Кафедра "Хімічна техніка та промислова екологія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7479

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/htpe

Від 1999 року кафедра має назву "Хімічна техніка та промислова екологія", попередня назва – кафедра механічного устаткування хімічних виробництв.

Кафедра механічного устаткування хімічних виробництв була організована 18 жовтня 1946 року у складі факультету технології неорганічних речовин Харківського хіміко-технологічного інституту. Становлення кафедри пов’язане з іменами доцентів Георгія Веніаміновича Петрова, М. Ковальова, Абрама Натановича Цейтліна, Анісіма Рудольфовича (Рувиновича) Ястребнецького . У 1960 році на базі кафедри створено Факультет хімічного машинобудування.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 14 кандидатів технічних наук, 4 доктора філософії; 3 співробітника мають звання професора, 12 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 7 з 7

Механизм газожидкостного взаимодействия в системе аммиак – диоксид углерода – вода
(Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського, 2021) Цейтлин, Моисей Абрамович; Райко, Валентина Федоровна
З позиції плівкової теорії масопередачі проведено аналіз механізму газорідинної взаємодії в системі NH₃–CO₂–H₂O. Отримано систему кінетичних рівнянь, що повністю описують транспорт компонентів газу в рідину. Експериментальне дослідження абсорбції в зазначеній системі дозволило отримати підтвердження адекватності знайденого математичного опису процесу і отримати кореляції для кінетичних коефіцієнтів абсорбції.
Reducing of gas emissions from the production of calcinated soda ash
(Lviv Polytechnic Publishing House, 2018) Moiseev, V.; Manoilo, Е.; Hrubnik, A.; Liaposhchenko, А.; Khukhryanskiy, О.
Reducing the negative impact on the environment of the production of soda ash is achieved by reducing the formation of gas and dust emissions, as well as their deeper cleaning. The problem of cleaning gas emissions from the production of soda ash is solved by using hollow vortex devices. The advantages of multi-stage vortex-type apparatuses for cleaning large volumes of industrial gas emissions are noted.
Cleaning and disposal of gas emissions from the production of calcinated soda ash
(Cумський державний університет, 2017) Moiseev, V.; Manoilo, E.; Hrubnik, A.; Vasyliev, M.; Davydov, D.
Стаття присвячена питанням зменшення негативного впливу на навколишнє середовище виробництва кальцинованої соди, що досягається за рахунок зменшення утворення газопилових викидів, а також їх більш глибокого очищення. Проблема очищення газових викидів від виробництва кальцинованої соди вирішена використанням порожнистих вихрових пристроїв, наведено їх порівняння з робочими апаратами. Відзначено переваги багатоступінчастих апаратів вихрового типу для очищення великих обсягів промислових газових викидів. У статті зазначено, що завдання очищення промислових газових викидів значно ускладняються їх великими обсягами, що ускладнює використання традиційного очисного обладнання. Більшість пристроїв, які зараз використовуються для очищення газів від газоподібних, рідкі та тверді домішки характеризуються низькою пропускною здатністю через малі максимально допустимі швидкості газу в апараті. Обґрунтовано необхідність використання багатоступеневих вихрових пристроїв для очищення газових викидів від аміаку та содового пилу. Відзначаються переваги апарату цієї групи – низький гідравлічний опір, високий ККД і низька енергетична та металоємність. Наведено порівняння вихрових пристроїв з іншими активними газоочисними приладами за дробовою ефективністю. Запропоновано схему очищення газових викидів від содового пилу з подальшою утилізацією. Ефективність осадження субмікронних частинок у вихровому апараті з інтенсивною фазовою взаємодією може перевищувати 95 %.
Зниження техногенного навантаження на довкілля при проведенні процесу абсорбції аміаку у содовій промисловості
(Cумський державний університет, 2016) Моїсєєв, Віктор Федорович; Манойло, Євгенія Володимирівна; Грубнік, Аліна Олегівна
Наведені результати досліджень ефективності роботи існуючих конструкцій абсорберів содового виробництва для здійснення очищення газових викидів від аміаку. Визначені основні джерела викидів аміаку у виробництві кальцинованої соди та показані недоліки роботи діючого обладнання. Захист повітряного басейну від забруднення промисловими викидами є однією з важливих проблем сучасності, що тією чи іншою мірою охоплює практично всі країни світу незалежно від рівня їх промислового розвитку. Вона не визнає територіальних кордонів. Тому створення нових конструкцій апаратів для очищення, удосконалення діючої газоочисної апаратури є єдиним шляхом для зростання обсягів господарської діяльності та розширення виробництва. На підставі аналізу конструкцій та показників роботи абсорбційних апаратів обґрунтована доцільність створення нової конструкції вихрового апарата, що дозволить підвищити ступінь очищення, зменшити виробничі площі, які займає газоочисне обладнання, та скоротити енергетичні витрати на проведення процесу очищення.
Математическое моделирование равновесия пар-жидкость в системе NH₃–CO₂–H₂O
(Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського", 2016) Цейтлин, Моисей Абрамович; Райко, Валентина Федоровна
Приведены результаты разработки эмпирических уравнений для расчета параметров равновесия газ-жидкость в системе NH₃–CO₂–H₂O при давлениях ниже атмосферного и концентрациях NH₃ и CO₂ в жидкости в диапазоне их растворимости в воде. В частности, получены формулы для расчета равновесного давления аммиака, диоксида углерода и водяного пара, а также температуры кипения раствора под атмосферным давлением.
Очищення та утилізація газових викидів виробництва кальцинованої соди
(НТУ "ХПІ", 2017) Грубнік, Аліна Олегівна; Манойло, Євгенія Володимирівна; Моїсєєв, Віктор Федорович; Васильєв, Михайло Ілліч; Давидов, Денис Валерійович
Стаття присвячена питанню зниження негативного впливу на навколишнє природне середовище виробництва кальцинованої соди, яке досягається за рахунок скорочення утворення кількості газових і пилових викидів, а також їх більш глибокого очищення. Проблема очищення газових викидів виробництва кальцинованої соди вирішується за рахунок використання порожнистих вихрових апаратів, наведено їх порівняння з діючими апаратами. Відзначені переваги багатоступеневих апаратів вихрового типу при очищенні великих обсягів промислових газових викидів.
Энергетические методы фиксации атмосферного азота
(НТУ "ХПИ", 2016) Гринь, Григорий Иванович; Кузнецов, Павел Владимирович; Филенко, Олеся Николаевна; Гринь, Светлана Александровна
Рассмотрен важный метод для химической промышленности, метод фиксации атмосферного азота через аммиак и указана его не энергоемкость. Показано, что применяемое при этом углеводородное сырье влечет необоснованное использование ресурсов в современных условиях, а также дает дополнительную техногенную нагрузку на окружающую среду. В связи с этим, были рассмотрены и предложены более современные способы фиксации азота воздуха на основе генной инженерии, развития биологии и микробиологии. Доказано, что эти многообещающие методы фиксации азота необходимы для нужд земледелия, в результате чего, будут созданы такие условия, когда высшие растения смогут сами усваивать для своего питания азот воздуха и будет фиксация молекулярного азота. Это приведет к повышению урожая и замене минеральных азотсодержащих удобрений на биологически связанный азот, это увеличит количество пищевых ресурсов и снизит их дефицит в современном мире.