Кафедра "Менеджмент"
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7475
Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/mto
Від грудня 2021 року кафедра має назву "Менеджмент", попередня назва – "Менеджмент та оподаткування".
Кафедра "Менеджмент та оподаткування" заснована у 1991 році, добре відомим в Україні організатором науки та освіти, доктором технічних наук, заслуженим діячем науки і техніки України, академіком Леонідом Миколайовичем Івіним та є першою в Україні кафедрою менеджменту.
Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". За понад 30-річний період кафедрою здійснено підготовку і випуск понад 2000 фахівців в області менеджменту.
У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора економічних наук, 23 кандидата наук: 18 –економічних, 2 – технічних, 1 – фізико-математичних, 1 – педагогічних, 1 – наук з державного управління; 2 співробітника мають звання професора, 18 – доцента. Викладачі кафедри мають практичний міжнародний досвід та володіють англійською мовою, що дає змогу проводити навчання як українською, так і англійською мовами.
Переглянути
33 результатів
Результати пошуку
Публікація Методологія антикризового управління підприємством(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Орлюк, К. С.; Фощій, Петро МиколайовичДосліджено методологію антикризового управління підприємством. Виділено чотири фази кризи підприємства і визначити напрямки відповідних їм управлінських рішень. Сформовано і підтверджено таку гіпотезу: заходи з подолання кризи підприємства можуть бути організовані у вигляді проєкту і, отже, антикризове управління може здійснюватися на основі проєктного підходу На підставі аналізу літератури, наведемо методичні рекомендації до механізму здійснення антикризового управління які включають 5 етапів.Документ Аналіз сучасного стану інноваційної сфери в Україні(Стиль-Издат, 2021) Осьмірко, Інна Володимирівна; Солопун, Наталія МиколаївнаМетою даної роботи є аналіз стану інноваційного сектора України. Для формування адекватного рішення щодо тих чи інших питань зі здійснення інноваційної діяльності та подальшого впровадження реформаторських заходів необхідно мати базис, який формується на актуальних даних зі вказаної сфери. Методика дослідження: в роботі використано наступні методи наукового дослідження: систематичний та порівняльний аналіз для наукових джерел на основі методів порівняння, систематизації та узагальнення; традиційні логічні прийоми обробки інформації (порівняння; групування; графічний та табличний методи тощо); узагальнення результатів аналізу і логічної генерації висновків. Результати: для подальшої розбудови інноваційної системи країни необхідно здійснювати виважені кроки, які мають бути сформульованими на основі аналітичних даних різного ступеню глибини. Для розуміння позиції України в світі за низкою показників інноваційного розвитку та для отримання обґрунтованих стратегічних рішень щодо інноваційного розвитку як окремого підприємства, так і держави в цілому, розгляд динаміки відповідних показників стає у нагоді. Наукова новизна: Отримано узагальнену інформацію щодо основних показників інноваційної діяльності України та запропоновано заходи щодо активізації цієї діяльності. Необхідно фокусувати пріоритетність державного інвестування саме на науково-технічні вишукування, на фінансування університетських досліджень тощо. Крім того, інноваційний розвиток сьогодні не можливий без дотримання Цілей сталого розвитку. Тому «новітня» енергетика, екологія та громадське здоров’я – це одні з основних напрямків державного інноваційного інвестування. Практична значущість результатів проведеного дослідження полягає у тому, що запропонована узагальнена інформація забезпечує базис для розробки обґрунтованих рішень щодо подальшої інвестиційної діяльності.Публікація Управління конкурентоспроможністю підприємства в параметрах VUCA(Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана, 2021) Маковоз, Оксана Сергіївна; Крайня, Діана РусланівнаОхарактеризовано генезис поняття конкурентоспроможність підприємства. Досліджено управління конкурентоспроможністю підприємства в параметрах VUCA. Доведено що конкурентоспроможність в умовах VUCA-світу слід оцінювати через стратегічну гнучкість та потенціал управління знаннями на підприємстві.Публікація Розвиток концепції корпоративної соціальної відповідальності в контексті забезпечення сталого розвитку(Видавничий дім "Інтернаука", 2020) Прохоренко, Олена Вікторівна; Ковшик, Валентин ІгоровичУ статті проаналізовано міжнародні нормативно-правові документи, за якими визначаються основні питання забезпечення сталого розвитку через впровадження корпоративної соціальної відповідальності (КСВ). Зокрема йдеться про нормативи, регламенти та стандарти, які спрямовані на розвиток КСВ у Європейському союзі, міжнародні програми щодо посилення соціальної відповідальності всіх верств суспільства. Авторами також проаналізовано вітчизняні та зарубіжні наукові джерела щодо дослідження різноманітних аспектів КСВ та підходів до визначення її істотних характеристик. Систематизовано ключові ознаки та наведено класифікації КСВ відповідно до суб’єктності та ініціативи запровадження. Наведено основні наукові напрями у дослідженні управління сталим розвитком з урахуванням КСВ. Визначено пріоритетні напрями державної політики щодо упровадження й підтримки КСВ. Підкреслюється важливість спільних дій на міжнародному рівні щодо подолання бідності та голоду, забезпечення підтримки здоров’я, досягнення гендерної рівності, забезпечення всеохоплюючого та справедливого доступу до освіти та поширення можливостей для навчання. Розглянуто потенційні сценарії щодо перспектив втілення цілей стійкого розвитку та комплекс рішень із забезпечення сталого розвитку в країнах Європейського союзу. Наведено огляд основних рис КСВ підприємств України, узагальнено основні сучасні тенденції, бар’єри у впровадженні та перспективи розвитку соціальної відповідальності підприємств в Україні. Визначено недостатність взаємодії між різними групами стейкхолдерів та недосконалість систем управління підприємствами як головні негативні фактори, що характеризують діяльність підприємств з точки зору КСВ. В результаті дослідження авторами рекомендовано можливі шляхи реалізації та розвитку КСВ на вітчизняних підприємствах, та окреслено можливі ризики, з якими можуть стикнутися підприємства в ході імплементації запропонованих заходів.Документ Features of information support of enterprise economic sustainability management(Premier Publishing s.r.o., Vienna, 2020) Mishchenko, V. A.; Sitak, I. L.The main essential characteristics of information support of enterprise economic stability management are considered and analyzed in the article. The features, which should be taken into account when developing the integral theoretical concept of information management on enterprise economic stability, are determined. The list of requirements to information support, which are conditioned by its main purposeПублікація The Role of Corporate Social Responsibility Inensuring the Economic Security of the Enterprise(Державний біотехнологічний університет, 2022) Koptieva (Fadieieva), H. M.Публікація Концепції стійкого організаційного розвитку великомасштабних економіко-виробничих систем(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Шматько, Наталія Михайлівна; Пантєлєєва, Ірина Вікторівна; Кармінська-Бєлоброва, Марина ВолодимирівнаСформована система концептуальних положень забезпечення стійкості організаційного розвитку великомасштабних економіко-виробничих систем орієнтовна на реалізацію авторської системи гіпотез щодо: необхідності використання інтеграційних можливостей окремих суб'єктів господарювання для отримання переваг у конкурентній боротьбі та для підтримки стійкості узгодженого розвитку; підтримки стійкості життєдіяльності великомасштабних економіко-виробничих систем за рахунок оптимізації складових інтеграційного базису, вірного утворення архітектури великомасштабних економіко-виробничих систем та вибору найбільш доречної її організаційної форми; можливість моделювання розвитку великомасштабних економіко-виробничих систем через співвіднесення її архітектурного представлення зі стадіями життєвого циклу; використання компетенцій суб'єктів господарювання як базису інтеграційної взаємодії в рамках певної економіко-виробничої системи; підпорядкованості ефективності функціонування та розвитку великомасштабних економіко-виробничих систем визначається ступеню розкриття потенціалу інтеграційної взаємодії вхідних до великомасштабних економіко-виробничих учасників. Доведення даних гіпотез дозволило наголосити, що забезпечення стійкості організаційного розвитку великомасштабних економіко-виробничих систем досягається за рахунок оптимізації структури та параметрів взаємодії стратегічних бізнес одиниць (учасників) великомасштабної економіко-виробничої системи, що збільшує актуальність розробок у сфері інституціональної регламентації життєдіяльності великомасштабних економіко-виробничих систем. Таке формування великомасштабних систем створює додаткові переваги у конкурентній боротьбі через, наприклад, концентрацію ресурсів на найбільш дієвих практиках діяльності чи через створення більш дієвої системи розрахунків. Разом з тим, провадження інтеграційних процесів чи збільшення масштабів діяльності завжди спричиняє прояв певних факторів-загроз та труднощів, вирішення яких потребує належного економічного підґрунтя. Так, по-перше, збільшення масштабів діяльності підприємств призводить до ускладнення організаційної структури та появи численних вад в забезпеченні роботи механізмів управління. По-друге, виникнення будь-якого з видів об'єднань підприємств збільшує ймовірність негативного прояву корпоративних конфліктів. По-третє, слід звернути увагу на загрозу розпорошеності відносин власності внаслідок інтеграційно-дезінтеграційних процесів. Наостанок, розмаїття можливих організаційних форм взаємодії підприємств потребує певної теоретичної уніфікації.Публікація Формування системи управління економічним потенціалом як стратегія підвищення конкурентоспроможності підприємства(2020) Маковоз, Оксана СергіївнаУ статті досліджено та охарактеризовано існуючі підходи до визначення поняття економічного потенціалу. Автором запропоновано власне визначення економічного потенціалу підприємства як сукупності його можливостей, зумовлених наявністю певної системи ресурсів і компетенцій, створювати максимальний результат, який зумовлено стратегією підвищення конкурентоспроможності підприємства. Розглянуто процес підвищення конкурентоспроможності за рахунок розвитку економічного потенціалу, що потребує управління та застосування стратегічного підходу підприємством. Запропоновано формування системи управління потенціалом підприємства з урахуванням виконання завдання забезпечення керованості процесів та оцінки реалізації стратегічних цілей. Безпосередньо під системою мається на увазі спосіб поєднання складових частин (компонентів) для якнайкращого виконання суб’єктами функцій управління шляхом дотримання стратегії та забезпечення конкурентоспроможності.Публікація Фактори інвестиційної стратегії в системі підвищення конкурентоспроможності підприємства(2021) Маковоз, Оксана Сергіївна; Крайня, Діана Русланівна; Обуховський, Олександр ВасильовичУ статті проведено аналіз факторів інвестиційної стратегії як важливої складової підвищення конкурентоспроможності підприємства в умовах турбулентної економіки. Охарактеризовано інвестиційну привабливість, що являється основою для створення інвестиційної стратегії, розглянуто її фактори, які впливають на розробку інвестиційної стратегії. В основу роботи закладено розгляд інвестиційної стратегії підприємства як розробка довгострокових цілей розвитку підприємства щодо підвищення конкурентоспроможності. Обґрунтовано синергію факторів інвестиційної стратегії та підвищенням конкурентоспроможності підприємства. Охарактеризовано основі найсучасніші цифрові технології, впровадження яких потребує значних інвестицій, але згодом буде сприяти підвищення конкурентоспроможності підприємства.Документ Управління технологічними ресурсами як елемент розвитку підприємства(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Коляда, Тетяна Ігорівна; Горбунов, Микола Петрович; Лінькова, Олена ЮріївнаДосліджується технологічний менеджмент як основа розвитку підприємства. Проаналізовано наявні підходи до тлумачення змісту технологічних інновацій з метою обґрунтування наукової методології цієї царини знань та виду функціонального менеджменту. Проведено аналіз інструментів технологічного менеджменту, який передбачає використання сучасних методів, форм і способів аналізу, оцінки та впровадження нових технологій (технологічний аудит, консалтинг і трансферт). Описано функції управління технологічними ресурсами, такі як оптимізація, збагачення, захист. З’ясовано, що технологічні інновації є основою економічного зростання і процвітання населення кожної країни. Виділено фактори, які визначають обсяги інноваційних інвестицій, ефективність інновацій, поширення інновацій та імітацій, а також форми інноваційної конкуренції. Окреслено, що для реалізації задач управління технологічними ресурсами, необхідний системний підхід щодо реалізації моніторингу, трансферу, імітацій та ін. Зроблено висновки про значення технологічного менеджменту для зростання бізнесу як процесу технологічного аудиту, консалтингу, трансферу, моніторингу, нормування. З’ясовано, що розвиток і застосування технологічного менеджменту має принципове значення для реалізації науково-технічного потенціалу України.