Кафедра "Менеджмент"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7475

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/mto

Від грудня 2021 року кафедра має назву "Менеджмент", попередня назва – "Менеджмент та оподаткування".

Кафедра "Менеджмент та оподаткування" заснована у 1991 році, добре відомим в Україні організатором науки та освіти, доктором технічних наук, заслуженим діячем науки і техніки України, академіком Леонідом Миколайовичем Івіним та є першою в Україні кафедрою менеджменту.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". За понад 30-річний період кафедрою здійснено підготовку і випуск понад 2000 фахівців в області менеджменту.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора економічних наук, 23 кандидата наук: 18 –економічних, 2 – технічних, 1 – фізико-математичних, 1 – педагогічних, 1 – наук з державного управління; 2 співробітника мають звання професора, 18 – доцента. Викладачі кафедри мають практичний міжнародний досвід та володіють англійською мовою, що дає змогу проводити навчання як українською, так і англійською мовами.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 6 з 6
  • Ескіз
    Публікація
    Методичні рекомендації з оформлення пояснювальної записки до дипломної роботи магістра (вимоги до структури, змісту і форматування)
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Прохоренко, Олена Вікторівна; Нащекіна, Ольга Миколаївна; Ковшик, Валентин Ігорович; Солопун, Наталія Миколаївна
    The purpose of this manual is to provide students pursuing a master's degree in Management with recommendations for the writing of a master’s thesis. Writing a master’s thesis is the final stage and an essential component of the master’s degree studies. A master’s thesis is the result of a research project independently conducted by the student under the supervision of a faculty member. According to the academic curriculum, the preparation of master's thesis requires approximately 450 hours of work and is worth 15 ECTS credits.
  • Ескіз
    Публікація
    Розвиток концепції корпоративної соціальної відповідальності в контексті забезпечення сталого розвитку
    (Видавничий дім "Інтернаука", 2020) Прохоренко, Олена Вікторівна; Ковшик, Валентин Ігорович
    У статті проаналізовано міжнародні нормативно-правові документи, за якими визначаються основні питання забезпечення сталого розвитку через впровадження корпоративної соціальної відповідальності (КСВ). Зокрема йдеться про нормативи, регламенти та стандарти, які спрямовані на розвиток КСВ у Європейському союзі, міжнародні програми щодо посилення соціальної відповідальності всіх верств суспільства. Авторами також проаналізовано вітчизняні та зарубіжні наукові джерела щодо дослідження різноманітних аспектів КСВ та підходів до визначення її істотних характеристик. Систематизовано ключові ознаки та наведено класифікації КСВ відповідно до суб’єктності та ініціативи запровадження. Наведено основні наукові напрями у дослідженні управління сталим розвитком з урахуванням КСВ. Визначено пріоритетні напрями державної політики щодо упровадження й підтримки КСВ. Підкреслюється важливість спільних дій на міжнародному рівні щодо подолання бідності та голоду, забезпечення підтримки здоров’я, досягнення гендерної рівності, забезпечення всеохоплюючого та справедливого доступу до освіти та поширення можливостей для навчання. Розглянуто потенційні сценарії щодо перспектив втілення цілей стійкого розвитку та комплекс рішень із забезпечення сталого розвитку в країнах Європейського союзу. Наведено огляд основних рис КСВ підприємств України, узагальнено основні сучасні тенденції, бар’єри у впровадженні та перспективи розвитку соціальної відповідальності підприємств в Україні. Визначено недостатність взаємодії між різними групами стейкхолдерів та недосконалість систем управління підприємствами як головні негативні фактори, що характеризують діяльність підприємств з точки зору КСВ. В результаті дослідження авторами рекомендовано можливі шляхи реалізації та розвитку КСВ на вітчизняних підприємствах, та окреслено можливі ризики, з якими можуть стикнутися підприємства в ході імплементації запропонованих заходів.
  • Ескіз
    Публікація
    Наслідки переходу на дистанційну форму організації праці: ставлення керівників та працівників
    (Західноукраїнський національний університет, 2023) Прохоренко, Олена Вікторівна; Брінь, Павло Володимирович; Ковшик, Валентин Ігорович
    Зміни у формах господарювання і методах організації праці, викликані в першу чергу розвитком інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), які привели до істотного зростання можливостей передачі інформації та навіть управління операціями, надають сучасному бізнесу низку переваг. Пандемія COVID-19 та війна на території України стала додатковим каталізатором розвитку дистанційних технологій та запровадженням їх у різні області та сфери діяльності: виконання робіт, надання послуг, торгівлю, навчання/освіту. Однак вимушений перехід на дистанційну працю призводить і до негативних наслідків, досить часто пов’язаних з неготовністю працівників та керівників до такої форми відносин. Мета. Метою даної статті є дослідження змін в умовах та результатах праці внаслідок запровадження дистанційної організації праці як з точки зору власника (керівника або роботодавця), так і з позиції працівника або виконавця, та висвітлення основних розбіжностей між цими позиціями. Метод. При проведенні дослідження використовувались емпіричний метод (спостереження та вимірювання), а також емпірико-теоретичні методи: аналіз і синтез, індукція та узагальнення. Результати. Оцінка змін внаслідок переходу на дистанційний режим праці D може бути обчислена як середнє значення оцінок факторів економічної доцільності Xe, професійного комфорту Xp та особистого комфорту Xh. При цьому значення кожного з Хі чинників, в свою чергу може бути визначене як відносне відхилення оцінки сприйняття респондентом віддаленої праці від оцінки традиційної організації робочого процесу. За даними проведених опитувань серед працівників компаній - виконавців робіт та власників (керівників) підприємств (структурних підрозділів) показало суттєву різницю у сприйнятті цими групами переходу на дистанційну форму організації праці. З позиції працівників дистанційна форма організації праці підвищує економічну доцільність та професійний комфорт, але при цьому ступінь особистого комфорту знижується. З позиції керівників за всіма трьома факторами спостерігається негативний вплив, який призводить до зниження результативності функціонування організації (підрозділу). Позитивний характер змін виконуваних робіт і операцій внаслідок переходу на дистанційну форму праці відмічають скоріше молоді люди, представники інтелектуальної праці та освіти, які займаються роботою з інформацією, обчисленнями та обслуговуванням клієнтів. Віддалена праця дозволяє підвищити особисту продуктивність, але результативність всієї організації при цьому знижується.
  • Ескіз
    Публікація
    Віддалена праця в оцінках керівників та працівників
    (ТОВ "Liha-Pres", 2023) Прохоренко, Олена Вікторівна; Брінь, Павло Володимирович; Ковшик, Валентин Ігорович
  • Ескіз
    Публікація
    Програма проходження переддипломної практики студентами денної та заочної форм навчання спеціальності 073 "Менеджмент" першого (бакалаврського) рівня освіти
    (2023) Прохоренко, Олена Вікторівна; Угрімова, Ірина Володимирівна; Сітак, Ірина Леонідівна; Ковшик, Валентин Ігорович
    Наведено зміст програми проходження практики студентами, що навчаються за освітніми програмами спеціальності 073 "Менеджмент"; визначено основні вимоги до організації її проходження. Наведено тематику індивідуальних завдань, загальні вимоги до структури, змісту й оформлення звіту з практики. Рекомендовано для студентів спеціальності 073 "Менеджмент" всіх форм навчання.
  • Ескіз
    Публікація
    Структурні показники оцінки стратегічного внеску бізнес-процесів в систему підприємства
    (Чернігівський національний технологічний університет, 2018) Брінь, Павло Володимирович; Прохоренко, Олена Вікторівна; Ковшик, Валентин Ігорович
    У статті запропоновано методичні засади визначення структурних показників важливості бізнес-процесів відповідно до їхнього внеску у додану вартість. Структурна важливість бізнеспроцесу може бути визначена зворотним методом, а саме різницею між вартістю ресурсів та ціною продукту бізнес-процесу в разі покупки його на ринку. Також у статті наводиться приклад застосування запропонованого підходу на машинобудівному підприємстві.