Кафедра "Хімічна техніка та промислова екологія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7479

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/htpe

Від 1999 року кафедра має назву "Хімічна техніка та промислова екологія", попередня назва – кафедра механічного устаткування хімічних виробництв.

Кафедра механічного устаткування хімічних виробництв була організована 18 жовтня 1946 року у складі факультету технології неорганічних речовин Харківського хіміко-технологічного інституту. Становлення кафедри пов’язане з іменами доцентів Георгія Веніаміновича Петрова, М. Ковальова, Абрама Натановича Цейтліна, Анісіма Рудольфовича (Рувиновича) Ястребнецького . У 1960 році на базі кафедри створено Факультет хімічного машинобудування.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 14 кандидатів технічних наук, 4 доктора філософії; 3 співробітника мають звання професора, 12 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 16

Методичні вказівки до виконання дипломного проекту для студентів спеціальності 101 "Екологія" першого (бакалаврського) рівня
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Новожилова, Тетяна Борисівна; Шапорев, Валерій Павлович; Нечипоренко, Дмитро Ігорович
Завершальний етап підготовки бакалавра – виконання кваліфікаційної роботи. Мета виконання кваліфікаційної роботи – систематизація, закріплення і розширення отриманих знань. Студенти повинні показати вільне володіння інформацією і навичками, отриманими при реалізації навчального плану за спеціальністю «Екологія», і, зрештою, відповідність свого фахового рівня кваліфікації бакалавр з екології. Останнє встановлюється екзаменаційною комісією (ЕК) на підставі захисту дипломного проекту (ДП).
Методичні вказівки до виконання дипломного проекту для студентів спеціальності 101 "Екологія" другого (магістерського) рівня
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Новожилова, Тетяна Борисівна; Шапорев, Валерій Павлович; Нечипоренко, Дмитро Ігорович
Підставою для розроблення методичних вказівок з виконання дипломних проектів зі спеціальності «Екологія» на кафедрі хімічної техніки та промислової екології НТУ«ХПІ» є СТЗВО-ХПІ-2.01-2018. Дипломні проекти та дипломні роботи. Загальні вимоги до виконання. Цей стандарт установлює загальні вимоги до порядку підготовки, виконання і захисту дипломних проектів та дипломних робіт для всіх рівнів освіти.
Біологічна переробка відходів
(Видавництво Львівської політехніки, 2017) Шапорев, Валерій Павлович; Пітак, Інна Вячеславівна; Пітак, Олег Ярославович
The most urgent problems of cities and other localities relates problem the removal and recycling of solid household and industrial waste that defines sanitary and epidemiological welfare of cities. The goal of our research is to study the present state solid waste, the possibility of using of innovative approaches to solving complex problems related to waste management.
Геоінформаційні технології
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Пітак, Інна Вячеславівна; Негайдалов, Анатолій Анатолійович; Пітак, Олег Ярославович; Масікевич, Юрій Григорович; Шапорев, Валерій Павлович; Пляцук, Леонід Дмитрович; Самойленко, Наталія Миколаївна; Моїсєєв, Віктор Федорович; Масікевич, Андрій Юрійович; Манойло, Євгенія Володимирівна; Пономарьова, Наталія Георгіївна; Комариста, Богдана Миколаївна
Розглянуто основи геоінформаційних технологій, та їх використання у сфері екології та охорони довкілля. Докладно описано джерела одержання екологічної інформації; основні положення та структура географічних інформаційних систем. Викладено базові поняття створення геоінформаційних технологій. Охарактеризовано інформаційне забезпечення екологічного картографування та екологічного моніторингу. Наведено відомості про програмні засоби геоінформаційних технологій. Описано приклади сучасних ГІС-технологій в екології. Підручник призначений для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 101 «Екологія».
Металургія рідкісних металів
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Червоний, Іван Федорович; Пітак, Інна Вячеславівна; Пономаренко, Ольга Іванівна; Верховлюк, Анатолій Михайлович; Іващенко, Ольга Владиславна; Шапорев, Валерій Павлович; Іващенко, Владислав Іванович; Пітак, Олег Ярославович; Пономарьова, Наталія Георгіївна; Шкоп, Андрій Олександрович
У підручнику у доступній формі відбиті історія розвитку металургії рідкісних металів у світі й Україні з давніх часів і до теперішніх днів, сировинна база рідкісних металів, а також виробництво та їх споживання в науці, техніці та суспільстві. Значна увага приділена металу 21 століття – металургії титану, застосування якого в якості конструкційного матеріалу обумовлено. Підручник призначений для студентів вищих навчальних закладів спеціальностей 131 «Прикладна механіка», 133 «Галузеве машинобудування» та 136 «Металургія».
Процеси та апарати природоохоронних технологій
(Сумський державний університет, 2017) Пляцук, Леонід Дмитрович; Васькін, Роман Анатолійович; Шапорев, Валерій Павлович; Моїсєєв, Віктор Федорович; Гурець, Л. Л.; Гринь, Григорій Іванович; Манойло, Євгенія Володимирівна; Пітак, Інна Вячеславівна; Пономарьова, Наталія Георгіївна; Комариста, Богдана Миколаївна
У підручнику висвітлено принципи та закономірності інженерного захисту довкілля, охарактеризовано основні види і джерела забруднення. Розглянуто механічні, гідромеханічні, масообмінні, теплові, хімічні, біохімічні процеси захисту довкілля, а також супутні процеси. Для студентів вищих навчальних закладів спеціальностей "Екологія", "Технологія захисту навколишнього середовища", аспірантів, викладачів, наукових та інженерно-технічних працівників.
Методичні вказівки до виконання дипломного проекту
(ФОП Панов А. М., 2015) Хитрова, Ірина Володимирівна; Новожилова, Тетяна Борисівна; Шапорев, Валерій Павлович; Нечипоренко, Дмитро Ігорович
Мета дипломного проекту – формування екологічного мислення, системного підходу до дослідження впливу виробництва на екосистему і знаходження рішень щодо підвищення сталості екосистем, підготовка фахівця, здатного вирішувати проблеми контролю за станом природних екосистем, їх охорони в умовах інтенсивного антропогенного впливу, проблеми екологічного управління природним середовищем та запровадження у виробництво екологічних принципів.
Процеси та апарати природоохоронних технологій
(Сумський державний університет, 2017) Пляцук, Леонід Дмитрович; Васькін, Роман Анатолійович; Шапорев, Валерій Павлович; Моїсєєв, Віктор Федорович; Гурець, Л. Л.; Гринь, Григорій Іванович; Манойло, Євгенія Володимирівна; Пітак, Інна Вячеславівна; Пономарьова, Наталія Георгіївна; Комариста, Богдана Миколаївна
У підручнику висвітлено принципи та закономірності інженерного захисту довкілля, охарактеризовано основні види і джерела забруднення. Розглянуто механічні, гідромеханічні, масообмінні, теплові, хімічні, біохімічні процеси захисту довкілля, а також супутні процеси. Для студентів вищих навчальних закладів спеціальностей "Екологія", "Технологія захисту навколишнього середовища", аспірантів, викладачів, наукових та інженерно-технічних працівників.
Установка для утилізації тепла і очистки димових газів
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2020) Брянкін, Сергій Серафимович; Пітак, Інна Вячеславівна; Шапорев, Валерій Павлович; Самойленко, Наталія Миколаївна; Баранова, Антоніна Олегівна
Установка для утилізації тепла і сухої очистки димових газів містить корпус з газоходами для підведення і відведення повітря, підігрівач технологічної води з патрубками підведення і відведення рідкого теплоносія, форбункер для осадження пилу, патрубки для виведення осадженого пилу. Газохід, для підведення димових газів у форбункер, виконаний у вигляді вихрової труби, параметри якої забезпечують при протіканні обертового потоку виникнення ефекту Ранка. На виході вихрової труби встановлений конічний сепаратор, для відділення підігрітого газу, що рухається в пристінному шарі. В прямоточному циклоні з коаксіальною вставкою виконаний отвір з дросельним клапаном. У форбункері виконані відбивачі у вигляді групи паралельних пластин, з можливістю зміни кутового положення відбивачів щодо потоку. Діаметр вихрової труби, її конфігурація і тип завихрювача потоку вибирається таким, щоб забезпечити значення Re при лінійному русі газу уздовж вихрової труби на рівні не менше Re = 10⁶. Додатково містить штуцер (сопло) для введення в аеродисперсну систему насичених парів води і/або води в кількості, яка буде відповідати стехіометричному відношенню до маси газових домішок (маса води дорівнює 1).
Конструктивне оформлення та особливості процесів у випалювальних шахтних печах з використанням газоподібного палива
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Витяганець, Валентин Сергійович; Шапорев, Валерій Павлович; Пітак, Інна Вячеславівна; Баранова, Антоніна Олегівна
У статті проаналізовано шахтні печі для виробництва вапна. За способом випалювання шахтні печі бувають пересипні, напівгазові, на газоподібному і рідкому паливі. Встановлено недоліки роботи основних сучасних печей при випалюванні вапна. Основними агрегатами для великотоннажного виробництва вапна є шахтні вапняково-випалювальні печі, в яких в якості палива використовуються доменний кокс або антрацит або сортові вугілля. Як правило тощі види палива застосовують у виробництвах, де поряд у технологічному циклі використовується вуглекислий газ, який міститься у топкових газах з концентрацією 36−40% мас. Дані по експлуатації шести печей на території України на підприємствах показали, що основного поширення набули газові шахтні печі циліндричного і щілинного типу з прямим профілем футерування продуктивністю від 100 до 250 т/добу, діаметром шахти від 3,2 до 5,4 м і висотою 6−8 діаметрів печі. Найчастіше на них використовуються системи опалення з центральним і двома рядами периферійних інжекційних пальників без висову. Найбільш відповідальною частиною усіх печей є розподіл швидкостей газового потоку по перетину шахти печі й глибина радіального проникнення газового потоку в шар матеріалу. Розрахунки τ 1 і τ П проводилися таким чином: для ߬τ 1 вибирали інтервал температур середовища від 1300 до 250−300 °С, для τ П − вибирався інтервал температур для матеріалу від 1000 до 100 °С і враховувалася щільність продукту при ступеня розкладання вапняку 98% (=1700 кг/м3). У зоні підігріву лімітуючою стадією є підведення тепла від газу до кускових матеріалів і при цьому можна прийнятирівним ~ 400−450 кДж/(м2·год·К) і τ 1 оцінюється 0,8÷1 години. Загальний час перебування матеріалу в печі(зоні підігріву і зоні випалу) оцінюється 1,4÷1,5 години, середня швидкість переміщення матеріалу в циліндричної частини печі оцінюється як 0,004 м/с, що дозволяє вважати, що фільтрується шар умовно нерухомим. Зазначені характеристики впливають на якість вапняку і рівномірність випалу вапняку, що і було основою конструктивного оформлення випалювальних печей шахтних з використанням газоподібного палива.