Кафедра "Менеджмент"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7475

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/mto

Від грудня 2021 року кафедра має назву "Менеджмент", попередня назва – "Менеджмент та оподаткування".

Кафедра "Менеджмент та оподаткування" заснована у 1991 році, добре відомим в Україні організатором науки та освіти, доктором технічних наук, заслуженим діячем науки і техніки України, академіком Леонідом Миколайовичем Івіним та є першою в Україні кафедрою менеджменту.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". За понад 30-річний період кафедрою здійснено підготовку і випуск понад 2000 фахівців в області менеджменту.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора економічних наук, 23 кандидата наук: 18 –економічних, 2 – технічних, 1 – фізико-математичних, 1 – педагогічних, 1 – наук з державного управління; 2 співробітника мають звання професора, 18 – доцента. Викладачі кафедри мають практичний міжнародний досвід та володіють англійською мовою, що дає змогу проводити навчання як українською, так і англійською мовами.

Переглянути

Фільтри

2015 - 201932020 - 20231

Налаштування

Ключове слово: search.filters.subject.industry

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз
    Документ
    Сучасний стан та шляхи відновлення економіки України
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Сітак, Ірина Леонідівна; Ширяєва, Наталя Володимирівна; Чайкова, Олена Ігорівна
    В статті здійснено огляд основних наслідків повномасштабного воєнного вторгнення та вплив на основні результати української промисловості у короткостроковій і довгостроковій перспективах. Встановлено, що найкраще зберігають та/або відновлюють виробництво галузі, які забезпечують базові потреби населення (виробляють їжу, одяг чи взуття). Доведено, що повномасштабна воєнна агресія підкреслила слабкі місця української економіки. Встановлено, що перші кілька місяців повномасштабного вторгнення в Україну супроводжувалися паливною кризою, що поставило перед керівництвом держави та бізнесом задачу налагоджування паливної логістику з нуля. Ця обставина також зменшила темпи відновлення економіки країни. На основі обробки статистичних даних, доведено що військові дії призвели до падіння ВВП України на 32% у 2022 році, спричинило девальвацію гривні та викликало зниження промислового виробництва та споживчих настроїв. Погіршенню ситуації в економіці також сприяв дефіцитом електроенергії. Національний оператор електропередачі був змушений застосувати обмеження споживання електроенергії в країні. Після кожного чергового удару ситуація погіршувалася, а після ракетних ударів у листопаді було коротке, але повне затемнення. Саме перебої з електроенергією погіршили ділові настрої та призвели до переглядів макроекономічних прогнозів. Встановлено, що у низці галузей (виробництві будматеріалів, металургії та металообробці, хімічній промисловості та машинобудуванні) фіксується критичне падіння виробництва. Навіть у деревообробній галузі, яка переважно сконцентрована на заході та півночі країни, лише 35% підприємств працюють майже на повну потужність. Дані підтверджують, що цілі галузі швидко стали заручниками війни, зважаючи на порушення ланцюгів постачання, блокаду морських шляхів експорту та зменшення попиту. Доведено, щоб успішно відновити економіку країни, відновити експортні можливості та витримувати конкуренцію на світових ринках, вистояти в боротьбі за ринки збуту своєї продукції Україні необхідно: підвищити ефективність економіки, яка базується на розвитку ринкових відносин; всебічно збільшувати експортну спрямованість зовнішньоекономічної діяльності; забезпечувати перехід до розрахунків з зарубіжними партнерами у вільноконвертованій валюті; удосконалити концепцію розвитку експортно-імпортних операцій.
  • Ескіз
    Документ
    Ukrainian industry perspectives on the global market of the manufacturing outsourcing
    (L'Association 1901 "SEPIKE", Deutschland, 2015) Gorova, Kseniia
    The article describes an expediency of the access to the global market of the manufacturing outsourcing by Ukrainian industrial enterprises, premises and obstacles of this process. Political and economic instability, "black" economy and unstable legal framework, crisis and unstable financial status of many companies reduce the competitiveness of Ukraine on the outsourcing market. But a large number of research organizations, powerful industrial enterprises and a significant amount of skilled labor create good prerequisites for Ukraine's stable position in the global outsourcing market. The article offers such areas of the outsourcing services provision as: research and development outsourcing, certain parts of the production process outsourcing, assembly operations outsourcing, full manufacturing outsourcing.
  • Ескіз
    Публікація
    Corporate and governmental social responsibility: possible approaches to unemployment reduction
    (Міжнародний університет бізнесу і права, 2018) Brin, P. V.; Nehme, M. N.
    This article presents a strategic approach to youth unemployment reduction in Lebanon. The approach named as Modern Technical Institute is a tool for developing technical skills through the short-term advanced program (in case of youth it is vocational learning). It is proposed a way of collaboration with industrial sector stakeholders, social policy makers, and government. Implementation of the approach will lead to narrowing the existing gap between the demand and supply in the job market. Innovating social and corporate approaches as MTI would contribute to the economic stability, environmental sustainability, and social development.
  • Ескіз
    Документ
    Визначення основних показників привабливості підприємств регіону в якості виробничого аутсорсера
    (Національний технічний університет "Дніпровська політехніка", 2018) Горова, Ксенія Олександрівна; Зайцев, В. Д.
    У статті висвітлено актуальність виходу українських промислових підприємств на глобальний ринок виробничого аутсорсингу. Це потребує розробки науково-методичних рекомендацій щодо підвищення конкурентоспроможності підприємств, що працюють на даному ринку. Зазначено, що для цього необхідним є визначення основних показників привабливості підприємств регіону в якості виробничого аутсорсера для іноземних замовників. Предметом дослідження є методики визначення перспективних напрямів розміщення аутсорсингових замовлень. За результатами дослідження виявлено, що при виборі регіонів та підприємств для розміщення аутсорсингових замовлень замовник керується, насамперед, величиною ризиків виконання замовлень та їх вартістю. Вагомими критеріями також виступають наявність транспортної інфраструктури, трудовий потенціал, економічний розвиток країни. З’ясовано, що існуючі дослідження виконувалися переважно на макрорівні і в них недостатньо уваги приділяється оцінці окремих підприємств. У даній статті пропонується проводити оцінку підприємств в якості виробничого аутсорсера на основі врахування як показників привабливості регіону, в якому воно розташовано, так і показників привабливості самого підприємства. Це дозволить отримати комплексні результати, що враховуватимуть наявність трудових ресурсів, розвиненої інфраструктури, сприятливого економічного середовища в регіоні, враховуючи його географічне положення, але крім цього ще й потенціал окремих промислових підприємств.