Кафедра "Загальна економічна теорія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1740

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/oet

Сучасна назва – кафедра "Загальна економічна теорія", первісна назва – кафедра "Політична економія".

Кафедра "Політична економія" була створена у 1950 році. У її джерел стояв видатний економіст академік Олексій Матвійович Румянцев.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор та 9 кандидатів економічних наук; 1 співробітник має звання професора, 9 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 9 з 9

Methodical guidelines to perform calculation task in the discipline "Microeconomics"
(National technical university "Kharkiv polytechnical institute", 2024) Klimova, Svitlana; Volosnikova, Nataliia ; Yatsyna, Viktoriia
Execution of calculation task on the subject "Microeconomics" is one of the components of the educational process and is an important element in the study of the discipline. This is one of the types of individual research tasks, that aims not only to deepen, generalize and consolidate students' knowledge of the discipline "Microeconomics", but also to apply them in solving a specific problem of modeling the behavior of market actors in a market economy, getting an ability to work independently with educational and scientific literature.
Напрями розвитку конкурентоспроможності України в умовах глобалізації
(ТОВ "Фінтехальянс", 2022) Волоснікова, Наталія Миколаївна; Климова, Світлана Олегівна; Губанова, Ніно Нодарівна; Косич, Марина Василівна; Яцина, Вікторія Валентинівна
За умови зближення національних економік деяких країн світу та посилення глобалізаційних процесів суттєво зростає міжнародна конкуренція саме між державами. Тому для України в умовах сьогодення важливим є пошук чинників підвищення національної конкурентоспроможності. У більшості випадків під конкурентоспроможністю розуміють здатність національної економіки займати провідні позиції на світовому ринку на базі інноваційної економіки, що забезпечує зростання рівня життя населення. Міжнародними узагальнюючими показниками конкурентоспроможності національних економік є Індекс глобальної конкурентоспроможності від Всесвітнього економічного форуму та рейтинг глобальної конкурентоспроможності за версією Інституту розвитку менеджменту. Обидва ці дослідження за останнє десятиріччя демонструють невисокі позиції України в міжнародних рейтингах конкурентоспроможності серед інших держав світу. Слабкі позиції рівня конкурентоспроможності за різними методиками виділяють однакові проблеми в соціально-економічному розвитку України: неефективне функціонування державних інститутів (значний рівень корупції, відсутність верховенства права та незахищеності права власності); низька результативність фінансового ринку (ненадійність банків та нерозвиненість фондових бірж); макроекономічна нестабільність (низький кредитний рейтинг країни та високі темпи інфляції); посилення проблем у сфері здоров’я (незначні доходи на душу населення та нерозвиненість інфраструктури охорони здоров’я скорочують тривалість здорового життя та в цілому погіршують якість життя). Таким чином, Всесвітній економічний форум відніс Україну до країн із перехідним станом від факторно-орієнтованої економіки до економіки, спрямованої на ефективність. Країнам, що перебувають на цьому етапі розвитку, Всесвітній економічний форум для підсилення національної конкурентоспроможності пропонує забезпечити ефективне функціонування державних та приватних інститутів і стабілізацію макроекономічного середовища, а далі покращувати ефективність виробничих процесів та професійну підготовку кадрів. Тому напрямами державної політики у сфері підвищення конкурентоспроможності України повинні стати: зниження рівня корупції, посилення ефективності діяльності фінансового ринку, забезпечення макроекономічної стабілізації, підсилення трудового потенціалу країни.
Забезпечення збалансованого інноваційного розвитку економіки України в умовах глобальної невизначеності
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Решетняк, Наталя Борисівна; Назаренко, Олена Василівна; Єгорова, Юлія Валеріївна
Необхідність забезпечення збалансованого інноваційного розвитку України зумовлена глобальною невизначеністю, динамічними процесами та структурними змінами, які мають місце сьогодні у світовій економіці. В цих умовах актуальним є визначення позицій України у світовій системі координат саме за параметрами інноваційності. Оцінювання стану науково-технічної сфери, інноваційного розвитку, результатів наукових досліджень у країнах світу на міжнародному рівні здійснюється за багатьма показниками різноманітних рейтингів, до найбільш авторитетних з яких, відносяться: Глобальний інноваційний індекс, Глобальний індекс конкурентоспроможності, Європейське іннов аційне табло. Проведення аналізу досягнутого стану інноваційного розвитку економіки України за показниками міжнародних рейтингів потребує визначення методологічних принципів їх розрахунку. За результатами дослідження встановлено, що, незважаючи на деякі позитивні тенденції, в цілому існує значний розрив між рівнем інноваційного розвитку України та розвинутих країн. З’ясовано, що позиції нашої країни за Глобальним індексом конкурентоспроможності в останні декілька років коливаються в межах 76-89 місць, з чого зроблено висновок про відсутність дієвих реформ у сфері наукових досліджень, технологій та інновацій. Дослідження інноваційної діяльності європейських країн та країн - регіональних сусідів продемонструвало належність України до групи зі статусом «Повільний інноватор». Низькі значення показників у міжнародних рейтингах пов’язані з помилками в політиці уряду та існуючими проблемами в інноваційній сфері – використання людського потенціалу, якості інноваційної інфраструктури, формування сталих взаємозв’язків між елементами національної інноваційної системи в цілому. Залишаються невирішеними питання співробітництва з міжнародними інститутами та слабкої інтегрованості в міжнародну науково-технічну та інноваційну кооперацію. У зв’язку з цим запропоновані кроки у напряму приєднання України до глобальних інноваційних процесів, що дозволить наблизити результати рейтингів до рівня розвинутих країн у майбутньому.
Оцінка процесу економічного реформування України
(НТУ "ХПІ", 2018) Назаренко, Олена Василівна; Решетняк, Наталя Борисівна; Єгорова, Юлія Валеріївна
Динаміка оцінок міжнародних рейтингових агентств процесу проведення економічних реформ в Україні за щорічними звітами свідчить про те, що за останні десять років Україна не досягла помітного прогресу в реформуванні економіки. За визначенням експертів Європейської бізнес-асоціації лише в 2017 році позиція України вийшла з негативної площини. За даними рейтингу легкості ведення бізнесу згідно з докладом "Doing Business-2018" Всесвітнього банку, Україна знаходиться на 76 місці. У рейтингу глобальної конкурентоспроможності Всесвітнього економічного форуму, який оцінює потенціал росту економіки країн у середньо- та довгостроковій перспективах, на теперішній час Україна займає 81 місце зі 137 країн. Серед найбільш проблемних факторів, що впливають на бізнес в Україні, виділяються корупція, політична нестабільність, інфляція, неефективність управління, складний доступ до фінансування. Внутрішньою реакцією бізнес-середовища країни на соціально-економічні процеси всередині країни є масова трудова міграція за кордон, яка зростає і наближається до критичної межі. Серед потенційних трудових мігрантів майже половина – віком від 18 до 29 років. Додатковим ризиком для українського ринку праці є збільшення кількості студентів, що навчаються за кордоном. Головною причиною, через яку українці продовжують їхати на заробітки і на постійне проживання за кордон, є різниця в оплаті праці. Необхідно проводити реформи з перетворення України на дійсно динамічну економіку з високим попитом на робочу силу з адекватною зарплатою. Найкраще можливе рішення накопичених проблем – це залучення до органів державного управління нових молодих спеціалістів. Стверджується, що покращення результатів запроваджуваних реформ, яке відобразиться у підвищенні рейтингових оцінок міжна родних агентств, може бути пов'язаним тільки з інноваційно-інвестиційним розвитком та проведенням промислової політики, спрямованої на пріоритетні кластери економіки. Одним із показових прикладів кластерної регіональної економіки є економіка Європейського Союзу. Пропонується формувати кластери в Україні у високотехнологічних галузях економіки: авіакосмічній, машинобудівній, виробництві сільськогосподарської техніки. В процесі економічних реформ Україна має в першу чергу покладатися на себе. Реформи мають доповнювати одна одну і сприяти якісним змінам.
Засоби та механізми протидії тіньовій економіці в контексті соціальної відповідальності
(НТУ "ХПІ", 2018) Волоснікова, Наталія Миколаївна; Котляр, Дарина Сергіївна
Стаття присвячена проблемі тіньової економіки України, визначено основні положення щодо причин її виникнення та розвитку, окреслено напрями детінізації, особливу увагу приділено місцю концепції соціальної відповідальності у протидії тіньовій економіці.
Про посилення антикризового управління на макро- та мікрорівнях
(НТУ "ХПІ", 2018) Демьохіна, Олена Олександрівна; Назаренко, Олена Василівна; Решетняк, Наталя Борисівна
Статтю присвячено проблемі антикризового управління країною, регіоном і підприємством. Пришвидшення науково- технічного прогресу виявляє негативні наслідки, на які треба реагувати на макро- та мікрорівнях. Керуючись відчуттям загроз, в Україні необхідно створювати більш комфортні інституційні умови для бізнесу. Маючи на меті не допустити банкрутства і для підвищення опірності підприємств будь-яким кризовим явищам, представляється доцільною розробка на підприємствах стратегії безпеки бізнесу спеціально виділеними менеджерами.
До питання про причини низької інноваційної активності українських підприємств та шляхи її подолання
(НТУ "ХПІ", 2014) Попадинець, Олена Василівна; Глазирін, Р. Л.
Розглядаються причини та прояви низької інноваційної активності вітчизняної економіки у цілому та українських підприємств. Наводяться результати міжнародних економічних рейтингів та статистичні данні, що засвідчують існування серйозних проблем щодо інноваційності підприємств України. Аналізуються можливі шляхи подолання низької інноваційної активності вітчизняних виробників.
Налагодження зв'язків міжнародного бізнесу полюсами технологічного розвитку
(Дніпропетровський університет, 2011) Архієреєв, Сергій Ігоревич; Дерід, І. О.
У світі, що глобалізується, жодна країна не може вважатися конкурентоспроможною, якщо вона не виходить на світовий ринок. Нині найбільш успішними є ті країни, які розвивають інновації. Інноваційний успіх національної економіки значно залежить від наявності полюсів технологічного розвитку. Важливою функцією таких структур є налагодження міжнародного бізнесу.
Трансакційні витрати формування попиту і пропозиції на ринку праці в умовах трансформаційної економіки
(ВД "ІНЖЕК", 2013) Глушач, Анна Володимирівна; Архієреєв, Сергій Ігоревич
У статті досліджено внутрішні чинники невідповідності попиту і пропозиції робочої сили на вітчизняному ринку праці, які обумовлені його інституціональною недосконалістю; вивчено вплив трансакційних витрат суб’єктів ринку праці на його структурну нерівновагу в умовах трансформаційної економіки; доведено роль інвестиційної складової у забезпеченні балансу трансформаційних витрат формування попиту та пропозиції робочої сили та причини недофінансування цієї сфери.