Кафедра "Хімічна техніка та промислова екологія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7479

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/htpe

Від 1999 року кафедра має назву "Хімічна техніка та промислова екологія", попередня назва – кафедра механічного устаткування хімічних виробництв.

Кафедра механічного устаткування хімічних виробництв була організована 18 жовтня 1946 року у складі факультету технології неорганічних речовин Харківського хіміко-технологічного інституту. Становлення кафедри пов’язане з іменами доцентів Георгія Веніаміновича Петрова, М. Ковальова, Абрама Натановича Цейтліна, Анісіма Рудольфовича (Рувиновича) Ястребнецького . У 1960 році на базі кафедри створено Факультет хімічного машинобудування.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 14 кандидатів технічних наук, 4 доктора філософії; 3 співробітника мають звання професора, 12 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 9 з 9

Модернізація абсорбційних систем газоочистки
(Національний авіаційний університет, 2021) Моїсєєв, Віктор Федорович; Манойло, Євгенія Володимирівна; Репко, Каліф Юрійович
Модернізація стадії очистки газових викидів аміаку у виробництві кальцинованої соди
(Видавництво Львівської політехніки, 2017) Моїсєєв, Віктор Федорович; Манойло, Євгенія Володимирівна; Грубнік, Аліна Олегівна
Today's powerful production of soda ash is exceptionally large material consumption equipment and large environmental emissions of ammonia to the atmosphere. It is determine the need for purification of gas emissions from ammonia. After analyzing the known design of devices for purification of exhaust gases we have developed new design of a counter flow vortex apparatus for intensification of the process of absorption of gas emissions from soda ash production. Design provides increased throughput of gas and liquid with the lowest hydraulic resistance.
Методичні вказівки до лабораторних робіт та самостійної роботи студентів з курсу "Машини та апарати хімічних, харчових та переробних виробництв". Частина 3. Дослідження колонних апаратів
(Видавничий центр НТУ "ХПІ", 2018) Манойло, Євгенія Володимирівна; Пономарьова, Наталія Георгіївна; Моїсєєв, Віктор Федорович; Пітак, Інна Вячеславівна; Васильєв, Михайло Ілліч
Навчальна дисципліна "Машини та апарати хімічних, харчових та переробних виробництв" належить до спеціальних дисциплін і вивчається студентами денної й заочної форм навчання спеціальності 133 "Галузеве машинобудування". Вивчаючи курс, студенти послідовно опановують інженерні основи методів та показників оцінки ефективного використання машин та апаратів, факторів, що впливають на продуктивність машин та апаратів, методів їх визначення, режимів роботи та галузей раціонального застосування машин, методи експлуатаційних, технологічних та конструктивних розрахунків основних апаратно-процесних одиниць хімічних, харчових та переробних установок і агрегатів.
Обробка газорідинних систем у трифазному пінному шарі із стабілізацією
(Сумський державний університет, 2020) Моїсєєв, Віктор Федорович; Манойло, Євгенія Володимирівна; Репко, Каліф Юрійович
Конструктивні та гідродинамічні параметри пінних апаратів
(Сумський державний університет, 2019) Моїсєєв, Віктор Федорович; Манойло, Євгенія Володимирівна; Репко, Каліф Юрійович; Пономарьова, Наталія Георгіївна
Зниження техногенного навантаження на довкілля при проведенні процесу абсорбції аміаку у содовій промисловості
(Cумський державний університет, 2016) Моїсєєв, Віктор Федорович; Манойло, Євгенія Володимирівна; Грубнік, Аліна Олегівна
Наведені результати досліджень ефективності роботи існуючих конструкцій абсорберів содового виробництва для здійснення очищення газових викидів від аміаку. Визначені основні джерела викидів аміаку у виробництві кальцинованої соди та показані недоліки роботи діючого обладнання. Захист повітряного басейну від забруднення промисловими викидами є однією з важливих проблем сучасності, що тією чи іншою мірою охоплює практично всі країни світу незалежно від рівня їх промислового розвитку. Вона не визнає територіальних кордонів. Тому створення нових конструкцій апаратів для очищення, удосконалення діючої газоочисної апаратури є єдиним шляхом для зростання обсягів господарської діяльності та розширення виробництва. На підставі аналізу конструкцій та показників роботи абсорбційних апаратів обґрунтована доцільність створення нової конструкції вихрового апарата, що дозволить підвищити ступінь очищення, зменшити виробничі площі, які займає газоочисне обладнання, та скоротити енергетичні витрати на проведення процесу очищення.
Інтенсифікація промивача газу колон у виробництві кальцинованої соди
(Національний авіаційний університет, 2016) Моїсєєв, Віктор Федорович; Манойло, Євгенія Володимирівна; Грубнік, Аліна Олегівна
Інтенсифікація промивача газу колон у виробництві кальцинованої соди
(SPC PC "TECHNOLOGY CENTER", 2015) Моїсєєв, Віктор Федорович; Манойло, Євгенія Володимирівна; Грубнік, Аліна Олегівна
Висвітлено головні задачі та проблеми роботи апаратів для очистки газових викидів у технології виробництва кальцинованої соди. Визначено основні джерела викидів аміаку у виробництві кальцинованої соди та недоліки існуючих промислових апаратів. Показано необхідність створення принципово нових компактних та високоефективних вихрових абсорберів, що забезпечують інтенсифікацію процесів абсорбції газів та вирішення екологічних проблем.
Використання масообмінного контактного елементу для очищення газових викидів в вугільній промисловості
(НТУ "ХПІ", 2011) Пітак, Інна Вячеславівна; Масікевич, Андрій Юрійович; Моїсєєв, Віктор Федорович
В статті пропонується розглянути інтенсифікацію процесів абсорбції, які мають велике розповсюдження в хімічній, вугільній та в інших областях промисловості. В статі описана конструкція апарату з тороідальним контактним елементом, який дозволяє значно підвищити ступінь абсорбції або пилоочистки завдяки високому ступеню турбулізації реакційних потоків.