Кафедра "Хімічна техніка та промислова екологія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7479

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/htpe

Від 1999 року кафедра має назву "Хімічна техніка та промислова екологія", попередня назва – кафедра механічного устаткування хімічних виробництв.

Кафедра механічного устаткування хімічних виробництв була організована 18 жовтня 1946 року у складі факультету технології неорганічних речовин Харківського хіміко-технологічного інституту. Становлення кафедри пов’язане з іменами доцентів Георгія Веніаміновича Петрова, М. Ковальова, Абрама Натановича Цейтліна, Анісіма Рудольфовича (Рувиновича) Ястребнецького . У 1960 році на базі кафедри створено Факультет хімічного машинобудування.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 14 кандидатів технічних наук, 4 доктора філософії; 3 співробітника мають звання професора, 12 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 12

Установка для утилізації тепла і очистки димових газів
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2020) Брянкін, Сергій Серафимович; Пітак, Інна Вячеславівна; Шапорев, Валерій Павлович; Самойленко, Наталія Миколаївна; Баранова, Антоніна Олегівна
Установка для утилізації тепла і сухої очистки димових газів містить корпус з газоходами для підведення і відведення повітря, підігрівач технологічної води з патрубками підведення і відведення рідкого теплоносія, форбункер для осадження пилу, патрубки для виведення осадженого пилу. Газохід, для підведення димових газів у форбункер, виконаний у вигляді вихрової труби, параметри якої забезпечують при протіканні обертового потоку виникнення ефекту Ранка. На виході вихрової труби встановлений конічний сепаратор, для відділення підігрітого газу, що рухається в пристінному шарі. В прямоточному циклоні з коаксіальною вставкою виконаний отвір з дросельним клапаном. У форбункері виконані відбивачі у вигляді групи паралельних пластин, з можливістю зміни кутового положення відбивачів щодо потоку. Діаметр вихрової труби, її конфігурація і тип завихрювача потоку вибирається таким, щоб забезпечити значення Re при лінійному русі газу уздовж вихрової труби на рівні не менше Re = 10⁶. Додатково містить штуцер (сопло) для введення в аеродисперсну систему насичених парів води і/або води в кількості, яка буде відповідати стехіометричному відношенню до маси газових домішок (маса води дорівнює 1).
Комбінований тепломасообмінний апарат
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2020) Ляпощенко, Олександр Олександрович; Манойло, Євгенія Володимирівна; Хухрянський, Олег Миколайович; Моїсєєв, Віктор Федорович
Комбінований тепломасообмінний апарат містить вертикальний корпус, патрубки введення і відведення газу, патрубки введення і відведення рідини, зрошувач, краплевідбійник, провальні тарілки, над площинами яких розміщені, один над одним, два блоки контактних елементів у вигляді стільникових ґрат з тонких пластин перфорованого листового матеріалу, установлених на ребро з утворенням чарунок. Пластини блоків контактних елементів виконані з тонкого плоского та гофрованого перфорованого листового матеріалу. При цьому гофри нахилені до горизонту під кутом 30°-90°, а пластини розташовані паралельно одна до одної та чергуються між собою, з утворенням чарунок трикутного профілю з кутом при вершині, що дорівнює 60°, причому гофровані пластини розташовані з поворотом на 180° одна до одної. Крім цього блок верхніх контактних елементів встановлений з поворотом 90° до нижнього блоку контактних елементів, із дистанційним зазором або без нього.
Пінний апарат
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2020) Ляпощенко, Олександр Олександрович; Манойло, Євгенія Володимирівна; Хухрянський, Олег Миколайович; Моїсєєв, Віктор Федорович
Пінний апарат містить вертикальний корпус, патрубки введення і відведення газу, патрубки введення і відведення рідини, зрошувач, провальні тарілки, над площинами яких розміщені один над одним принаймні два стабілізатори пінного шару у вигляді стільникових ґрат, що складаються з пластин, які нахилені відносно направлення газового потоку. Пластини стабілізаторів пінного шару виконані з тонкого плоского та гофрованого листового матеріалу. Гофри виконані під кутом до горизонту, а пластини стабілізаторів встановлені на ребро, розташовані паралельно одна одній та чергуються між собою, з утворенням чарунок трикутного профілю з кутом при вершині, що дорівнює 60°. При цьому гофровані пластини розташовані з поворотом на 180° одна до одної, а верхній стабілізатор встановлений з поворотом 90° до нижнього стабілізатора. Стабілізатори встановлені над площиною тарілки на висоті 0,3-0,4 висоти міжтарілкового простору, а висота стабілізатора складає 0,1-0,2 висоти міжтарілкового простору.
Стабілізатор пінного апарата
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2019) Моїсєєв, Віктор Федорович; Хухрянський, Олег Миколайович; Манойло, Євгенія Володимирівна; Давидов, Денис Валерійович
Стабілізатор пінного апарата складається із гофрованих пластин листового матеріалу. Додатково введено циліндричний блок, виконаний у вигляді стільникових ґрат з тонких пластин перфорованого плоского та гофрованого листового матеріалу, встановлених на ребро з утворенням регулярних чарунок трикутного форми з кутом при вершині, що дорівнює 60°.
Спосіб сумісного неруйнівного чотирипараметрового контролю зразка трансформаторного мастила
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2020) Себко, Вадим Вадимович; Ойтугдієва, Людмила Вікторівна
Спосіб сумісного неруйнівного контролю геометричних, магнітних, електричних і температурних параметрів зразків охолоджуючих рідин включає металевий порошок та інші металеві включення, передбачає, що повздовж зразка рідини, який розміщується у скляній трубці (пробниці) пропускають двочастотний електричний струм, який наводить вихрові струми усередині зразка, котрі створюють власне магнітне поле, яке геометрично додається до зовнішнього магнітного поля та, унаслідок, сумарне магнітне поле двох близьких частот 1f і 2f має вплив на напругу поміж кінцями скляної трубки та фазовий кут зсуву поміж струмом та напругою на двох частотах магнітного поля. Скляна пробниця разом зі зразком рідини у даному випадку і є тепловим КВП з подовжнім електричним струмом, оскільки струм створює своє магнітне поле, феромагнітні частинки порошку притягуються у рідині одна до одної, створюючи монолітну структуру стрижня, таким чином це надає можливість визначати на частотах f1 і 2 f магнітного поля теплового КВП: діаметр, відносну магнітну проникність, питому електричну провідність та температуру зразка трансформаторного мастила, саме за чисельними значеннями цих фізико-механічних параметрів приймають рішення стосовно наявності або відсутності металевого порошку або металевих включень та подальшому відбраковуванні охолоджуючої рідини. За виміряними характеристиками і на основі встановлених залежностей нормованих параметрів теплового КВП зі зразком рідини, який зондується магнітним полем двох близьких частот, здійснюється чотирипараметровий вимірювальний контроль фізико-механічних параметрів зразка трансформаторного мастила на двох частотах магнітного поля.
Склад газодифузійного анода
(ДП "Український інститут промислової власності", 2015) Байрачний, Володимир Борисович; Байрачний, Борис Іванович; Тульська, Альона Геннадіївна; Сінкевич, Ірина Валеріївна
Склад газодифузійного анода містить у собі основу з поруватого графіту з нанесеним каталітично активним шаром. До складу каталітично активного шару введено суміш активованого вугілля та оксиду металу. Як метал використовуються Ru, Mo, W.
Електроліт осадження функціональних покриттів сплавом залізо-кобальт
(ДП "Український інститут промислової власності", 2008) Байрачний, Борис Іванович; Орябинська, Наталія Володимирівна; Скорікова, Вікторія Миколаївна; Байрачний, Володимир Борисович; Савченко, Валерія Олегівна
Електроліт осадження функціональних покриттів сплавом залізо-кобальт, що містить сульфамат кобальту, який відрізняється тим, що він додатково містить сульфат заліза, сульфамінову кислоту та сульфат мангану при такому співвідношенні компонентів, г/дм³: сульфамат кобальту 50-70; сульфат заліза 250-300; сульфат мангану 5-7; сульфамінова кислота 10-30.
Сплав протекторного захисту від корозії підземних споруд
(ДП "Український інститут промислової власності", 2002) Байрачний, Борис Іванович; Забара, Володимир Федорович; Байрачний, Володимир Борисович; Забара, Олег Володимирович
1 Сплав протеїсгорного захисту від корозії підземних споруд, що включає магній, алюміній, цинк, марганець в активаторі з сульфату натрію, сульфату кальцію та бентонітової глини, який відрізняється тим, що в його склад вводять свинець при наступному співвідношенні інгредієнтів, мас % магній 91 ÷ 2, алюміній 3 ÷ 5, цинк 1 ÷ 2, марганець 0,4 ÷ 0,5, свинець 1 ÷ 2, домішки Мn < 0,01, Сu < 0,04, Ni < 0,001, Fe < 0,004, Si < 0,05. 2 Сплав протекторного захисту від корозії підземних споруд по п. 1, який відрізняється тим, що в активатор, крім сульфату натрію, вводять азотно-кислий натрій в кількості 3 ÷ 5 % ваг від маси активатора.
Металоксидний електрод порівняння неполяризований
(ДП "Український інститут промислової власності", 2014) Байрачний, Борис Іванович; Токарєва, Ірина Анатоліївна; Байрачний, Володимир Борисович; Тульський, Геннадій Георгійович
Металоксидний електрод порівняння неполяризований включає металевий електрод, на поверхні якого методом електрохімічного оксидування сформовано порувате оксидне покриття. Крім цього, як основа металевого електрода використовується ніобій, а розчин електроліту з фіксованим значенням рН в залежності від умов експлуатації електрода містить (моль/дм³): Na₂SO₄ 0,1-1; Na₂SO₄ + NaCl 0,1-0,12; H₂SO₄ 0,1-0,5; NaOH 0,05-0,5.
Спосіб вилучення іонів металів підгрупи міді з техногенних відходів
(ДП "Український інститут промислової власності", 2012) Байрачний, Борис Іванович; Борсук, Ольга Миколаївна; Коваленко, Юлія Іванівна; Байрачний, Володимир Борисович
Спосіб вилучення іонів металів підгрупи міді з техногенних відходів шляхом пропускання крізь сорбент. Попередньо здійснюють стадію електрохімічного відновлення іонів металів, що передбачає вилучення іонів міді до концентрації 60 мг/дм³ з наступною катіонітною обробкою до значень гранично допустимих концентрацій (ГДК), вилучення іонів срібла до концентрації 4,5 мг/дм³ з наступною катіонітною обробкою до значень ГДК.