Кафедра "Хімічна техніка та промислова екологія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7479

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/htpe

Від 1999 року кафедра має назву "Хімічна техніка та промислова екологія", попередня назва – кафедра механічного устаткування хімічних виробництв.

Кафедра механічного устаткування хімічних виробництв була організована 18 жовтня 1946 року у складі факультету технології неорганічних речовин Харківського хіміко-технологічного інституту. Становлення кафедри пов’язане з іменами доцентів Георгія Веніаміновича Петрова, М. Ковальова, Абрама Натановича Цейтліна, Анісіма Рудольфовича (Рувиновича) Ястребнецького . У 1960 році на базі кафедри створено Факультет хімічного машинобудування.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 14 кандидатів технічних наук, 4 доктора філософії; 3 співробітника мають звання професора, 12 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 6 з 6

Методичні вказівки до виконання індивідуального завдання та самостійної роботи з дисципліни "Радіоекологія"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Бабенко, Володимир Миколайович; Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Сакун, Антоніна Олегівна; Манойло, Євгенія Володимирівна
Епохальні відкриття наприкінці ХІХ століття В. Рентгеном у 1895 р. рентгенівських променів та А. Беккерелем у 1896 р. природної радіоактивності і подружжям Кюрі у 1898 р. радіоактивних властивостей полонію і радію сприяло виникненню ряду наук, що вивчають теоретичні і практичні питання застосування людством ядерної енергії. Все це привело до активних досліджень в цьому напрямку та створенню атомної бомби, інтенсивному розвитку ядерної енергетики і застосування ядерних технологій у різних галузях народного господарства. Завдяки цим факторам у біосферу Землі почали надходити різноманітні штучні радіонукліди у значних кількостях. Радіоактивний фон планети, який протягом багатьох тисячоліть був відносно постійним, став суттєво зростати, а штучні радіонукліди включалися в біогеохімічні цикли у наземних та водних екосистемах. Наслідком цього стало підвищення рівня складової штучного опромінення на населення, мікрофлору, рослинний і тваринний світ. Розвиток ядерних технологій викликав потребу у виокремленні особливого наукового напрямку – радіоекології, яка займається процесами міграції радіонуклідів у біосфері та особливо вивченням наслідків їх впливу на живі організми. Особливої актуальності проблеми радіоекології набули після аварії на Чорнобильській АЕС в 1986р. [1]. Ця катастрофа загострила увагу вчених на необхідності дослідження біологічного впливу радіоактивних ізотопів на живі організми та їх популяції. Усвідомлення важливості радіоекології – науки, що вивчає розподіл, міграцію та кругообіг радіонуклідів у біосфері і вплив іонізуючого випромінювання на екологічні системи, її значення для розв’язання проблем охорони довкілля та покращення його якості, запобіганням негативним наслідкам впливу техногенного підвищеного радіаційного фону на екосистеми, сприяло інтенсифікації досліджень у галузі експериментальної радіоекології.
Ефективна абсорбція аміаку у виробництві кальцинованої соди
(Сумський державний університет, 2016) Моїсєєв, Віктор Федорович; Манойло, Євгенія Володимирівна; Грубнік, Аліна Олегівна
Оновлення технологічного обладнання для підвищення екологічної безпеки виробництва кальцинованої соди
(Національний авіаційний університет, 2018) Репко, Каліф Юрійович; Манойло, Євгенія Володимирівна
Реконструкція технологічного обладнання для підвищення екологічної безпеки виробництва соди
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Репко, Каліф Юрійович; Моїсєєв, Віктор Федорович; Манойло, Євгенія Володимирівна
Використання відцентрових масообмінних апаратів для очищення стічних вод
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Радзієвська, Л. С.; Манойло, Євгенія Володимирівна
Зниження техногенного навантаження на довкілля при проведенні процесу абсорбції аміаку у содовій промисловості
(Cумський державний університет, 2016) Моїсєєв, Віктор Федорович; Манойло, Євгенія Володимирівна; Грубнік, Аліна Олегівна
Наведені результати досліджень ефективності роботи існуючих конструкцій абсорберів содового виробництва для здійснення очищення газових викидів від аміаку. Визначені основні джерела викидів аміаку у виробництві кальцинованої соди та показані недоліки роботи діючого обладнання. Захист повітряного басейну від забруднення промисловими викидами є однією з важливих проблем сучасності, що тією чи іншою мірою охоплює практично всі країни світу незалежно від рівня їх промислового розвитку. Вона не визнає територіальних кордонів. Тому створення нових конструкцій апаратів для очищення, удосконалення діючої газоочисної апаратури є єдиним шляхом для зростання обсягів господарської діяльності та розширення виробництва. На підставі аналізу конструкцій та показників роботи абсорбційних апаратів обґрунтована доцільність створення нової конструкції вихрового апарата, що дозволить підвищити ступінь очищення, зменшити виробничі площі, які займає газоочисне обладнання, та скоротити енергетичні витрати на проведення процесу очищення.