процедур та широкі дискреційні повноваження чиновників. Запропоновано, для попередження бюрократичної корупції застосовувати делегування функцій фінансового моніторингу учасникам ринку, що здатні їх реалізувати з найменшими трансакційними витратами. Показано, що у випадку не бюрократичної корупції вибір заходів попередження корупції залежить від типу безпосередньої діяльності клієнта. У випадку коли клієнтом обирається незаборонений вид діяльності, для попередження не бюрократичної корупції має застосовуватися делегування функцій фінансового моніторингу учасникам ринку, що здатні їх реалізувати з найменшими трансакційними витратами бюрократичних процедур. У випадку коли клієнтом обирається заборонений вид діяльності перевага має надаватися репресивним антикорупційним заходам.
  • Ескіз
    Публікація
    Неосвіченість суспільства як фактор поширення маніпулювання суспільними настроями
    (Видавничий дім "Інжек", 2019) Абрамов, Федір Володимирович
    Метою статті є визначення впливу неосвіченості суспільства на поширення практики маніпулювання суспільними настроями. Доведено, що неосвіченість населення є одним із факторів, які можуть сприяти зростанню занепокоєння суспільства, що створює сприятливі умови для маніпулювання суспільними настроями. Показано, що гравець-маніпулятор може експлуатувати неосвіченість населення через реалізацію одної з двох стратегій: стратегії залякування та стратегії виправдання. У випадку стратегії залякування гравець-маніпулятор, зловживаючи неосвіченістю населення, поширює неправдиву інформацію з метою дискредитації та усунення конкурента. У випадку стратегії виправдання гравець-маніпулятор експлуатує неосвіченість суспільства для введення його в оману стосовно необхідності окремих заходів чи інституційних реформ. Доведено, що необхідною умовою попередження маніпулювання суспільними настроями, що базується на експлуатації неосвіченості суспільства, є покращення якості загальної складової освіти та формування широкого світогляду членів суспільства.
  • Ескіз
    Публікація
    Ефективність репресивних антикорупційних заходів в умовах високого рівня корумпованості
    (ВД "ІНЖЕК", 2017) Абрамов, Федір Володимирович
    Метою цієї статті є визначення ефективності репресивних антикорупційних заходів в умовах високого рівня корумпованості. Показано, що формальні правила, що регулюють запровадження репресивних заходів боротьби з корупцією, характеризуються значним рівнем цільової неефективності формальних правил. Через ігнорування причин виникнення та поширення корупції – неефективності чинних формальних правил – репресивні антикорупційні заходи принципово неспроможні досягти відчутного зменшення рівня корумпованості. Доведено, що, крім значної цільової неефективності, репресивні антикорупційні заходи потенційно можуть стати причиною зростання рівня корумпованості внаслідок зловживання чиновниками-контролерами своїми службовими обов’язками та поширення внутрішньої корупції в антикорупційних установах. Розглянуто потенційні загрози непідконтрольності антикорупційних структур іншим контролюючим установам. Показано, що в умовах високого рівня корумпованості репресивні антикорупційні заходи можуть призвести до поширення імітування антикорупційної діяльності.