Кафедра "Технологія кераміки, вогнетривів, скла та емалей"
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7480
Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ceramic
Кафедра "Технологія кераміки, вогнетривів, скла та емалей", первісна назва – кафедра силікатів, була створена в 1926 році в складі Харківського Хіміко-технологічного інституту.
Першим завідувачем кафедри (1926 – 1941 рр.) та засновником наукової школи був вчений зі світовим ім'ям, тричі Лауреат Державних премій, Заслужений діяч науки і техніки, академік АН УССР і член-кореспондент АН СССР, доктор технічних наук, професор Петро Петрович Будніков. Підготовка спеціалістів з силікатних технологій була започаткована в 1910 році на кафедрі мінеральної сировини під керівництвом академіка Єгора Івановича Орлова.
Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".
У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 5 докторів та 3 кандидата технічних наук; 4 співробітника мають звання професора, 3 – доцента.
Переглянути
14 результатів
Результати пошуку
Документ Перспективність використання склокристалічних покриттів по кобальтхроммолібденовим сплавах для стоматологічного протезування(ТОВ "Нілан-ЛТД", 2016) Фесенко, Олексій Ігорович; Саввова, Оксана ВікторівнаДокумент Інноваційні напрямки розробки біосумісних склокристалічних покриттів по титану для дентального ендопротезування(ФОП Середняк Т. К., 2018) Фесенко, Олексій Ігорович; Саввова, Оксана Вікторівна; Бабіч, Олена ВікторівнаДокумент Особливості структуроутворення в склокристалічних матеріалах на основі системи MgO–Al2O3–SiO2(ФОП Середняк Т. К., 2018) Тимофєєв, Вадим Дмитрович; Саввова, Оксана Вікторівна; Фесенко, Олексій ІгоровичДокумент Особливості структуроутворення сподуменвмісних склокристалічних матеріалів після термічної обробки(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Саввова, Оксана Вікторівна; Воронов, Геннадій Костянтинович; Рябінін, Святослав Олександрович; Фесенко, Олексій Ігорович; Свіщов, Дмитро ВікторовичВизначено перспективні напрямки застосування сподуменвмісних склокристалічних матеріалів в різних галузях науки та техніки, зокрема, для підвищення обороноздатності держави. Визначено актуальність розробки полегшених високоміцних ситалів на їх основі з урахуванням аспектів енергозбереження для одержання бронеелементів. Встановлено перспективність застосування ІЧ–спектроскопії для дослідження наноструктури склокристалічних матеріалів. Розроблено склади літійалюмосилікатних стекол та режими їх термічної обробки. Досліджено особливості структуроутворення сподуменвмісних склокристалічних матеріалів, які отримано в умовах двостадійної низькотемпературної термічної обробки. З урахуванням аналізу характеру ІЧ–спектрів ланцюгових силікатів досліджено структуру склокристалічних матеріалів за даними ІЧ–спектрів та встановлено характер структуроутворення в залежності від вихідного складу скла. Встановлено, що формуванню структурної сітки скла за участю тетраедрів [AlO4], [BO4] та [SiO4] та наявність сиботаксичних груп [Si2O6] дозволяє в умовах двостадійної низькотемпературної обробки забезпечити об‘ємну кристалізацію сподуменвмісних склокристалічних матеріалів. Встановлено, що формування ситалізованої структури склокристалічних матеріалів дозволяє забезпечити їх високі значення показників твердості за Віккерсом, мікротвердості та показнику тріщиностійкісті та поряд наявністю склофази, яка виконує роль демпферу, забезпечити їх високу бронестійкість. Це підвищитъ ефективність та дозволить використовувати їх в якостї енергоруйнуючого та енергопоглинаючого шару у композиції бронеелементу «металевий сплав – кераміка – ситал». Впровадження сподуменвмісних склокристалічних матеріалів дозволить підвищити конкурентоздатність конкурентоспроможних вітчизняних бронеелементів для індивідуального захисту.Документ Високоміцні літійвмісні матеріали спеціального призначення(ПАТ "Український науково-дослідний інститут вогнетривів ім. А. С. Бережного", 2016) Саввова, Оксана Вікторівна; Брагіна, Людмила Лазарівна; Бабіч, Олена Вікторівна; Фесенко, Олексій Ігорович; Гривцова, Анастасія Олександрівна; Топчий, Віталій ЛеонідовичДокумент Склокристалічні матеріали на основі дисилікатів літію для військової техніки(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016) Саввова, Оксана Вікторівна; Воронов, Геннадій Костянтинович; Шалигіна, О. В.; Фесенко, Олексій Ігорович; Гривцова, А. О.Документ Роль в'язкості при формуванні кальційсилікофосфатних склокристалічних покриттів в умовах швидкісної термічної обробки(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016) Саввова, Оксана Вікторівна; Фесенко, Олексій Ігорович; Шадріна, Г. М.; Калюка, Ю. М.Документ Дослідження впливу механічних властивостей на бронестійкість сподуменових склокристалічних матеріалів(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Саввова, Оксана Вікторівна; Рябінін, Святослав Олександрович; Воронов, Геннадій Костянтинович; Фесенко, Олексій Ігорович; Смирнова, Юлія ОлегівнаВизначено перспективні методи отримання високоміцних склокерамічних матеріалів на основі літійалюмосилікатних стекол за керамічною технологією. Проведено аналіз розробок зі зміцнення склокристалічних матеріалів з вмістом сподумену. Розроблено композиційні матеріали на основі сподуменових склокристалічних матеріалів, які модифіковано діоксидом цирконію стабілізованого оксидом ітрію. Встановлено, що для алюмосилікатних стекол характерним є протікання процесу об’ємної тонкодисперсної кристалізації скла з формуванням кристалів β-сподумену у кількості 80 об. % відповідно в умовах низькотемпературної короткотривалої двостадійної термічної обробки. Встановлено, що забезпечення щільно упакованої структури матеріалу забезпечується за рахунок наявності фракцій не більше 125 мкм ≈ 70 об. %, не більше 63 мкм – 15 об. %, не більше 25 мкм – 15 об. %. Досліджено вплив структури склокристалічних матеріалів на їх механічні властивості та встановлено основні критерії забезпечення високих показників тріщиностійкості, ударостійкості та бронестійкості. Наявність для розробленого ситалу фаз з різними пружними властивостями дозволяє забезпечити більш ефективне руйнування ударника та мінімізацію позаперешкодної дії. Порівняльна оцінка розробленого ударостійкого склокристалічного матеріалу та відомого елементу бронезахисту дозволила встановити перспективність використання ситалу як бронеелементу з експлуатаційними властивостями на рівні світових аналогів. Важливими аспектами ефективного впровадження розробленого матеріалу є його зменшена вартість та вага в порівнянні з керамічними бронеелементами. Також вагоме зниження щільності та підвищення тріщиностійкості розробленого матеріалу при частковій заміні надтвердого керамічного бронеелементу на склокерамічні матеріали в якості енергоруйнуючого та дроблячого шару, дозволить зменшити вагу та підвищити в системі кераміка – ситал – кевлар живучість броні при обстрілі. Це дозволить підвищити конкурентоспроможність вітчизняних захисних бронеелементів на світовому ринку.Документ Дослідження бактерицидних властивостей кальційфосфатосилікатних склокристалічних покриттів для дентальної імплантології(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017) Фесенко, Олексій Ігорович; Саввова, Оксана Вікторівна; Бабіч, Олена Вікторівна; Уманець, А. М.Документ Дослідження впливу іонів важких металів у складі склокомпозиціних покриттів на патогенні мікроорганізми(НТУ "ХПІ", 2017) Саввова, Оксана Вікторівна; Фесенко, Олексій ІгоровичПроаналізовано механізм дії іонів важких металів як денатурируючих агентів в аспекті екологічної безпеки навколишнього середовища. Обґрунтовано вибір важких металів, у складі склокомпозиційних покриттів, для біоцидного захисту сталевих панелей в місцях громадського користування від патогенних мікроорганізмів та зменшення навантаження на навколишнє середовище. Підтверджена ефективність використання катіонів цинку, купруму і кальцію та аніонів фосфатів та титанатів при одержанні антимікробних склокомпозиційних покриттів з урахуванням їх токсичності. Встановлено, що використання як біоцидів іонів важких металів в технології емалювання відповідає нагальним вимогам екологічної безпеки в умовах захисту від патогенних мікроорганізмів.