Кафедра "Ділова іноземна мова та переклад"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7501

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/dim

Кафедра "Ділова іноземна мова та переклад" була заснована в грудні 1998 року з ініціативи професорів Михайла Дмитрович Годлевського, Віктора Яковича Заруби, Олександра Сергійовича Куценка та колишнього ректора НТУ "ХПІ", професора Юрія Трохимовича Костенка.

Викладачі кафедри є членами міжнародних професійних організацій викладачів англійської мови, розробляють і упроваджують інтенсивні програми вивчення іноземної мови, які дозволяють випускникам вільно володіти професійною термінологією іноземною мовою.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють 11 кандидатів філологічних наук, 6 співробітників мають звання доцента.

Переглянути

Фільтри

20202

Налаштування

Ключові слова: search.filters.subject.gender

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Афористика німецької мови в ґендерному аспекті
    (Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського, 2020) Мирошниченко, Вікторія Марківна; Самаріна, Вікторія Вікторівна
    Статтю присвячено вивченню афористики німецької мови в ґендерному аспекті. Вивчення мовних та мовленнєвих явищ крізь призму ґендерної парадигми нині актуальне, оскільки не суперечить постулатам антропоцентризму, а розширює можливості останнього. Ґендер як соціокультурний конструкт визначається системою норм мовної поведінки у спектрі комунікативних відносин: суб’єкт – інформація – об’єкт – комунікативна ситуація. Кожен відрізок часу створює властивий йому ґендерний стереотип мужності і жіночності під впливом нових відносин, водночас нейтралізує одні його ознаки, акцентує інші. Використання стереотипу як категорії культури, що відтворюється у вербальних і невербальних текстах та є необхідною приналежністю соціуму й оцінюється ним як норма, уже апріорі може забезпечити найбільш ефективний вплив такого афоризму на адресата. У процесі історичного і соціально-культурного розвитку ґендер піддається процесу моделювання, «ламає» старі стереотипи і формує нові традиційні настанови, що відображають розуміння ролі, місця та функцій чоловіків і жінок як в окремо взятому суспільстві, так і у світовому співтоваристві загалом. Експліцитне вираження ґендерного компонента полягає в наявності у структурі афоризму лексеми, що вказує на представника чоловічої чи жіночої статі. Імпліцитне вираження роду в афоризмі зумовлене наявністю в його дефініції (плані змісту) слова, що вказує на певну стать. У процесі дослідження було встановлено, що структурно ґендерний компонент може бути представлений антропонімами, антропометричними лексемами, термінами спорідненості й агентивними. Через інформацію та форму подання інформації у процесі комунікативного акту виникає стереотип чоловічого погляду на світ і його фрагменти з погляду владності, розумності, тактовності, раціональності, ініціативності. Більшість афоризмів орієнтовані на дефініції та оцінки жінок з погляду чоловіка, водночас акцент робиться на таких традиційно приписуваних жінкам пороках, як балакучість, сварливість, дурість і хитрість. Дослі дженням виявлено, що жіноче світобачення представлено фрагментарно.
  • Ескіз
    Документ
    Мовна особистість перекладача: ґендерний аспект
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Даніленко, Анастасія Юріївна
    Розглянуто різні підходи до визначення змісту поняття «мовна особистість» та розкрито напрямки дослідження феномену мовної особистості на сучасному етапі розвитку лінгвістичної науки. Зазначається, що серед чинників, які грають провідну роль у процесі формування особистості, основними є культурний простір, мова, соціальний статус, приналежність людини до певної статі. Проаналізовано особливості мовної особистості перекладача як чинника впливу на точність відтворення в перекладі рис оригінального твору. Зазначається, що сьогодні мовна особистість перекладача, який слугує посередником між культурами, досліджується в межах різних аспектів, серед яких важливе місце займає аспект ґендерної приналежності особистості. Висвітлено питання виникнення терміну “ґендер” для позначення нових стратегій світового регулювання cоціо-статевих відносин у суспільних науках та започаткування ґендерних досліджень. Зазначається, що суспільні зміни зумовлені різноманітними факторами, серед яких суспільні рухи, науково-технічний прогрес, розвиток комунікацій, зміна ролей та соціальних можливостей чоловіків та жінок. Здійснено огляд існуючих досліджень, що стосуються проблеми ґендера у мов і. Розглянуто феномен ґендерних стереотипів, його вплив на перекладацьку діяльність. Здійснено огляд сучасних підходів до проблеми ґендера в лінгвістиці, надано характеристики основних напрямків та підходів у рамках лінґвістичних досліджень ґендерної пробл ематики, серед яких вивчення питання презентації статей в мові, відмінності між чоловічим та жіночим мовленням. Зазначається, що гендерні фактори знаходять своє відображення в текстах перекладу, що дає змогу досліднику аналізувати особливості їх прояву та ту роль, яку вони відіграють при виборі конкретних засобів перекладу.