Кафедра "Хімічна техніка та промислова екологія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7479

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/htpe

Від 1999 року кафедра має назву "Хімічна техніка та промислова екологія", попередня назва – кафедра механічного устаткування хімічних виробництв.

Кафедра механічного устаткування хімічних виробництв була організована 18 жовтня 1946 року у складі факультету технології неорганічних речовин Харківського хіміко-технологічного інституту. Становлення кафедри пов’язане з іменами доцентів Георгія Веніаміновича Петрова, М. Ковальова, Абрама Натановича Цейтліна, Анісіма Рудольфовича (Рувиновича) Ястребнецького . У 1960 році на базі кафедри створено Факультет хімічного машинобудування.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 14 кандидатів технічних наук, 4 доктора філософії; 3 співробітника мають звання професора, 12 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Вивчення особливостей отримання гелів на основі агар-агару для косметології та медицини з антибактеріальними властивостями
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Лебедєв, Володимир Володимирович; Мірошниченко, Денис Вікторович; Лєндич, Є. С.; Борисенко, Л. М.; Савченко, Дмитро Олександрович; Мазченко, М. В.; Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Литвиненко, Євгенія Ігорівна; Ворожбіян, Роман Михайлович
    У сучасному світі особлива увага приділяється матеріалам із контрольованими характеристиками. У цьому аспекті полімери та матеріали на їх основі мають ряд специфічних властивостей для ефективного використання в медицині та косметології. Гумінові речовини задовольняють більшість цих особливостей, тому їх використання є дуже актуальним. Вивчення особливостей процесів гелеутворення в полімерних системах типу агар-агар, якій має досить універсальні властивості, дозволяють використовувати його як основу для гелів та полімерних носіїв, а також в процесах отримання медичних та косметологічних матеріалів з різними властивостями , що може мати важливе значення при вирішенні ряду актуальних питань. Зокрема це легкі і дешеві в виробництві антисептичні гелі, пов’язки на ранах з абсорбційними та захисними властивостями, всіляка косметика. В статті проведено дослідження з вивчення процесів гелеутворення та особливостей реологічних властивостей гідрогелів на основі агар-агару з метою отримання сучасних гідрогелів з антибактеріальним ефектом. Встановлено, що введення до складу полімерних гідрогелів гумінових кислот вповільнює процеси структуроутворення, що призводить до зменшення в'язкості всіх досліджуваних композицій. введення до складу полімерних гідрогелів гумінових кислот вповільнює процеси структуроутворення, що призводить до зменшення в'язкості всіх досліджуваних композицій. Також зниження температури топлення студню гідрогелів при збільшенні вмісту гумінових кислот в них свідчить про знижений рівень гелеутворення, що призводить також до збільшення часу втрати липкості полімерних гідрогелів. Показано, що гумінові кислоти у полімерних гідрогелях мають високу антибактеріальну активність, повністю зупиняють процеси утворення в них плісняви. Встановлено, що найбільш ефективними з точки зору отримання гідрогелів з антибактеріальним ефектом є композиції агар-агару зі вмістом гумінових кислот 15%. Таким чином, були розроблені косметологічні полімерні гідрогелі з антибактеріальним ефектом, які можуть бути використані при обробці рук, обличчя та інших відкритих та контактних для людини ділянок шкіри за для боротьби з короновірусними бактеріями.
  • Ескіз
    Документ
    Вивчення особливостей гелеутворення та реологічних процесів гідрогелей на основі желатину для косметології та медицини
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Лебедєв, Володимир Володимирович; Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Савченко, Дмитро Олександрович; Лозовицький, А. О.; Литвиненко, Євгенія Ігорівна
    В даній статті наведено вивчення особливостей гелеутворення та реологічних процесів гідрогелей на основі желатину для косметології та медицини. Показано, що вивчення особливостей процесів структуроутворення дисперсних гідрогелів у воді, а також процесів отримання медичних та косметологічних матеріалів різної природи має виключно важливе значення при вирішенні ряду актуальних завдань. В контексті косметологічних застосувань основною перевагою полімерних гідрогелей є можливість їх насичення дієвими речовинами ще на стадії виготовлення. Віскозіметричне дослідження концентраційної залежності в’язкості розчинів желатину від температури, за результатами якого можна судити про здатність желатину здійснювати конформаційні переходи, показало істотну відмінність графічних залежностей відносної в’язкості розбавлених розчинів в інтервалі температур 20–25 °С. Встановлено , що в інтервалі температур від 20 до 25 °С макромолекули рибного желатину здійснюють конформаційний перехід «фібрила-кулька». Представлені дані є доказом того, що макромолекули желатину в розчинах мають схильність до спіралізації, отже, молекули желатину зберегли свій нативний стан і мають реакційну здатність. Визначено, що при підвищенні температури до 40 °С істотної зміни відносної в’язкості не відзначено, що обумовлює однорідність молекулярно-масового розподілу компонентів желатину і підтверджується експериментальними даними його молекулярно-масового складу, що свідчить про наявність високомолекулярних компонентів з максимально збереженою нативною структурою. Встановлено, що найбільш ефективними с точки зору отримання різних медичних, косметологічних матеріалі в та засобів є композиції з найбільшим часом втрати липкості та плівкоутворення –з 25 % желатину та 50 % молока та меду, тому що саме для них буде характерне як найдовший час дифузії активних речовин до організму людини.
  • Ескіз
    Документ
    Проблеми автоматизації виробництва нітратної кислоти
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Пугановський, Олег Валентинович; Подустов, Михайло Олексійович; Букатенко, Олексій Іванович; Литвиненко, Євгенія Ігорівна; Горбунова, Ольга Володимирівна
    Проведен анализ современного состояния уровня автоматизации в производстве азотной кислоты. Рассмотрены проблемы разработки эффективной системы автоматизации для участка абсорбции оксидов азота. Предложена структура системы управления участком абсорбции с применением современных компьютерных технологий.