Кафедра "Хімічна техніка та промислова екологія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7479

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/htpe

Від 1999 року кафедра має назву "Хімічна техніка та промислова екологія", попередня назва – кафедра механічного устаткування хімічних виробництв.

Кафедра механічного устаткування хімічних виробництв була організована 18 жовтня 1946 року у складі факультету технології неорганічних речовин Харківського хіміко-технологічного інституту. Становлення кафедри пов’язане з іменами доцентів Георгія Веніаміновича Петрова, М. Ковальова, Абрама Натановича Цейтліна, Анісіма Рудольфовича (Рувиновича) Ястребнецького . У 1960 році на базі кафедри створено Факультет хімічного машинобудування.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 14 кандидатів технічних наук, 4 доктора філософії; 3 співробітника мають звання професора, 12 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз
    Документ
    Выбор перспективного газоочистного оборудования
    (Національний університет "Львівська політехніка", 2018) Питак, Инна Вячеславовна; Питак, Олег Ярославович; Шапорев, Валерий Павлович
    The protection of a surrounding medium became one of priority directions of a development and maintenance of ecological safety of Ukraine. The guard of air basin from industrial ejections is composite process, bound with stationary values by change of technologies of different industries, together with perfecting of means of clearing of harmful ejections from the industrial enterprises.
  • Ескіз
    Документ
    Зниження техногенного навантаження на довкілля при проведенні процесу абсорбції аміаку у содовій промисловості
    (Cумський державний університет, 2016) Моїсєєв, Віктор Федорович; Манойло, Євгенія Володимирівна; Грубнік, Аліна Олегівна
    Наведені результати досліджень ефективності роботи існуючих конструкцій абсорберів содового виробництва для здійснення очищення газових викидів від аміаку. Визначені основні джерела викидів аміаку у виробництві кальцинованої соди та показані недоліки роботи діючого обладнання. Захист повітряного басейну від забруднення промисловими викидами є однією з важливих проблем сучасності, що тією чи іншою мірою охоплює практично всі країни світу незалежно від рівня їх промислового розвитку. Вона не визнає територіальних кордонів. Тому створення нових конструкцій апаратів для очищення, удосконалення діючої газоочисної апаратури є єдиним шляхом для зростання обсягів господарської діяльності та розширення виробництва. На підставі аналізу конструкцій та показників роботи абсорбційних апаратів обґрунтована доцільність створення нової конструкції вихрового апарата, що дозволить підвищити ступінь очищення, зменшити виробничі площі, які займає газоочисне обладнання, та скоротити енергетичні витрати на проведення процесу очищення.
  • Ескіз
    Документ
    Интенсификация абсорбционного аппарата при улавливании аммиака в производстве кальцинированной соды
    (Научно-информационный центр "Знание", 2016) Моисеев, Виктор Федорович; Манойло, Евгения Владимировна; Грубник, Алина Олеговна
    Висвітлено головні задачі та проблеми роботи апаратів для очистки газових викидів у технології виробництва кальцинованої соди. Визначено основні джерела викидів аміаку у виробництві кальцинованої соди та недоліки існуючих промислових апаратів. Показано необхідність створення принципово нових компактних та високоефективних вихрових абсорберів, що забезпечують інтенсифікацію процесів абсорбції газів та вирішення екологічних проблем.
  • Ескіз
    Документ
    Закономерности процесса карбонизации суспензии гидроксида магния в абсорберах различной конструкции
    (НТУ "ХПИ", 2009) Макки, А. Ф.; Шапорев, Валерий Павлович; Нечипоренко, Дмитрий Игоревич; Подзолков, А. С.
    Исследовалась кинетика образования растворов бикарбоната магния при карбонизации суспензии гидроокиси магния в барботажном механическом абсорбере с турбинной мешалкой и колонным аппаратом с насадкой КРИМЗ с одновременной пульсацией столба жидкой фазы в колонне. Установлено существенное различие в характере изменения скоростей карбонизации гидроокиси, а также в составе бикарбонатных растворов магния, которые образуются. Установлена ​​высокая эффективность процесса в колонном аппарате с насадкой КРИМЗ.