Кафедра "Органічний синтез та фармацевтичні технології"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7484

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/nanochem

Від січня 2022 року кафедра має назву "Органічний синтез та фармацевтичні технології", попередня назва – "Органічний синтез та нанотехнології" (НАКАЗ 31 ОД від 21.01.2022 року).

Найбільш істотну реорганізацію зазнала кафедра в 1929-1950 роках, коли відбувся поділ на ряд галузевих інститутів, і в їх числі був організований Харківський хіміко-технологічний інститут (ХХТІ). Кафедра технології органічних і фарбувальних речовин була розділена на 3 випускаючі кафедри: кафедра коксобензольного виробництва, кафедра технології органічних барвників і проміжних продуктів і кафедра технології жирів. Кафедра коксобензольного виробництва в 1933 році була перейменована в кафедру технології пірогенних процесів, в 1946 році – в кафедру хімічної технології палива, в 1959 році – в кафедру хімічної технології твердого палива. У 1975 році створено кафедру "Технологія органічних речовин" шляхом злиття кафедр хімічної технології твердого палива та технології органічних барвників і проміжних продуктів.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора наук: 1 – фармацевтичних, 1 – біологічних; 7 кандидатів наук: 3 – технічних, 3 – фармацевтичних, 1 – хімічних; 1 співробітник має звання професора, 7 – доцента 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз
    Документ
    Применение каротина микробиологического в рецептуре солнцезащитного косметического крема
    (Витебский государственный медицинский университет, 2007) Струс, О. Е.; Кричковская, Лидия Васильевна; Половко, Л. В.
    Оценивается возможность использования микробиологического каротина в рецептуре фотозащитного крема. Исследования фотодесенсибилизирующего свойства микробиологического каротина проведены с использованием провитамина, полученного при экстракции гексаном из каротинсинтезирующей биомассы. Исследовались образцы крема, приготовленного на разных мазевых основах с внесением разных антиоксидантов для стабилизации каротина от окислительной деструкции. Анализ полученных данных позволяет заключить, что введение в крем на вазелиновой основе каротина снижает интенсивность засвечивания пленки в зависимости от его концентрации в разной степени.
  • Ескіз
    Документ
    Оптимизация синтеза натурального провитамина биомассой микрогриба
    (Витебский государственный медицинский университет, 2007) Кричковская, Лидия Васильевна; Струс, О. Е.; Половко, Н. П.
    В статье рассматриваются вопросы оптимизации получения бета-каротина посредством его биосинтеза в культуре гриба Blakeslea trispora. Основное внима-ние уделено изучению действия различ-ных химических факторов на образова-ние липидных продуктов и физиологиче-ское поведение биомассы микроорганиз-мов. Приводятся рекомендации по ис-пользованию регулирующих факторов биотехнологического процесса с целью увеличения выхода конечного продукта синтеза бета-каротина.
  • Ескіз
    Документ
    Исследование антимикробной и противовоспалительной активности эфирных масел
    (Тульский государственный университет, 2009) Науменко, Е. Н.; Жилякова, Е. Т.; Кричковская, Лидия Васильевна; Новиков, О. О.
  • Ескіз
    Документ
    Разработка функционального продукта питания со сбалансированным составом полиненасыщенных жирных кислот
    (НТУ "ХПИ", 2009) Белинская, Анна Павловна; Кричковская, Лидия Васильевна; Зекунова, Татьяна Ивановна
    Розглянуто питання дефіциту поліненасичених жирних кислот серед населення України, показаний шлях вирішення даного завдання. Зроблено вибір рослинних олій для створення функціонального продукту харчування, що має збалансований жирнокислотний склад і стабільний до окисного псування. Знайдено раціональне співвідношення даних олій у суміші. Визначено, що стабільність до окисного псування сумішевої олії збільшилася в 2,6 рази у порівнянні з базовою олією в чистому вигляді.