Кафедра "Ділова іноземна мова та переклад"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7501

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/dim

Кафедра "Ділова іноземна мова та переклад" була заснована в грудні 1998 року з ініціативи професорів Михайла Дмитрович Годлевського, Віктора Яковича Заруби, Олександра Сергійовича Куценка та колишнього ректора НТУ "ХПІ", професора Юрія Трохимовича Костенка.

Викладачі кафедри є членами міжнародних професійних організацій викладачів англійської мови, розробляють і упроваджують інтенсивні програми вивчення іноземної мови, які дозволяють випускникам вільно володіти професійною термінологією іноземною мовою.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють 11 кандидатів філологічних наук, 6 співробітників мають звання доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Перекладацька адекватність в аспекті трансляції семантики абстрактних дієслів у науково-технічному тексті
    (Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2021) Дегтярьова, В. С.
    У статті розглянуто визначення поняття «абстрактна лексика», схарактеризовано особливості та функціональні характеристики науково-технічного тексту, досліджено основні способи перекладу абстрактних дієслів у англомовних науково-технічних текстах. Дослідження визначає випадки вживання та виконувані функції абстрактної лексики на прикладі дієслів в українській і англійській мовах.
  • Ескіз
    Документ
    Теорія Skopos крізь призму функціонального перекладу
    (Університет імені Альфреда Нобеля, 2021) Недайнова, Ірина Василівна
    З розвитком сучасних світових процесів змінюється і соціальна функція перекладу як діяльності: сьогодні передавання якомога більшого обсягу інформації за якомога швидший час стає нормою, і за таких умов ступінь адекватності одиниці перекладацької роботи вже не є таким стійким. Теорія Skopos, автором якої виступив у 1978 р. німецький лінгвіст та перекладач Г. Фермеєр, відкрила новий погляд на перекладацьку діяльність, в якій мета (skopos), задля якої робить ся той чи інший переклад, та функція, яку визначає адресат, стали фокусом роботи перекладача. У цій статті обґрунтовуються основи цієї теорії, що можуть бути застосовані для відтворення су часного функціонального перекладу, зокрема в науково-технічний сфері. Метою нашої розвідки є формування конкретних процедур перекладацької діяльності задля відтворення якісного вузькоспеціалізованого перекладу в ракурсі цільової спрямованості перекладацької діяльності за теорією Skopos. Науково-технічний текст за своїми функціональними характеристиками якнайкраще підходить до апробації теорії Skopos. Методологія порівняння загальноприйнятої теорії адекватності та Skopos теорії дає можливість виокремити ті привабливі риси останньої, які допомагають створювати якісний текст перекладу, що свідчить про актуальний напрям цього дослідження в царині українського науково-технічного перекладознавства. Запропоноване дослідження включає в себе загальнологічні та загальнонаукові методи, такі як аналіз та синтез, індукція та дедукція, описовий і зіставний мето ди, які дозволяють зробити власні висновки щодо застосування аналізованої теорії. У ході наших розвідок стало можливим визначити парадигму основних положень теорії Skopos, якими можуть керуватися науково-технічні перекладачі у своїй діяльності, і на базі їх вивчення відтворити певні рекомендації для фахових перекладачів, що може становити інтерес стосовно роз робки конкретних процедур щодо перекладу саме науково-технічних текстів. Головною інтенцією запропонованої статті було не укладання обов’язкових правил, яких має дотримуватися перекладач, а радше пояснення нового методологічного підходу та форму вання відповідних завдань, які можуть навчити спеціаліста в галузі науково-технічного перекладу оцінювати свою роботу, а також брати відповідальність за продукт своєї перекладацької діяльності перед замовником перекладу та тією аудиторією, для якої здійснюється переклад.