Кафедри

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 14
  • Ескіз
    Документ
    Перекладацька адекватність в аспекті трансляції семантики абстрактних дієслів у науково-технічному тексті
    (Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2021) Дегтярьова, В. С.
    У статті розглянуто визначення поняття «абстрактна лексика», схарактеризовано особливості та функціональні характеристики науково-технічного тексту, досліджено основні способи перекладу абстрактних дієслів у англомовних науково-технічних текстах. Дослідження визначає випадки вживання та виконувані функції абстрактної лексики на прикладі дієслів в українській і англійській мовах.
  • Ескіз
    Документ
    The Formation of Ukrainian Terminological Lexicon in the Sphere of Physical Research
    (2020) Rozhko, D.; Sharonova, N.
    The scientific novelty of the work is that it is the first time in Ukrainian linguistics that the UPT (Ukrainian physical terminology) has been studied in a diachronic aspect. This allows us to take a closer look at the initial periods of its formation and development, as well as to trace the functioning of Ukrainian physical terms created in the second half of the nineteenth and first third of the twentieth centuries. The scientific material also introduces term material from poorly researched sources that have not yet been the subject of special linguistic analysis.
  • Ескіз
    Документ
    Переклад науково-технічних текстів у сфері IT
    (Видавничий дім "Гельветика", 2021) Буруніна, Н. В.; Гаврилова, Ірина Миколаївна
    Ця стаття присвячена особливостям перекладу німецьких науково-технічних текстів у галузі інформаційних технологій українською мовою. У роботі ми провели аналіз сучасних методів перекладу IT текстів та визначили труднощі, які можуть виникнути у перекладача, спираючись на теоретичну базу дослідження цієї проблеми вітчизняними й зарубіжними науковцями. У наш час інформаційні технології увійшли майже в усі сфери людського життя, і кожне прогресивне оснащення, за рідкісний винятком, допускає ймовірність об’єднання в систему з комп’ютерним управлінням. Документація на це оснащення має своєрідні професійні терміни та поняття, які зрозумілі тільки ІТ-фахівцям. Вони, власне, й викликають проблеми у звичайних технічних перекладачів. Ці обставини призводять до потреби виділення IT-перекладів в окремий різновид письмового перекладу. Стаття містить теоретичний та практичний матеріал, у якому розглядається поняття "IT-переклад", специфіка текстів сфери інформаційних технологій, особливості перекладу німецькомовних IT текстів українською мовою, граматичні трансформації, які використовуються під час перекладу. У статті було визначено, що структури німецької та української мов різняться між собою, що може призвести до багатьох труднощів під час перекладу. Виявили, що у німецьких текстах сфери IT часто використовується Passiv та досить поширеним явищем є використання формального підмета “man”. Установлено, що характерною рисою текстів досліджуваної галузі є використання великої кількості термінів та складних слів. Поділили німецькі науково-технічні терміни галузі інформаційних технологій на категорії. Особливу увагу було приділено класифікації граматичних трансформацій і в ході роботи було визначено, що перекладачі під час перекладу використовують здебільшого комплексний прийом перекладу, який поєднує дві або більше трансформацій одночасно.
  • Ескіз
    Документ
    Семантико-синтаксична організація наукового стилю
    (Видавничий дім "Гельветика", 2023) Писарська, Наталія Віталіївна; Заверющенко, Микола Петрович; Лухіна, Марина Юріївна
    Сучасний академічний дискурс неможливо уявити без ідентифікації ролі та значення наукового стилю як інструменту передачі й розуміння отриманих знань у різних галузях науки. Науковий стиль мови визначається не лише лексичним багатством та термінологією, але й семантико-синтаксичною організацією тексту. Відповідно, стаття присвячена розгляду семантико-синтаксичних аспектів наукового стилю, їх ролі у передачі наукової інформації та сприянню зрозумілості тексту. Проаналізовано вплив семантики на організацію тексту у науковому стилі. Зосереджено увагу на тому, яким чином вибір слів та їх семантичне навантаження можуть впливати на чіткість й точність передачі інформації. Особлива роль приділяється уникненню амбівалентності та неоднозначності у наукових текстах, що здатне спричинити непорозуміння або помилкове тлумачення даних. Окремий розділ статті досліджує синтаксичну організацію тексту в науковому стилі. Він розглядає важливість коректної структури речень, пунктуації та логічної побудови абзаців для підвищення зрозумілості й лаконічності дослідження. Виявлено різні типи синтаксичних конструкцій, що допомагають досягти об'єктивності та наукової точності висловлення. Наголошено на застосуванні спеціалізованих термінів і їх ролі у семантико-синтаксичній організації наукового стилю. У висновках до статті зосереджено увагу на важливості структури наукового тексту як засобу досягнення ясності, точності та наукової обґрунтованості. Розуміння та використання цих аспектів можуть допомогти дослідникам й авторам наукових робіт покращити якість та ефективність спілкування в академічному середовищі. Аналіз теоретичного матеріалу дає змогу дійти висновку про важливість подальших досліджень у галузі семантико-синтаксичної організації наукового стилю, його впливу на якість й результативність наукової комунікації.
  • Ескіз
    Публікація
    Наукова термінологія у сучасній публіцистиці: особливості застосування
    (Видавничий дім "Гельветика", 2023) Писарська, Наталія Віталіївна; Гомон, Андрій Михайлович; Заверющенко, Микола Петрович
    Стаття присвячена дослідженню специфіки застосування наукової термінології у публіцистичному дискурсі. Метою роботи є практичне виявлення особливостей використання термінів із різних наукових сфер (в основі – матеріали вітчизняних ЗМІ). На прикладі лексики із мас-медіа показано, яким чином наукова термінологія займає особливу нішу у вітчизняних терміносистемах та журналістських публікаціях. Методологія дослідження базується на використанні описового, дедуктивного методів і методу систематизації та дефінування. Запропоновано легальні визначення «публіцистичного стилю» і «публіцистики», окреслено мету та сферу використання. Систематизовано підходи до розуміння публіцистики через тріаду літературного напрямку, світоглядної публіцистики та журналістики. Визначено низку мовних і стильових особливостей публіцистики, які відмежовують публіцистичний стиль від інших видів дискурсу. Наведено класифікаційні підходи до вживання термінологічної лексики у журналістських текстах (за сферою використання та за походженням наукової термінології). Запропоновано для огляду найбільш поширені способи усунення нерозуміння читачем нових або рідкісних понять (розгорнуте тлумачення, орфографічні та лексичні способи). Більш детально розкрито проблематику застосування у журналістських текстах новітніх термінів, які ще не зафіксовані і не набули академічного статусу в словниках та енциклопедіях, трактуються кардинально по-різному в різних контекстах і наукових дискурсах. Підведено підсумки та в якості перспектив подальших наукових пошуків запропоновано подальше вивчення питання щодо типологізації помилок у перекладі наукових термінів із використанням онлайн-ресурсів.
  • Ескіз
    Публікація
    Неологізми в українській військовій термінології: лексико-семантичні особливості
    (Видавничий дім "Гельветика", 2023) Гомон, Андрій Михайлович; Чернявська, Світлана Миколаївна; Шокуров, Олександр Володимирович
    Стаття присвячена дослідженню лексико-семантичних особливостей термінів-неологізмів, джерел їх походження та специфіки застосування у військово-науковому дискурсі. Встановлено, що лексико-семантична система форсовано реагує та віддзеркалює основні зміни, які мають прямий зв’язок із реаліями життя. Зазначене черговий раз свідчить про вплив екстралінгвальних факторів на динаміку словникового складу мови. Розкрито генезу становлення військової термінології в Україні, коротко охарактеризовано кожен із етапів. Подано авторську позицію відносно необхідності доповнення вже існуючої класифікації (за основу взято систему основних етапів розвитку військової термінології Яценко Я.). У вигляді схеми відображено напрямки взаємодії військової термінології із іншими галузями науки. Окреслено роль і значення стандартів НАТО у напрямку збагачення української військової терміносистеми. З’ясовано, що більшість з них орієнтовані на позначення зброї, амуніції чи технічного оснащення. Наголошено, що директиви, статути, правила внутрішнього розпорядку регламентують життя та діяльність військ у різних умовах професійної діяльності та в ході проведення бойових дій. Для цього типу неологізмів властивий спокійний діловий стиль викладу, пряма вказівка на те, що необхідно робити, як і в якій послідовності, тим самим мінімізуючи будь-яку двозначність чи непорозуміння. Практична частина роботи полягає у виявленні та систематизації моделей творення військової термінології. Більш ґрунтовно досліджено проблематику термінологічних запозичень. Наведено приклади термінологічного донорства неологізмів із української мови в англійську, а також частовживаних абревіатур, що є результатом популярного способу творення військових термінів в Україні та світі.
  • Ескіз
    Публікація
    Типологія помилок у перекладі наукових термінів із використанням онлайн-ресурсів
    (Видавничий дім "Гельветика", 2023) Шокуров, Олександр Володимирович; Чернявська, Світлана Миколаївна; Немерцова, Олена Євгенівна
    Стаття присвячена аналізу специфіки використання машинного перекладу, попит на послуги якого зростає із швидкістю, яка значно перевищує можливості перекладацької професії. Мета дослідження – виявлення найбільш поширених видів помилок, що містяться у перекладах текстів із науковими термінами із використанням онлайн-ресурсів. Для досягнення поставленої мети обрані відповідні методи, з-поміж яких превалювали описовий і метод дефінування у теоретичній частині та узагальнення, систематизація й метод вибірки, які забезпечили роботу над емпіричною частиною. Наведено дефініції та окреслено підходи до розуміння ключового поняття, опрацьовано еволюційний аспект становлення комп’ютерного перекладу. Узагальнено базові риси такого виду перекладу. Проведено аналіз переваг і недоліків, виявлених при роботі із найбільш популярними цифровими системами перекладу, такими як Google Translate, Microsoft Translator Bing, MyMemory, Babylon Translator, Reverso Context. Продемонстровано важливість розуміння контексту для забезпечення адекватності перекладу. Наведено підходи до класифікації помилок в системі комп’ютерного перекладу. Шляхом вивчення і детального аналізу цифрових ресурсів, науково-методичної літератури, публіцистичних зразків які вміщують слова (словосполучення)-терміни, – наведено приклади помилок, що найбільш часто допускаються онлайн-перекладачами. З’ясовано, що досягти повної заміни людських іншомовних знань та навичок перекладу на даному етапі неможливо, проте онлайн-перекладачі здатні максимально автоматизувати і оптимізувати даний процес, забезпечити швидкість перекладу, залишивши за користувачем лише функцію контролю за якістю. Як перспектива подальших наукових пошуків, запропоновано дослідити питання побудови термінів шляхом використання внутрішніх ресурсів мови.
  • Ескіз
    Публікація
    Особливості викладання дисципліни "термінознавство" для студентів закладів вищої освіти в умовах розвитку дистанційного навчання
    (Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій, 2022) Писарська, Наталія Віталіївна; Немерцова, Олена Євгенівна ; Чернявська, Світлана Миколаївна
    Стаття присвячена огляду питань, що стосується сучасного стану та передумов організації дистанційної освіти в Україні. Подано дефініцію концепту електронного дистанційного навчання, виокремлено переваги та потенційні недоліки, з якими стикаються освітяни при навчанні в онлайн режимі. Розкрито властивості дистанційного навчання та охарактеризовано його риси: гнучкість, модульність, паралельність, економічність, технологічність. У схематичній формі запропоновано оцінити переваги відкритої освіти, де чинне місце займає дистанційна форма навчання. Здійснено короткий огляд потенційних можливостей засобів організації дистанційного відеозв’язку, зокрема зовнішніх платформ Skype, Micrоsoft Teams, Zoom, Google Meet. Наголошено на зміні сучасної парадигми викладання, яка тяжіє в сторону комунікативної взаємодії. Розкрито алгоритм та принцип творення контенту із застосуванням потенціалу Micrоsoft (Word, Excel, OneNote, Рower Point, Power B) та Google Suite for education (Gmail, Google Drive, Google Slides, Calendar). Встановлено, що сервіси Google мають широке функціональне значення для розвитку та оптимізації освітньої галузі. Окреслено можливості MOODLE як віртуального освітнього осередку, зокрема через механізм створення груп, для кожної з яких буде доступний власний контент та встановлення залежності одного інформаційного блоку від іншого. Термінознавство, як дисципліна, повною мірою адаптована до викладання в рамках онлайн процесу, але вимагає від викладача якісної підготовки навчально-методичного контенту, в тому числі, що стосується дизайну і способу подачі інформації засобами цифрових технологій. Запропоновано оптимальні способи інтегрування різних програм в навчальний процес та подано рекомендації відносно можливості застосування окреслених інструментів при викладанні дисципліни "термінознавство" для студентів ВНЗ. Визначено переваги дистанційного навчання із організаційної точки зору та окреслено перспективи подальших наукових пошуків.
  • Ескіз
    Документ
    Специфіка вживання наукових термінів у сучасній художній прозі
    (Міжнародний гуманітарний університет, 2022) Гомон, Андрій Михайлович; Заверющенко, Микола Петрович; Писарська, Наталія Віталіївна
    Стаття присвячена загальному огляду проблематики розвитку сучасної української терміносистеми. Окрім питання поширення англіцизмів, у роботі наголошено на затермінологізованості (перенасиченості) наукового простору спеціалізованою лексикою. Зазначено, що розвиток культури творення наукових робіт має зводитися до розумного співвідношення загальномовної, загальнонаукової та спеціальної термінологічної лексики. Наголошено на загальній тенденції розширення ореолу застосування наукових термінів, включаючи сучасну художню літературу. Виокремлено та проілюстровано причино-наслідковий зв’язок використання термінології в українській прозі. У першу чергу, йдеться про випадки відсутності іншого відповідника на позначення предметів, явищ, процесів; індивідуалізацію і типізацію мови героїв твору (в т. ч. для визначення його професійної приналежності); а також випадки виконання певної стилістичної функції (переносне значення, фразеологічна одиниця чи зрощення). На прикладі зразків поезії, продемонстровано як іменники-професіоналізми використовуються для створення ланцюга асоціативних вражень. Детально вивчено малу прозу Івана Франка на предмет наявності у ній юридично-адміністративних та виробничих термінів. У резолютивній частині підсумували, що механізм художньо-образного вживання у прозі слова та терміну не має принципової різниці, але якщо у науковому стилі термінологічна лексика є основним елементом і виконує лише номінативну функцію, то в художній мові термін реалізує одразу номінативно-описову та художньо-образну функції з метою відтворення виробничого колориту, трудової діяльності персонажів, створення мовної характеристики героїв. В якості перспективи подальших наукових розвідок запропоновано більш детально розкрити питання особливостей застосування наукової термінології у публіцистичних текстах.
  • Ескіз
    Документ
    Щодо структурної організації комп'ютерної лексики
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Буйвол, Олег Вікторович
    Розкрито проблеми професійної комунікації, що у сучасний період розвитку людства стали найбільш насущними проблемами прикладної лінгвістики. За останні два десятиліття з’явилась така наукова й теоретична дисципліна як термінографія. Обґрунтовано, що інформаційні технології розвиваються настільки стрімко завдяки утворенню нових термінів, що впорядковувати цей процес і відповідно реагувати на всі наявні зміни у галузі термінології є дуже складним завданням. Доведено, що для успішної роботи з подолання цих проблем повинна бути проведена чітка структурована організація комп’ютерної лексики. Розкрито склад комп’ютерної мови: термінології (літературна і нелітературна лексика (професіоналізми і жаргонізми (комп’ютерні жаргонізми є стилістично експресивними й виконують емоційно-оціночну функцію.). Кожен з цих лексичних шарів має свої специфічні риси, діапазон функціонування і сфери вживання. Розглянуто основне призначення комп’ютерної термінології – ідентифікацію конкретних складових інформаційних технологій, а також структуру термінологічної системи, що відповідає специфіці даної галузі науки, та її складові, що вступають у взаємовідносинах антонімії, омонімії і полісемії.