Кафедра "Технологія кераміки, вогнетривів, скла та емалей"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7480

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ceramic

Кафедра "Технологія кераміки, вогнетривів, скла та емалей", первісна назва – кафедра силікатів, була створена в 1926 році в складі Харківського Хіміко-технологічного інституту.

Першим завідувачем кафедри (1926 – 1941 рр.) та засновником наукової школи був вчений зі світовим ім'ям, тричі Лауреат Державних премій, Заслужений діяч науки і техніки, академік АН УССР і член-кореспондент АН СССР, доктор технічних наук, професор Петро Петрович Будніков. Підготовка спеціалістів з силікатних технологій була започаткована в 1910 році на кафедрі мінеральної сировини під керівництвом академіка Єгора Івановича Орлова.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 5 докторів та 3 кандидата технічних наук; 4 співробітника мають звання професора, 3 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 12

Дослідження методів зміцнення літійалюмосилікатних склокристалічних матеріалів шляхом введення наповнювачів
(ТОВ "Твори", 2020) Рябінін, Святослав Олександрович; Саввова, Оксана Вікторівна
Визначення перспективних напрямків вдосконалення матеріалів для індивідуального бронезахисту
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Рябінін, Святослав Олександрович; Захаров, Артем Вячеславович; Майзеліс, Антоніна Олександрівна; Притиченко, Ганна Вікторівна
Проведено аналіз світового досвіду у напрямку сучасних розробок високоміцних алюмосилікатних склокристалічних матеріалів, зокрема, при створенні полегшеної броні. Визначені тенденції та сучасний стан ринку склокераміки з 2019 до 2023 роки та встановлено збільшення попиту на склокристалічні матеріали технічного призначення. Визначено, що спрямованість світового ринку склокераміки до фрагментації дозволить вітчизняним виробникам зменшити імпортозалежність та підвищити конкурентоспроможнісь вітчизняних склокерамічних матеріалів на світовому ринку. Встановлено перспективність використання високоміцних люмосилікатних склокристалічних матеріалів як основи при одержані елементів бронезахисту. Обрано критерії синтезу високоміцних бронеситалів. Обґрунтовано вибір оксидних систем для одержання захисних склокристалічних матеріалів, синтезовано модельні стекла та визначено технологічні параметри одержання ударостійких ситалів, які включають варку, формування, відпал та термічну обробку. Синтезовано модельні стекла та досліджено їх структуру в умовах термічної обробки у взаємозв’язку з фізико-хімічними властивостями матеріалів на їх основі. Встановлено, що розроблені склокристалічні матеріали на основі дисилікату літію характеризуються високими експлуатаційними властивостями і можуть бути використані при створенні сучасної броні. Встановлено, що розроблені високоміцні сподуменові склокристалічні матеріали в умовах низькотемпературної двостадійної термічної обробки характеризуються високими експлуатаційними властивостями та можуть бути використані як основа при розробці композиційного елементу індивідуального бронезахисту. Порівняльна оцінка експлуатаційних властивостей та техніко-економічних показників відомих керамічних та склокерамічних матеріалів для бронезахисту дозволила встановити конкурентоспроможність розроблених вітчизняних сподуменвмісних матеріалів як елементів індивідуального захисту.
Технологічні параметри розробки матеріалів на основі літійалюмосилікатної склокераміки за шлікерною технологією
(Львівський національний університет імені Івана Франка, 2019) Рябінін, Святослав Олександрович; Саввова, Оксана Вікторівна
Ударостійкі літійалюмосилікатні склокристалічні матеріали для індивідуального захисту
(ФОП Середняк Т. К., 2018) Рябінін, Святослав Олександрович; Саввова, Оксана Вікторівна; Брагіна, Людмила Лазарівна
Сучасний стан та перспективи використання відходів каменевидобування і каменеобробки в силікатних галузях (огляд)
(АТ "Український науково-дослідний інститут вогнетривів ім. А. С. Бережного", 2020) Брагіна, Людмила Лазарівна; Рябінін, Святослав Олександрович; Федоренко, Олена Юріївна; Дегурко, О. П.; Мельник, С. О.
В останні роки в силікатних галузях спостерігається величезний попит на невідновлювальні матеріали, такі як камені, дрібний заповнювач, великий заповнювач, що призводить до експоненціального зростання видобутку корисних копалин. У гірничодобувній галузі суттєве місце займає саме каменевидобування. За інформацією індійських фахівців, в КНР щорічно видобувають 20,82 млн тонн каменю, в Італії — 11,93; в Індії — 9,64; в Іспанії — 7,95; в Ірані — 6,36; в Туреччині — 3,77; в Португалії — 3,48; в США — 3,29; в Південній Африці — 2 млн тонн. Згідно з іншими джерелами, наприклад, щорічний видобуток каменю в різних країнах складає, %: у Китаї — 34, Італії — 19, в Індії — 16, в Ірані — 10, в США — 5, в Південній Африці — 3. Останні дані стосуються переважно граніту, мармуру, вапняку та азбесту. В Україні щорічно видобувають понад десяти мільйонів тон твердих корисних копалин. Однак після попередньої переробки видобутої сировини, зокрема габаритного каменю, утворюється величезна кількість відходів у твердій, порошковій та рідкій (шлами) формах. Значною мірою це пов’язано зі специфікою технологічних процесів отримання кам’яних виробів, оскільки видобуток і обробка природного каменю мають багатоступінчастий характер, де послідовно виконується кілька операцій: різання блоків, відкол, розпилювання, шліфування та полірування. Так, тільки у процесі різання гранітних блоків утворюються пиловидні відходи у кількості понад 30 % від загальної первинної маси. Необхідність та актуальність невідкладного вирішення вказаної проблеми в Україні, де каменевидобування та каменеобробка дуже значні, визначили виконання даного огляду, мету якого склали аналіз основних досягнень та виявлення головних перспективних напрямків у цій галузі.
Особливості структуроутворення сподуменвмісних склокристалічних матеріалів після термічної обробки
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Саввова, Оксана Вікторівна; Воронов, Геннадій Костянтинович; Рябінін, Святослав Олександрович; Фесенко, Олексій Ігорович; Свіщов, Дмитро Вікторович
Визначено перспективні напрямки застосування сподуменвмісних склокристалічних матеріалів в різних галузях науки та техніки, зокрема, для підвищення обороноздатності держави. Визначено актуальність розробки полегшених високоміцних ситалів на їх основі з урахуванням аспектів енергозбереження для одержання бронеелементів. Встановлено перспективність застосування ІЧ–спектроскопії для дослідження наноструктури склокристалічних матеріалів. Розроблено склади літійалюмосилікатних стекол та режими їх термічної обробки. Досліджено особливості структуроутворення сподуменвмісних склокристалічних матеріалів, які отримано в умовах двостадійної низькотемпературної термічної обробки. З урахуванням аналізу характеру ІЧ–спектрів ланцюгових силікатів досліджено структуру склокристалічних матеріалів за даними ІЧ–спектрів та встановлено характер структуроутворення в залежності від вихідного складу скла. Встановлено, що формуванню структурної сітки скла за участю тетраедрів [AlO4], [BO4] та [SiO4] та наявність сиботаксичних груп [Si2O6] дозволяє в умовах двостадійної низькотемпературної обробки забезпечити об‘ємну кристалізацію сподуменвмісних склокристалічних матеріалів. Встановлено, що формування ситалізованої структури склокристалічних матеріалів дозволяє забезпечити їх високі значення показників твердості за Віккерсом, мікротвердості та показнику тріщиностійкісті та поряд наявністю склофази, яка виконує роль демпферу, забезпечити їх високу бронестійкість. Це підвищитъ ефективність та дозволить використовувати їх в якостї енергоруйнуючого та енергопоглинаючого шару у композиції бронеелементу «металевий сплав – кераміка – ситал». Впровадження сподуменвмісних склокристалічних матеріалів дозволить підвищити конкурентоздатність конкурентоспроможних вітчизняних бронеелементів для індивідуального захисту.
Кольорова смальта на основі тарного склобою для мозаїчних панно
(Діса Плюс, 2020) Рябінін, Святослав Олександрович; Брагіна, Людмила Лазарівна; Нападовський, А. І.
Дослідження можливості використання відходів каменевидобування і каменеобробки гірських порід
(Діса Плюс, 2020) Дегурко, О. П.; Мельник, С. О.; Брагіна, Людмила Лазарівна; Рябінін, Святослав Олександрович
Перспективи використання тарного склобою в якості сировини для виготовлення кольорової смальти
(Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, 2020) Рябінін, Святослав Олександрович; Брагіна, Людмила Лазарівна; Нападовський, А. І.
Дослідження експлуатаційних характеристик теплових печей при виробництві оптичного та спеціального флоат стекол
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Петров, Дмитро Вікторович; Брагіна, Людмила Лазарівна; Яїцький, Сергій Миколайович; Рябінін, Святослав Олександрович
Показана актуальність дослідження експлуатаційних характеристик вогнетривких матеріалів та конструктивних особливостей теплових агрегатів при виробництві оптичного та спеціального флоат-стекол. Проаналізовано сучасний стан теплових режимів ванних й регенеративних одногоршкових печей та існуючі методи визначення їх слабких вузлів при взаємодії розплавів скла з вогнетривкими футерівками. Для цього було використано найсучасніше діагностичне обладнання. Встановлено характер руйнування бадделеїто-корундових вогнетривів у скловарної печі при виробництві листового флоат-скла за довготривалий період iз використанням петрографічних досліджень. Наведено одержані статистичні дані щодо впливу різних типів сировини, що входить до складу вихідних шихт, на фізичне руйнування поверхні вогнетривів. Із урахуванням зміни складу стекол у результаті їхньої взаємодії з поверхнею вогнетривів запропоновано математичне корегування типу та вмісту сировинних компонентів для отримання скла високої якості з необхідними експлуатаційними та оптичними параметрами. Доказано важливість урахування допусків на теплове розширення при капітальному ремонті регенеративної горшкової печі. Виявлено вплив ходу полум’яного потоку на ефективність роботи печі, на oснові чого перероблено конструктив газових вікон. Досліджено залежності корозії стін варильного басейну від температури в найбільш агресивних зонах ванної печі. Визначено основні типи оптичних стекол за хімічним складом, які є найбільш агресивними до пічного середовища. У зв’язку з впливом на xарактер руйнування вогнетривів скла в залежності від його хімічного складу, встановлено необхідне розміщення температурних датчиків для коректного аналізу теплових навантажень на вогнетривкі матеріали. Здійснено модифікацію регенераторної горшкової печі для ефективного та економічного виробництва скла. Наведено результати промислових випробувань та впровадження розроблених методів виробництва високоякісних оптичного та спеціального флоат-стекол із урахуванням підвищення терміну експлуатації. Визначено перспективні напрямки розвитку даної тематики.