Кафедра "Хімічна техніка та промислова екологія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7479

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/htpe

Від 1999 року кафедра має назву "Хімічна техніка та промислова екологія", попередня назва – кафедра механічного устаткування хімічних виробництв.

Кафедра механічного устаткування хімічних виробництв була організована 18 жовтня 1946 року у складі факультету технології неорганічних речовин Харківського хіміко-технологічного інституту. Становлення кафедри пов’язане з іменами доцентів Георгія Веніаміновича Петрова, М. Ковальова, Абрама Натановича Цейтліна, Анісіма Рудольфовича (Рувиновича) Ястребнецького . У 1960 році на базі кафедри створено Факультет хімічного машинобудування.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 14 кандидатів технічних наук, 4 доктора філософії; 3 співробітника мають звання професора, 12 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 13
  • Ескіз
    Документ
    Збірник методичних вказівок до практичних занять з навчальної дисципліни "Урбоекологія"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Кривільова, Світлана Павлівна
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки для самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни "Урбоекологія"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Кривільова, Світлана Павлівна
    Дисципліна має метою: формування у майбутніх фахівців-екологів сучасного рівня уявлень про взаємодією міст і їх систем з природним середовищем, розуміння ними взаємовпливу міст і довкілля, отримання знань про основи проектування міст, про особливості формування в них флори і фауни, про умови проживання людини в місті.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни "Соціальна екологія і екологія людини"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Кривільова, Світлана Павлівна
    Дисципліна має метою: формування у студентів уявлень про людину як живу біохімічну систему і одночасно біосоціальну істоту, про необхідність гармонізації взаємовідносин суспільства і природи; про зв'язок здоров'я населення з проблемами забруднення довкілля; отримання знань про харчові раціони і надбання навичок вибору їжі для забезпечення збалансованості свого особистого раціону харчування.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни "Геологія з основами геоморфології"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Кривільова, Світлана Павлівна
    Дисципліна має метою: формування у майбутніх фахівців-екологів сучасного рівня уявлень про будову Всесвіту і Сонячної системи; отримання знань про геологічну будову Землі її оболонок, знання геоморфології літосфери, навичок роботи із геологічними картами; знання особливостей мінералів і гірських порід і закономірностей розміщення родовищ корисних копалень і покладів гірських порід в Україні і світі.
  • Ескіз
    Документ
    Використання геоінформаційних технологій в медицині і екології
    (ФОП Тарасенко В. П., 2021) Кривільова, Світлана Павлівна; Приймачук, Л. С.
  • Ескіз
    Документ
  • Ескіз
    Документ
    Удосконалення технологічних процесів очистки пилових викидів виробництва залізобетонних конструкцій
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017) Автомонова, Вікторія Олександрівна; Власенко, Влада Валеріївна; Зайцева, Ксенія Олександрівна; Кривільова, Світлана Павлівна
  • Ескіз
    Документ
    Боротьба з промисловим пилом при виробництві цементу як фактор суттєвого зниження негативного впливу цементних заводів на довкілля
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Кривільова, Світлана Павлівна; Власенко, Влада Валеріївна; Цвіркун, Дарина Олександрівна
    На сьогоднішній день екологізація будь-якого промислового виробництва є одним з невід'ємних елементів його екологічної безпеки. Цементні заводи України з їх морально і фізично застарілим обладнанням створюють значний екологічний ризик забруднення навколишнього середовища і становлять небезпеку для здоров'я населення прилеглих територій. У статті пропонується найбільш раціональний шлях зменшення негативного впливу цементних заводів на навколишнє середовище – екологізація їх технологічних циклів. Розроблено концепцію екологізації діючих цементних заводів, яка полягає в тому, що підприємство має стати екологічно чистий модулем. Це досягається тим, що кожен окремий технологічний процес стає автотрофним екологічним модулем; технологічні процеси усередині технологічного комплексу пов'язані між собою внутрішньовиробничими зв'язками; внутрішні зв'язки між модулями забезпечують використання відходів попередніх процесів у якості вторинної сировини подальших процесів; у структурі цементного заводу існує екологічно чистий процес, який виконує роль "модуля внутрішніх зв'язків" при мінімальному залученні енергоресурсів. Центральною ланкою цього "модуля внутрішніх зв'язків" є система пригнічення і уловлювання цементного пилу. Проаналізовано класифікаційну схему системи боротьби з промислової пилом і газоподібними викидами цементних заводів, яка реалізується п'ятьма основними функціональними елементами: зв'язуванням забруднюючих речовин, затриманням забруднюючих речовин, уловлюванням забруднюючих речовин, очищенням повітря від забруднюючих речовин і розсіюванням забруднюючих речовин в атмосфері. Приведені найбільш ефективнi методи боротьби з промисловим пилом: гідродінамічний, аеродінамічний, теплофізичний. Проаналізовано механізм взаємодії крапель води і часток пилу в повітрі в залежності від їх розмірів, розроблено рекомендації щодо вдосконалення процесу знепилювання піною технологічної сировини цементних заводів. Запропоновано схему туманоутворення з метою досягнення максимальної санітарно-гігієнічної та екологічної ефективності. Розроблено рекомендації щодо вдосконалення процесу знепилювання на окремих ділянках і способи їх реалізації.
  • Ескіз
    Документ
    Енергозберігаючий метод синтезу нанокристалiчного гiдроксилапатиту бiомедичного призначення
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017) Кривільова, Світлана Павлівна
    В статье рассмотрены различные методы получения синтетического нанокристаллического гидроксилапатита биомедицинского назначения. Выполнена оценка целесобразности синтеза Са₁₀(PO₄)₆(OH)₂ высокой чистоты "мокрым" способом из растворов Са(OH)₂ и Н₃PO₄ с дополнительной микроволновой обработкой полученных продуктов синтеза на стадии их выдержки в маточном растворе. Oпределено, что СВЧ-облучение на этой стадии позволяет снизить температуру обжига конечных продуктов на 30 %. Определены режимы термообработки, мощность и время микроволновой обработки, время выдержки в исходных растворах.
  • Ескіз
    Документ
    Синтетичні нанокристалічні матеріали поліваріантного складу на основі системи CaO-CaF₂-P₂O₅-H₂O для корекції структурних порушень скелету
    (НТУ "ХПІ", 2018) Кривільова, Світлана Павлівна
    Розглянуто перспективність використання синтетичних нанокристалічних матеріалів поліваріантного складу на основі системи СаО-P₂О₅-CаF₂-Н₂О і домішок для корекції структурних порушень скелету. Показано, що для синтезу нанокристалічних порошків і композитів біомедичного призначення перспективними є матеріали, склади яких вiдповідають системі СаО-P₂О₅-CаF₂-Н₂О. Вивчено системи CаО-P₂О₅-CаF₂, СаО-P₂О₅-Н₂О. Проведено дослідження системи CаО-P₂О₅-CаF₂ в перерізi Са₃(PO₄)₂-СаF₂: визначено положення бінарних евтектік і температур плавлення в них. Побудована діаграмма складу системи Са₃(PO₄)₂-СаF₂, яка суттєво вiдрізняється від наведених в літературі. Виконана експериментальна перевірка розрахункових даних на препаратах розрахункових складів методом високотемпературної мікроскопії. На основі проведених досліджень уточнено області первинної кристалізації фаз у чотирьохкомпонентних системах Са₃(РО₄)₂-СаСО₃-СаF₂-Са(ОН)₂ и Са₃(РО₄)₂-Н₂О-СаF₂-Са(ОН)₂, перспективних для використання в якості біокерамічних композицій. На основі проведених досліджень в системі СаО-P₂О₅-CаF₂-Н₂О встановлено областi, перспективні для синтезу матерiaлiв, які за своїми технічними і біологічними властивостями можуть бути використані для корекції дефектів кісткових тканин; у якості неорганічних наповнювачів гібридних органо-неорганiчних композиційних матеріалів, що використовуються для відновлення суставного хряща, для склеювання фрагментів кісток і заповнення порожнин патологічного походження; для восповнення мінерального складу кісток та зубної емалі.