Кафедра "Хімічна техніка та промислова екологія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7479

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/htpe

Від 1999 року кафедра має назву "Хімічна техніка та промислова екологія", попередня назва – кафедра механічного устаткування хімічних виробництв.

Кафедра механічного устаткування хімічних виробництв була організована 18 жовтня 1946 року у складі факультету технології неорганічних речовин Харківського хіміко-технологічного інституту. Становлення кафедри пов’язане з іменами доцентів Георгія Веніаміновича Петрова, М. Ковальова, Абрама Натановича Цейтліна, Анісіма Рудольфовича (Рувиновича) Ястребнецького . У 1960 році на базі кафедри створено Факультет хімічного машинобудування.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 14 кандидатів технічних наук, 4 доктора філософії; 3 співробітника мають звання професора, 12 – доцента.

Переглянути

Фільтри

2023 - 20242

Налаштування

ORCID: search.filters.orcid.https://orcid.org/0009-0000-7548-6779

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Вплив стічних вод, утворених при пранні текстильних виробів, на якість ґрунтів
    (Видавничий дім "Гельветика", 2024) Крючкова, Валерія Валеріївна; Тихомирова, Тетяна Сергіївна
    Стаття присвячена актуальному питанню — впливу стічних вод, які утворюються під час експлуатації текстильних виробів споживачами, на якість ґрунтів. Текстильна промисловість суттєво впливає на стан природного навколишнього середовища. Виробники одягу підтримують споживацький попит шляхом постійного оновлення асортименту дешевої низькоякісної продукції. Низькоякісна текстильна продукція є потенційно небезпечною як для споживачів, так і для навколишнього середовища. Стічні води утворюються на різних етапах життєвого циклу текстильної продукції, зокрема одягу. Метою статті є дослідження впливу стічних вод, які утворюються при пранні текстильних виробів в індивідуальних домогосподарствах, на стан ґрунтів. У роботі досліджено вплив на водні ресурси під час кожного з етапів життєвого циклу текстильних виробів. Особливу увагу приділено вторинному забрудненню, що утворюється на етапі використання готової продукції, а саме прання. Вста новлено, що нехтування технологічними процесами фарбування призводить до низького коефіцієнта поглинання барвника тек стильним волокном. У результаті під час прання текстильних виробів розчин барвника потрапляє до міської каналізації, а далі у водойми. Проведене соціологічне опитування населення показало значне поширення проблеми втрати кольору речей при пранні. За умови високої періодичності процесів очищення це може мати негативний вплив на навколишнє природне середовище. Особливо небезпечним є вплив на стан ґрунтів при скиданні неочищених стічних вод з пральних машин в індивідуальних домогосподарствах. Крім того, неякісно пофарбований матеріал при безпосередньому контакті зі шкірою може негативно впливати на здоров’я споживачів. В експериментальній частині досліджено фізико-хімічні властивості стічних вод, відібраних після прання джинсових виробів. Дослідження виявило значне забруднення, спричинене хімічними речовинами та барвниками, які використовуються в процесі виробництва та експлуатації текстильних виробів. Токсичність досліджуваних зразків води остаточно підтверджується результатами досліджень екотоксичності ґрунтів при їх зволоженні зразками стічних вод, що утворилися при пранні та полосканні одягу. Аналіз результатів досліджень показав, що вода, яка утворюються після прання текстильних виробів, пригнічує розвиток тест-рослин, а отже негативно впливає на стан та якість ґрунтів.
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження екологічних наслідків споживання текстильних виробів з магазинів типу "секонд-хенд"
    (Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського, 2023) Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Крючкова, Валерія В.
    В основу статті покладено дослідження питань поширення тенденції вторинного споживання предметів одягу, а також соціально-економічні й екологічні аспекти цього явища. Відповідно до дослідження джерел інформації встановлено передумови започаткування ринку вживаних товарів різного типу. Метою роботи є дослідження індустрії секонд-хенду як глобального явища, орієнтованого на свідоме споживання. Зазначається, що на сучасному етапі існування суспільства продаж уживаного одягу представлений як велика галузь, що включає величезні магазини цього напряму, спеціалізовані ринки, а також велику кількість зайнятих у цій сфері людей. Аналіз джерел інформації доводить, що сучасний секонд-хенд уже не є гуманітарною допомогою, а являє собою сертифікований товар, який обробляється, сортується, упаковується та продається. Розглянуто можливі варіанти потрапляння вживаних речей на прилавки магазинів мережі секонд-хенду. Окрім того, предметом досліджень стали бренди одягу, які здебільшого формують загальний об’єм секонд-хенду. Розглянуто сучасний стан ринку вживаного одягу, установлено лідерів серед імпортерів і експортерів даної продукції. Як наслідок установлено, що Україна посідає одне з найперших місць серед імпортерів уживаного одягу, який завозиться здебільшого із країн Європейського Союзу. За основу дослідження взяті опитування українців щодо споживання товарів секонд-хенд, соціально-еконо мічні причини цього процесу. На основі зібраних даних установлено, що повторне споживання предметів одягу вирішує проблему малозабезпечених верств населення, має популярність серед еколого-орієнтованого населення, вирішує проблему з накопичення текстильних відходів, але здебільшого у країнах-експортерах. Важливим момен том у дослідженні є визначення стану поводження з текстильними відходами в Україні, можливі перспективи вирішення проблеми. Результати дослідження можуть бути корисними для використання з метою еколого-просвітницької діяльності й інформування населення про раціональне споживання та накопичення текстильних відходів.