Кафедра "Підйомно-транспортні машини і обладнання"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3845

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ltm

Кафедра "Підйомно-транспортні машини і обладнання" заснована у 1929 році. Першим її очільником став професор Тамарін Д. Н.

Курс "Теорія і будова підйомних машин" в Харківському практичному технологічному інституті викладався ще з 1888 року Вадимом Ерастовичем Тіром.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють 7 кандидатів технічних наук, з них 5 мають звання доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 17
  • Ескіз
    Документ
    Застосування методу еквівалентної потужності для оцінки витрат енергії в регульованих приводах
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Григоров, Отто Володимирович; Стрижак, В. В.; Стрижак, М. Г.
  • Ескіз
    Документ
    Економія енергії в регульованому гідростатичному приводі для підйомно-транспортних споруд логістичних систем
    (ТзОВ "КІНПАТРІ ЛТД", 2015) Григоров, Отто Володимирович; Зюбанова, Дар'я Михайлівна; Стрижак, Всеволод Вікторович
  • Ескіз
    Документ
    Кабельний кран
    (ДП "Український інститут промислової власності", 2014) Григоров, Отто Володимирович; Окунь, Антон Олександрович; Губський, Сергій Олександрович; Стрижак, Всеволод Вікторович; Лось, Євген Олександрович
    Винахід належить до підйомно-транспортної техніки, яка застосовується у будівництві та промисловості та займає важливе місце серед машин, призначених для обслуговування складних виробничих і будівельних комплексів, відкритих гірських видобувань та великих складів, як основний підйомно-транспортний засіб. Кабельний кран складається з двох опор, між якими натягнуто несучий канат для переміщення кранового візка із захватним органом, електродвигунів та редукторів, встановлених на опорах. Кожна опора оснащена ходовим гвинтом, який має можливість приведення у обертальний рух за допомогою електродвигуна та редуктора, напрямною та повзуном, що встановлений з можливістю переміщення в напрямній та взаємодії з гвинтом, при цьому до повзунів опор за допомогою муфт закріплено кінці несучого каната для переміщення кранового візка під дією власної ваги за рахунок розміщення повзунів в опорах на різній висоті. Технічний результат полягає у зменшенні енерго- та ресурсовитрат, а також зниженні собівартості крана за рахунок усунення механізму пересування візка (не використовується тяговий канат), усунення підтримок та механізму підіймання вантажу. Переміщення вантажу здійснюється за рахунок сили тяжіння вантажу.
  • Ескіз
    Документ
    Кабельний кран
    (ДП "Український інститут промислової власності", 2013) Григоров, Отто Володимирович; Окунь, Антон Олександрович; Губський, Сергій Олександрович; Стрижак, Всеволод Вікторович; Лось, Євген Олександрович
    Кабельний кран складається з опор, несучого канату, кранового візка із захватним органом, електродвигунів та редукторів, встановлених на опорах. Опори мають ходові гвинти та напрямні.
  • Ескіз
    Документ
    Інерційний пристрій для визначення кінематичних параметрів мостового крана
    (ДП "Український інститут промислової власності", 2013) Григоров, Отто Володимирович; Стрижак, Всеволод Вікторович; Окунь, Антон Олександрович; Зайцев, Юрій Іванович; Цебренко, Максим В'ячеславович
    Інерційний пристрій для визначення кінематичних параметрів мостового крана, що містить герконові реле крайнього лівого, крайнього правого і середнього положення візка крана, закріплені на головній балці крана, і магніт, який встановлений на візку крана, а герконові реле підключені до блока точних координат візка крана, який приєднаний до реверсивного лічильника положення візка крана та компаратора, крім того додатково обладнаний герконовими реле крайнього лівого, крайнього правого і середнього положення моста крана, закріпленими на трасі крана, і магнітом, який встановлений на кінцевій балці крана, а герконові реле підключені до блока точних координат моста крана, підключеного до реверсивного лічильника положення моста крана та компаратора, також обладнаний датчиком руху візка, який складається з двох акселерометрів, кожен з яких підключений до фільтрів високої частоти, виходи яких поєднані з дисплеєм та двома електронними інтеграторами, на входи яких підключений таймер, при цьому вихід першого електронного інтегратора підключений до двох реверсивних лічильників, входи яких підключені до зовнішньої системи керування краном, а виходи реверсивних лічильників підключені до дисплея і входу другого електронного інтегратора, який своїм виходом підключений до двох реверсивних лічильників положення візка та моста крана, виходи яких приєднані до дисплея та компаратора, причому вихід компаратора підключений до цих же реверсивних лічильників положення візка та моста крана, крім того виходи блоків точних координат візка та моста крана підключені до відповідних реверсивних лічильників положення візка та моста крана та компаратора, а на їх входи підключені герконові реле крайнього лівого, крайнього правого і середнього положення візка крана та герконові реле крайнього лівого, крайнього правого і середнього положення моста крана.
  • Ескіз
    Документ
    Питання модернізації електроприводів і систем керування кранів
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2011) Григоров, Отто Володимирович; Губський, Сергій Олександрович; Окунь, Антон Олександрович
  • Ескіз
    Документ
    Теоретичне і експериментальне дослідження процесу пересування мостового крана з перекосом
    (Українська інженерно-педагогічна академія, 2017) Григоров, Отто Володимирович; Губський, Сергій Олександрович; Турчин, Ольга Володимирівна; Вишневецький, Георгій Валентинович
    Процес пересування крана супроводжується значними втратами енергії, підвищеними навантаженнями на елементи конструкції й механізмів, а також на підкранові спорудження. У наш час одержують поширення різні практичні заходи, що компенсують негативні явища (антиперекісні системи керування рухом, уточнена вистановка коліс і вирівнювання рейкового шляху). Однак оцінки застосовності й ефективності цих заходів обмежені відсутністю необхідного теоретико-експериментального обґрунтування. Основними стримуючими причинами є багатофакторність і взаємозумовленість процесів, а також проблематичність виконання натурних вимірів у необхідному обсязі з необхідною точністю. У роботі послідовно розглядаються відповідні проблеми й пропонуються шляхи їх розв'язку із залученням нових засобів, у першу чергу, інформаційних технологій. Математична модель забезпечує не тільки розрахунки, але й операції, характерні для бази даних. Експеримент проводиться із пружною моделлю, що має спеціальні ділянки з підвищеною чутливістю до бічних навантажень. Забезпечена можливість зміни настановних кутів коліс і форми рейкового шляху. Отримані дані аналізуються із залученням обчислювальних засобів. Результати експерименту використовуються для перевірки коректності математичної моделі, яка надалі може бути використана для розрахунків натурних кранів.
  • Ескіз
    Документ
    Удосконалення керування рухом візка кабельного крана за допомогою автоматичної системи керування
    (Одеський національний політехнічний університет, 2017) Григоров, Отто Володимирович; Окунь, Антон Олександрович
    Стаття присвячена розробці експериментальної моделі кабельного крана та дослідженню переміщення візка кабельного крана під дією власної ваги при застосуванні автоматичної системи керування, яка оперує масивом параметрів кривої провисання каната, в результаті чого вантаж на гнучкому підвісі переміщується на задану відстань.
  • Ескіз
    Документ
    Білінійні керовані системи в задачі керування краном
    (Українська інженерно-педагогічна академія, 2017) Григоров, Отто Володимирович; Окунь, Антон Олександрович; Лось, Євген Олександрович
    У статті розглядається двомасова динамічна модель руху "візок – вантаж" для мостового крана із змінною довжиною підвісу. Поставлена задача щодо знаходження оптимального за часом керування краном, який перевозить вантажі з однієї початкової точки до кінцевої. Розглянуто два нових підходи щодо розв’язання такої задачі. У першому випадку, коли припускалося, що довжина підвісу змінюється за деяким наперед заданим законом, модель залишалася лінійною, однак система, котра описувала її рух, становилася системою із змінними коефіцієнтами. У другому випадку, коли припускалося, що довжиною підвісу можна керувати, модель набувала вигляду так званої біафінної системи. У випадку, коли довжина підвісу – заздалегідь відома кусково-лінійна функція, отримано розв’язання рівняння другого порядку із змінними коефіцієнтами, до якого зводилася система, котра описувала модель руху "візок – вантаж" для мостового крана. У розгляді відповідної біафінної системи не вдалося за допомогою використаних в роботі факторів показати факт керованості системи на всьому просторі. Для отримання позитивних результатів необхідно подальше дослідження біафінних та білінійних систем.
  • Ескіз
    Документ
    Розв'язання задачі керування краном за допомогою функції керованості
    (Українська інженерно-педагогічна академія, 2017) Григоров, Отто Володимирович; Окунь, Антон Олександрович; Лось, Євген Олександрович
    Продуктивність, надійність а також зручність експлуатації кранів багато в чому залежать від коливань підвішеного на гнучкому підвісі вантажу. Одним з важливих резервів підвищення ефективності роботи крана є оптимізація перехідних режимів руху вантажного візка (розгін/гальмування). У роботі розглядається модель руху "візок – вантаж" для мостового крана в задачі оптимального керування. Показано, що вихідна задача переміщення вантажу з деякої початкової точки в задану точку, в котрій система буде знаходитися в стані спокою, за кінцевий час та при наявності обмежень на керування, еквівалентна задачі локальної нуль-керованості для цієї системи. Представлено конструктивне рішення цієї задачі з використанням метода синтезу інерційних керувань – розвиток методу функції керованості. Досліджується задача побудови обмеженого керування, яке переводить систему з однієї заданої точки в іншу. Приводяться і обговорюються результати застосування у вигляді декількох різних алгоритмів розв’язання задачі за допомогою методу функції керованості, а також результати роботи програм, які реалізують ці алгоритми, і аналіз труднощів, що виникають, та шляхів їх вирішення.