Кафедра "Хімічна техніка та промислова екологія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7479

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/htpe

Від 1999 року кафедра має назву "Хімічна техніка та промислова екологія", попередня назва – кафедра механічного устаткування хімічних виробництв.

Кафедра механічного устаткування хімічних виробництв була організована 18 жовтня 1946 року у складі факультету технології неорганічних речовин Харківського хіміко-технологічного інституту. Становлення кафедри пов’язане з іменами доцентів Георгія Веніаміновича Петрова, М. Ковальова, Абрама Натановича Цейтліна, Анісіма Рудольфовича (Рувиновича) Ястребнецького . У 1960 році на базі кафедри створено Факультет хімічного машинобудування.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 14 кандидатів технічних наук, 4 доктора філософії; 3 співробітника мають звання професора, 12 – доцента.

Переглянути

Фільтри

20242

Налаштування

Ключові слова: search.filters.subject.phytotoxicity

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Вплив стічних вод, утворених при пранні текстильних виробів, на якість ґрунтів
    (Видавничий дім "Гельветика", 2024) Крючкова, Валерія Валеріївна; Тихомирова, Тетяна Сергіївна
    Стаття присвячена актуальному питанню — впливу стічних вод, які утворюються під час експлуатації текстильних виробів споживачами, на якість ґрунтів. Текстильна промисловість суттєво впливає на стан природного навколишнього середовища. Виробники одягу підтримують споживацький попит шляхом постійного оновлення асортименту дешевої низькоякісної продукції. Низькоякісна текстильна продукція є потенційно небезпечною як для споживачів, так і для навколишнього середовища. Стічні води утворюються на різних етапах життєвого циклу текстильної продукції, зокрема одягу. Метою статті є дослідження впливу стічних вод, які утворюються при пранні текстильних виробів в індивідуальних домогосподарствах, на стан ґрунтів. У роботі досліджено вплив на водні ресурси під час кожного з етапів життєвого циклу текстильних виробів. Особливу увагу приділено вторинному забрудненню, що утворюється на етапі використання готової продукції, а саме прання. Вста новлено, що нехтування технологічними процесами фарбування призводить до низького коефіцієнта поглинання барвника тек стильним волокном. У результаті під час прання текстильних виробів розчин барвника потрапляє до міської каналізації, а далі у водойми. Проведене соціологічне опитування населення показало значне поширення проблеми втрати кольору речей при пранні. За умови високої періодичності процесів очищення це може мати негативний вплив на навколишнє природне середовище. Особливо небезпечним є вплив на стан ґрунтів при скиданні неочищених стічних вод з пральних машин в індивідуальних домогосподарствах. Крім того, неякісно пофарбований матеріал при безпосередньому контакті зі шкірою може негативно впливати на здоров’я споживачів. В експериментальній частині досліджено фізико-хімічні властивості стічних вод, відібраних після прання джинсових виробів. Дослідження виявило значне забруднення, спричинене хімічними речовинами та барвниками, які використовуються в процесі виробництва та експлуатації текстильних виробів. Токсичність досліджуваних зразків води остаточно підтверджується результатами досліджень екотоксичності ґрунтів при їх зволоженні зразками стічних вод, що утворилися при пранні та полосканні одягу. Аналіз результатів досліджень показав, що вода, яка утворюються після прання текстильних виробів, пригнічує розвиток тест-рослин, а отже негативно впливає на стан та якість ґрунтів.
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження впливу складу компосту на його здатність покращувати якість ґрунтів
    (Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України, 2024) Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Шестопалов, Олексій Валерійович; Разно, М. Р.; Кочетов, Микита Сергійович
    Відновлення сталого та стійкого життя громадян на деокупованих територіях є важливим соціально-економічним завданням. Добробут малих домогосподарств в сільській місцевості залежить від врожаю, який вони можуть отримати на своїх сільськогосподарських ділянках. На врожай напряму впливає якість ґрунтів, яка суттєво погіршилась в наслідок активних бойових дій під час окупації та деокупації. Мета. Дослідити вплив складу компосту, утвореного в умовах обмежених ресурсів, на його здатність покращувати якість ґрунтів. Методи. Польові для відбору зразків ґрунту згідно ДСТУ ISO 10381–6:2015. Натурні для формування компосту. Електрометричний метод для визначення рН водної витяжки компосту. Якість ґрунтів оцінювали за розвитком рослин згідно методу визначення фітотоксичність ґрунтів за ДСТУ ISO 11269–2:2002. Результати. Проведені дослідження показали, що найефективнішим компостом з тих, що були утворені, є компост з 50 % вмістом харчових відходів. Наявність гною у складі компосту також підвищує якість ґрунтів, однак в умовах відновлення життя на деокупованих територіях доступ до гною обмежений. Визначено рН компостів різного складу та доведено, що внесення кавової гущі у компост у кількості більше за 10 % негативно впливає на здатність останніх покращувати якість ґрунтів. Це в свою чергу пов’язано з кислими властивостями як самої кавової гущі, так й її екстрактів, які утворюються під час взаємодії гущі з атмосферними осадами. Для чорноземів показано не значне падіння якості ґрунтів у перший рік протікання бойових дій, адже довжина наземної частини тест-рослин майже збігається з довжиною контрольного зразку. Висновки. Проведені дослідження показали ефективність внесення компосту, який не містять гною або містять його у незначній кількості в умовах необхідності покращення якості ґрунтів на деокупованих територіях. Доведено, що внесення компосту у чорноземні зразки, які не оброблялись 1 рік, негативно впливає на схожість насіння. Перед прийняттям рішення про внесення компосту у ґрунти необхідно проводити найпростіші дослідження поточного стану ґрунтів, для чого можна використовувати метод фітотоксичності. Доцільно обирати не тільки тест-рослини згідно ДСТУ, а також ті сільсько-господарські рослини, які плануються до висадки.