Кафедра "Органічний синтез та фармацевтичні технології"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7484

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/nanochem

Від січня 2022 року кафедра має назву "Органічний синтез та фармацевтичні технології", попередня назва – "Органічний синтез та нанотехнології" (НАКАЗ 31 ОД від 21.01.2022 року).

Найбільш істотну реорганізацію зазнала кафедра в 1929-1950 роках, коли відбувся поділ на ряд галузевих інститутів, і в їх числі був організований Харківський хіміко-технологічний інститут (ХХТІ). Кафедра технології органічних і фарбувальних речовин була розділена на 3 випускаючі кафедри: кафедра коксобензольного виробництва, кафедра технології органічних барвників і проміжних продуктів і кафедра технології жирів. Кафедра коксобензольного виробництва в 1933 році була перейменована в кафедру технології пірогенних процесів, в 1946 році – в кафедру хімічної технології палива, в 1959 році – в кафедру хімічної технології твердого палива. У 1975 році створено кафедру "Технологія органічних речовин" шляхом злиття кафедр хімічної технології твердого палива та технології органічних барвників і проміжних продуктів.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора наук: 1 – фармацевтичних, 1 – біологічних; 7 кандидатів наук: 3 – технічних, 3 – фармацевтичних, 1 – хімічних; 1 співробітник має звання професора, 7 – доцента 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Исследование влияния молочной кислоты на качество хлебопекарных дрожжей, обогащенных микроэлементами
    (Одеська національна академія харчових технологій, 2015) Овсянникова, Татьяна Александровна; Кричковская, Лидия Васильевна
    В статье представлен обзор литературы и собственные экспериментальные данные, касающиеся влияния молочной кислоты на качество и срок хранения хлебопекарных дрожжей Saccharomyces cerevisiae, штамм LK 14, обогащенных йодом и селеном. Для оценки физико-химических показателей дрожжей определяли кислотность, подъемную силу, стойкости сразу после изготовления опытных образцов и на 12-е, 25-е, 30-е, 35-е, 40-е сутки хранения. По результатам эксперимента сделаны выводы о возможности использования молочной кислоты в технологии производства обогащенных хлебопекарных дрожжей. Установленно, что в процессе хранения кислотность обогащенных дрожжей по сравнению с контрольным образцом незначительно возросла, но показатели остались в пределах нормируемых величин. Присутствие молочной кислоты повышает стойкость дрожжей в 1,09 раза по сравнению с контролем и 2,17 раза - с ГОСТом. Кислота не оказала отрицательного влияния на подъемную силу,все значения определяемого показателя соответствовали ГОСТу. Присутствие йодида калия и молочной кислоты оказало ингибирующее влияние на развитие посторонней микрофлоры и понизило обсемененность дрожжей палочками и кокками на 35,6 % и 42,86 % соответственно.
  • Ескіз
    Документ
    Применение молочной кислоты в технологии производства хлебопекарных дрожжей, обогащенных микроэлементами
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2014) Овсянникова, Татьяна Александровна
  • Ескіз
    Документ
    Влияние молочной кислоты на качество хлебобулочных изделий и потери микроэлементов при выпекании и хранении
    (Одеська національна академія харчових технологій, 2016) Овсянникова, Татьяна Александровна; Кричковская, Лидия Васильевна
    В статье представлен обзор литературы и собственные экспериментальные данные, касающиеся влияния молочной кислоты на качество выпечки и содержание микроэлементов в хлебобулочных изделиях после введения в рецептуру хлебопекарных дрожжей, обогащенных йодом и селеном с молочной кислотой. Главной целью работы явилось определение влияния этой органической кислоты в составе обогащенных хлебопекарных дрожжей на показатели качества выпечки, на сохранность микроэлементов в хлебобулочных изделиях после выпечки и при дальнейшем хранении. Экспериментально определено содержание йода и селена в хлебе и батоне после выпечки, результаты сравнены с расчетными и литературными данными. Исследовано влияние молочной кислоты на сохранность микроэлементов при длительном хранении хлебобулочных изделий.