Кафедра "Технологія кераміки, вогнетривів, скла та емалей"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7480

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ceramic

Кафедра "Технологія кераміки, вогнетривів, скла та емалей", первісна назва – кафедра силікатів, була створена в 1926 році в складі Харківського Хіміко-технологічного інституту.

Першим завідувачем кафедри (1926 – 1941 рр.) та засновником наукової школи був вчений зі світовим ім'ям, тричі Лауреат Державних премій, Заслужений діяч науки і техніки, академік АН УССР і член-кореспондент АН СССР, доктор технічних наук, професор Петро Петрович Будніков. Підготовка спеціалістів з силікатних технологій була започаткована в 1910 році на кафедрі мінеральної сировини під керівництвом академіка Єгора Івановича Орлова.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 5 докторів та 3 кандидата технічних наук; 4 співробітника мають звання професора, 3 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз
    Документ
    Перспективність використання склокристалічних покриттів по кобальтхроммолібденовим сплавах для стоматологічного протезування
    (ТОВ "Нілан-ЛТД", 2016) Фесенко, Олексій Ігорович; Саввова, Оксана Вікторівна
  • Ескіз
    Документ
    Інноваційні напрямки розробки біосумісних склокристалічних покриттів по титану для дентального ендопротезування
    (ФОП Середняк Т. К., 2018) Фесенко, Олексій Ігорович; Саввова, Оксана Вікторівна; Бабіч, Олена Вікторівна
  • Ескіз
    Документ
    Склокристалічні покриття для лицьової керамічної цегли
    (Украинский государственный химико-технологический университет, 2017) Рищенко, Михайло Іванович; Білостоцька, Любов Олександрівна; Трусова, Юлія Дмитрівна; Щукіна, Людмила Павлівна; Павлова, Людмила Василівна
    В даній роботі досліджена можливість одержання полив'яної лицьової керамічної цегли за ресурсозберігаючою технологією з використанням однократного випалу за максимальної температури 1030 °C. Методом статистичного планування експерименту визначено оптимальний склад частково фритованого покриття на основі промислових відходів у вигляді гранульованого доменного шлаку. Знайдено спосіб регулювання кристалізаційної здатності покриття при взаємодії двох видів скловидної речовини: алюмоборосилікатної фрити і шлаку за рахунок різних показників в'язкості та поверхневого натягу розплавів. Наявність алюмоборосилікатної фрити, розплав якої містить групи [AlO₄], [BO₄] і [BO₃], визначає особливості протікання лікваційних процесів та наступної кристалізації покриттів. Фазовий склад покриттів містить поряд із склофазою такі кристалічні фази, як діопсид та анортит. Розглянуто можливість одержання кольорових покриттів за механізмом ізоморфного заміщення при вбудовуванні катіонів полівалентних металів у гратку діопсиду. Лицьова керамічна цегла володіє високими показниками фізико-механічних і експлуатаційних властивостей: зносостійкість – ≤0,2 г/см² ; мікротвердість – 6500-7500 МПа, термостійкість 200 ÷ 225 °C; водопоглинання 10 %, морозостійкість – 50 циклів.
  • Ескіз
    Документ
    Аналіз напрямків розробки біоактивних композиційних покриттів по титану для дентальної імплантології
    (НТУ "ХПІ", 2015) Саввова, Оксана Вікторівна; Фесенко, Олексій Ігорович; Бабіч, Олена Вікторівна
    Розглянуто основні види існуючих матеріалів для дентальних імплантатів та визначено актуальні напрямки розробок інноваційних матеріалів для зубопротезування. Встановлено перспективність використання композиційних матеріалів для заміни втрачених зубів з експлуатаційними властивостями наближеними до природної кістки. На основі діючих стандартів сформульовані вимоги до склокристалічних покриттів по титану для дентальної імплантології, обрано систему і склади модельних стекол та розраховано основні їх структурні показники. Визначено, що використання склокристалічних покриттів по титану як біоактивної складової при одержанні дентальних імплантатів дозволить скоротити термін зрощування та підвищити механічні властивості системи "імплантат–кістка".