Кафедра "Хімічна техніка та промислова екологія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7479

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/htpe

Від 1999 року кафедра має назву "Хімічна техніка та промислова екологія", попередня назва – кафедра механічного устаткування хімічних виробництв.

Кафедра механічного устаткування хімічних виробництв була організована 18 жовтня 1946 року у складі факультету технології неорганічних речовин Харківського хіміко-технологічного інституту. Становлення кафедри пов’язане з іменами доцентів Георгія Веніаміновича Петрова, М. Ковальова, Абрама Натановича Цейтліна, Анісіма Рудольфовича (Рувиновича) Ястребнецького . У 1960 році на базі кафедри створено Факультет хімічного машинобудування.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 14 кандидатів технічних наук, 4 доктора філософії; 3 співробітника мають звання професора, 12 – доцента.

Переглянути

Фільтри

20232

Налаштування

Автор: search.filters.author.Михайліченко, Вілімін ПетровичКлючові слова: search.filters.subject.хімічні технології

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до практичних занять та самостійної роботи з курсів "Методи забезпечення надійного функціонування машин та апаратів хімічних виробництв", "Методи забезпечення надійного функціонування машин та апаратів переробних і харчових виробництв"
    (ФОП Панов А. М., 2023) Нечипоренко, Дмитро Ігорович; Михайліченко, Вілімін Петрович; Новожилова, Тетяна Борисівна
    У методичних вказівках наведено порядок систематизації вихідних даних та методи оцінки надійності та ефективності виробів хімічного та харчового машинобудування у складі технологічних ліній. Методи оцінки надійності та ефективності використовують для вирішення наступних завдань: • обґрунтування чисельних значень показників надійності та ефективності виробу, що підлягають включенню в конструкторсько-технічну документацію; • обґрунтування техніко-економічних вимог до розробленого виробу, що забезпечують заданий рівень його надійності та ефективності; • порівняння варіантів конструкторських рішень. Розрахунок показників надійності, як правило, проводять на двох стадіях: • попередній (орієнтовний) – на стадії технічного завдання на розробку виробу з метою оцінки значень показників надійності; • уточнений – на стадії технічного проекту з метою підтвердження відповідності значень показників вимогам технічного завдання (служить основою їх включення до конструкторської документації). До основних показників надійності та ефективності виробу відносять: 1) показники безвідмовності – напрацювання на відмову; 2) показники довговічності – ресурс між плановими ремонтами (поточний, середній, капітальний), і навіть термін служби до списання; 3) показники ремонтопридатності – середній час відновлення, а також тривалість планових ремонтів (поточного, середнього, капітального); 4) комплексні показники – коефіцієнти готовності та технічного використання.
  • Ескіз
    Публікація
    Методичні вказівки до лабораторних робіт з курсу "Розрахунок і конструювання машин та апаратів в харчових, переробних та хімічних виробництвах"
    (ФОП Панов А. М., 2023) Михайліченко, Вілімін Петрович; Нечипоренко, Дмитро Ігорович; Новожилова, Тетяна Борисівна; Бабенко, Володимир Миколайович
    В апаратобудуванні хімічної, нафтової, харчової та інших галузях промисловості корпуси посудин, в більшості випадків, являють собою оболонки обертання, у вигляді циліндрів, куль, конусів або їх комбінацій. Найбільшого поширення набули циліндричні, сферичні, конічні, еліптичні та інші оболонки обертання (елементи апаратів), що мають хорошу опірність тиску, відрізняються простотою конструкції та виготовлення, раціональною витратою матеріалів і т.д. Залежно від величини навантажень розрізняють тонкостінні і товстостінні оболонки обертання. Подібний поділ є умовним і критерій тонкостінності повинен враховувати необхідну точність розрахунку. Від дії внутрішнього тиску в матеріалі тонкостінних оболонок виникають напруги, величину яких необхідно визначити при розрахунку міцності апарату. Це завдання можна вирішити, застосовуючи безмоментну (мембранну) теорію тонкостінних оболонок (БТТО). Щоб обґрунтовано знижувати запаси міцності, підвищувати точність і надійність розрахунків, правильно призначати і повністю використовувати матеріали, конструктор повинен мати у своєму розпорядженні великі і добре перевірені експериментальні дані про зусилля і розподіл напруг, фактично діючих, у вузлах елементів апарату. Крім того, експерименти дають уявлення про розподіл деформацій і напружень в елементах складної конфігурації, що не піддаються розрахунку.