Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
16 результатів
Результати пошуку
Документ Дистанційне навчання у період пандемії – наслідки та перспективи(Видавничий дім "Гельветика", 2022) Полякова, Тетяна Леонідівна; Самаріна, Вікторія ВікторівнаУ лютому 2020 року університети в Україні були закриті внаслідок пандемії коронавірусу, що призвело до необхідності переходу на цифрове дистанційне навчання та, у свою чергу, поставило серйозні виклики як перед учнями, так і перед вчителями. До найважливіших проблем, з якими зіткнулися викладачі навчальних закладів можна віднести розробку нових методів навчання, зокрема іноземним мовам, ефективне використання програм відео-конференцій, медіа-компетентність вчителів, якість Інтернет-зв'язку, забезпечення захисту даних під час використання інструментів і додатків, новий підхід до планування занять, пов’язаний з використанням смартфонів, планшетів, які стали найважливішими інструментами передачі знань, різноманітні психологічні наслідки умов пандемії тощо. Зміни, які несе з собою дистанційне навчання, стосуються також і учнів. Вивчення іноземних мов у віртуальному навчальному середовищі вимагає високого ступеня мотивації, зацікавленості до форми вивчення мови, медіа-компетентності та здатності значною мірою самостійно керувати навчальним процесом. Метою статті було провести аналіз особливостей, труднощів, а також можливостей онлайн-занять з німецької мови як іноземної в університетському секторі. Результати. Спілкування та опитування студентів щодо змін в навчанні під час пандемії показало, що учні оцінюють цифрові уроки як переважно позитивні, навіть якщо вони розцінюють певні аспекти як виклик – збільшення суб’єктивного навантаження (часу на самостійну роботу), психологічний стрес, спричинений пандемією, а також технічні перешкоди, які негативно вплинули на успіх у навчанні. Серед позитивних факторів переходу на дистанційну форму навчання, що вказують на її ефективність, були відзначені сприяння самостійному навчанню та цікавий дизайн занять завдяки більш широкому використанню цифрових технологій, що робить заняття з іноземної мови мотивуючими та інтерактивними. Цифрові зміни, які були прискорені пандемією, сприяють подальшому розвитку та освіті викладачів. Необхідно переосмислити не лише технічні процеси, але й планування. При розробці завдань важливо включати вправи та методи, що активізують студентів, сприяти взаємодії та планувати відповідні етапи уроку. Дистанційне навчання з використанням новітніх інформаційних технологій набуватиме все більшого значення, що потребує подальшої розробки концепцій навчання для розширення медіа-педагогічних навичок викладачів.Документ Development of a web-based application for delivering the "Software testing" course(Одеська національна академія харчових технологій, 2023) Miroshnychenko, D. I.; Melnyk, K. V.; Liutenko, Iryna VictorivnaThe use of the developed web application will allow for a reduction in time and an increase in convenience for delivering and learning the "Software Testing" course, as well as provide an additional tool for presenting theoretical material and assessing students' knowledge.Документ Фінансові виклики міжнародного бізнесу в системі сучасної освіти(ГО "Львівська економічна фундація", 2020) Мехович, Сергій Анатолійович; Міщенко, Володимир АкимовичРозглянуто особливості фінансових викликів міжнародного бізнесу в системі традиційної та дистанційної освіти. Наведено аналіз викликів сучасності в організації навчального процесу, в якому беруть участь територіально віддалені один від одного студенти і викладачі. Надано характеристику таким викликам, а саме, цифровій революції, бурхливому розвитку електронної культури і її форм, цифровим і мобільним технологіям; глобалізації і міграційним процесам; особливостям зростання обсягу знань і необхідності постійного навчання; розвитку суспільства послуг; появі нових професій і форм дистанційної роботи. Визначено особливості адаптації людини до можливостей і умов інформаційної епохи. Розглянуто перспективи впровадження змішаної системи освіти. Запропоновано механізми усунення ризиків застосування дистанційної освіти шляхом використання спеціальних технологій. Надано характеристику глобальному ринку дистанційної освіти у мегауніверситетах, наведено характеристику дистанційних освітніх технологій останнього покоління. Зосереджено увагу на нових формах організації бізнесу освіти, що з’явилися останнього часу у світі. Запропоновано організаційні структури для вирішення задач дистанційної освіти та джерел фінансування.Документ Motivation Behind the Preference of Distance Education of Higher Education Students(Foundation Pro Scientia Publica, Poland, 2022) Pidbutska, N. V.; Knysh, A. Ye.; Chebakova, Yu. G.; Shtuchenko, I. Ye.; Babchuk, OlenaIt was determined that 38% of students are positive about distance education and see great opportunities for its implementation. But only 22.75% of students consider distance learning to be the best option for educational process organisation, and 21.8% are in favour of an exclusive face-to-face format. The most popular form among students is a mixed form of education (55.45%). Students with a positive attitude to distance education are characterised by the highest scores on intrinsic motivation, self-efficacy and career motivation.Документ Методи штучних нейронних мереж для адаптивного тестування знань(Харківський національний університет радіоелектроніки, 2021) Шубін, Ігор Юрійович; Четвериков, Григорій Григорович; Ляшик, Володимир Андрійович; Шанідзе, Надія ОлександрівнаПід адаптивним тестовим контролем розуміють комп’ютеризовану систему науково обґрунтованої перевірки й оцінювання результатів навчання, що має високу ефективність за рахунок оптимізації процедур генерації, пред’явлення й оцінки результатів виконання адаптивних тестів, що заснована на методах побудови та оптимізації логічних мереж. Алгоритми підбору й пред’явлення завдань будуються за принципом зворотного зв’язку, коли при правильній відповіді суб’єкта навчання чергове завдання вибирається більш важким, а невірна відповідь спричиняє пред’явлення наступного більш легкого завдання, ніж те, на яке суб’єктом навчання була дана невірна відповідь. Також є можливість завдання додаткових питань по темах, які суб’єкт навчання знає не дуже добре для більш точного з’ясування рівня знань у даних областях. Вибір алгоритмів тестування наразі фактично обмежений формами представлення тестових завдань і алгоритмами оцінювання результатів тестування. Досягнення більш високих результатів і підвищення мотивації навчання в остаточному підсумку є основною метою тестування знань. Для визначення базового алгоритму, необхідно навести сценарій роботи системи. У його основі лежить модель приймання іспиту викладачем у студента, як модель адаптивного тестування. Такий вибір сценарію роботи системи обумовлений тим, що, по-перше, дана процедура історично добре формалізована, по-друге, при проектуванні тестів, їх розробнику необхідно спиратися на загальноприйняті, відомі й використовувані їм методи з мінімальною модифікацією.Документ Адаптивне тестування знань методами логічних мереж(Харківський національний університет радіоелектроніки, 2020) Шубін, Ігор Юрійович; Четвериков, Григорій Григорович; Ляшик, Володимир Андрійович; Шанідзе, Надія ОлександрівнаПід адаптивним тестовим контролем розуміють комп’ютеризовану систему науково обґрунтованої перевірки й оцінювання результатів навчання, що має високу ефективність за рахунок оптимізації процедур генерації, пред’явлення й оцінки результатів виконання адаптивних тестів, що заснована на методах побудови та оптимізації логічних мереж. Алгоритми підбору й пред’явлення завдань будуються за принципом зворотного зв’язку, коли при правильній відповіді суб’єкта навчання чергове завдання вибирається більш важким, а невірна відповідь спричиняє пред’явлення наступного більш легкого завдання, ніж те, на яке суб’єктом навчання була дана невірна відповідь. Також є можливість завдання додаткових питань по темах, які суб’єкт навчання знає не дуже добре для більш точного з’ясування рівня знань у даних областях. Вибір алгоритмів тестування наразі фактично обмежений формами представлення тестових завдань і алгоритмами оцінювання результатів тестування. Досягнення більш високих результатів і підвищення мотивації навчання в остаточному підсумку є основною метою тестування знань. Для визначення базового алгоритму, необхідно навести сценарій роботи системи. У його основі лежить модель приймання іспиту викладачем у студента, як модель адаптивного тестування. Такий вибір сценарію роботи системи обумовлений тим, що, по-перше, дана процедура історично добре формалізована, по-друге, при проектуванні тестів, їх розробнику необхідно спиратися на загальноприйняті, відомі й використовувані їм методи з мінімальною модифікацією.Документ Educational innovations and distance education under a pandemic COVID-19(2020) Tiutiunyk, Larysa Ivanivna; Falalieieva, Tetiana; Motovilnik, Anastasiia Vadimovna; Svitlychnyi, Ya.Документ Distance educational technologies as a facilitator of students' cognitive flexibility: risks and prospects(2021) Nechitailo, I. S.; Dymar, N. M.; Biriukova, M. V.; Liashenko, N. O.; Zverko, T. V.The article is devoted to the analysis of training methods in higher educational institutions, the comparison of the main characteristics of the educational process in institutions of full-time and distance learning, their disadvantages in modern conditions are identified, the main advantages of distance learning, compared to the ways of providing and processing information, the interaction of teachers and students of different forms of education, the application of methods of facilitation and development of cognitive flexibility in modern distance education are considered. The directions of distance learning influence on the process of formation of students' creativity and freedom of opinions, ability to search for solutions, and aspiration to self-education are described. The relationship between the methods of facilitation and formation of cognitive flexibility in students' education is revealed. The main directions of selfimprovement and peculiar characteristics of teachers who can perform the functions of a facilitator of the educational process are described. The influence of the teacher-facilitator and distance education methods directly as a facilitator of the process of formation of cognitive flexibility of students is considered.Публікація Особливості викладання дисципліни "термінознавство" для студентів закладів вищої освіти в умовах розвитку дистанційного навчання(Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій, 2022) Писарська, Наталія Віталіївна; Немерцова, Олена Євгенівна ; Чернявська, Світлана МиколаївнаСтаття присвячена огляду питань, що стосується сучасного стану та передумов організації дистанційної освіти в Україні. Подано дефініцію концепту електронного дистанційного навчання, виокремлено переваги та потенційні недоліки, з якими стикаються освітяни при навчанні в онлайн режимі. Розкрито властивості дистанційного навчання та охарактеризовано його риси: гнучкість, модульність, паралельність, економічність, технологічність. У схематичній формі запропоновано оцінити переваги відкритої освіти, де чинне місце займає дистанційна форма навчання. Здійснено короткий огляд потенційних можливостей засобів організації дистанційного відеозв’язку, зокрема зовнішніх платформ Skype, Micrоsoft Teams, Zoom, Google Meet. Наголошено на зміні сучасної парадигми викладання, яка тяжіє в сторону комунікативної взаємодії. Розкрито алгоритм та принцип творення контенту із застосуванням потенціалу Micrоsoft (Word, Excel, OneNote, Рower Point, Power B) та Google Suite for education (Gmail, Google Drive, Google Slides, Calendar). Встановлено, що сервіси Google мають широке функціональне значення для розвитку та оптимізації освітньої галузі. Окреслено можливості MOODLE як віртуального освітнього осередку, зокрема через механізм створення груп, для кожної з яких буде доступний власний контент та встановлення залежності одного інформаційного блоку від іншого. Термінознавство, як дисципліна, повною мірою адаптована до викладання в рамках онлайн процесу, але вимагає від викладача якісної підготовки навчально-методичного контенту, в тому числі, що стосується дизайну і способу подачі інформації засобами цифрових технологій. Запропоновано оптимальні способи інтегрування різних програм в навчальний процес та подано рекомендації відносно можливості застосування окреслених інструментів при викладанні дисципліни "термінознавство" для студентів ВНЗ. Визначено переваги дистанційного навчання із організаційної точки зору та окреслено перспективи подальших наукових пошуків.Документ Фактори розвитку та напрями вдосконалення дистанційної форми навчання в системі вищої освіти України(2019) Романовський, Олександр Георгійович; Квасник, Ольга Віталіївна; Мороз, Володимир Михайлович; Підбуцька, Ніна Вікторівна; Резнік, Світлана Миколаївна; Черкашин, Андрій Іванович; Шаполова, Вікторія ВалеріївнаТрансформаційні процеси в сучасному суспільстві викликають необхідність переорієнтації сучасної освіти та перерозподілу векторів її розвитку в площину дистанційного навчання. Закономірна зміна пріоритетів у перспективах розвитку вищої освіти спрямована на розширення кола користувачів та здобувачів освітніх та інформаційних ресурсів. Існуюча парадигма розвитку освіти, з огляду на постійні зміни характеристик середовища її функціонування, все частіше стає об'єктом трансформаційних перетворень свого змісту та структури. Рефлексія теоретико-методологічної моделі розбудови педагогічної наукової думки стає підґрунтям для перегляду місця та ролі інструментарію традиційних педагогічних технологій у забезпеченні процесу освітньої комунікації між суб'єктами та об'єктами освітньо-наукової діяльності. Реалізація потенціалів дистанційної форми навчання, так само як і підвищення рівня використання педагогами інформаційно-комунікативних технологій, потребує не тільки усвідомлення останніми переваг тих чи інших педагогічних технологій, але й готовності об'єктів освітньо-наукової діяльності до сприйняття визначеної до засвоєння інформації. З огляду на необхідність розширення інформаційно-аналітичного підґрунтя щодо перспектив використання дистанційної форми навчання в Україні, а також для визначення детермінант її розвитку, авторами публікації було розглянуто історичну ретроспективу становлення дистанційної форми навчання на міжнародному та національному рівнях, а також проведено анкетування здобувачів вищої освіти щодо сили прояву окремих з детермінант (факторів) розвитку дистанційної освіти в Україні. За результатами аналізу відповідей респондентів була оцінена значущість впливу деяких з факторів на динаміку розвитку дистанційної освіти в Україні, а саме: індивідуальних особливостей людини; відсутності на ринку освітніх послуг актуальних відповідно до попиту на ринку праці пропозицій щодо освітніх програм; недосконалості змісту, форм та технологій реалізації дистанційних курсів, а також нездатності закладів вищої освіти забезпечити ефективність реалізації навчальних програм; недосконалості інституціонального середовища щодо забезпечення організації дистанційної освіти; неготовності роботодавців та представників соціуму визнати еквівалентність отриманих у межах дистанційної освіти знань, умінь та навичок тим компетентностям, які можуть бути сформовані в межах традиційних форм навчання. Стаття містить результати аналізу тенденцій розвитку масових відкритих онлайн-курсів та огляд змісту нормативно-правового забезпечення щодо функціонування дистанційної освіти. У статті запропоновано авторську класифікацію основних переваг та недоліків впровадження освіти на відстані за такими основними видами: організаційно-педагогічний, інформаційно-технологічний та психологічний. Стаття містить узагальнення та висновки щодо предмету наукової уваги.