Кафедра "Філософія"
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3016
Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/philosophy
Сучасна назва – кафедра "Філософія", первісна – кафедра діалектичного та історичного матеріалізму.
Кафедра створена 20 квітня 1957 року з ініціативи Івана Івановича Чорного, який і став її першим завідувачем.
Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".
У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 4 доктора і 4 кандидата філософських наук; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.
Переглянути
51 результатів
Результати пошуку
Документ Інтелектуальне-когнітивні технології як механізм реалізації інтелектуальних можливостей людини(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Дольська, Ольга ОлексіївнаДокумент Дискурс щодо перегляду концепцій державного суверенітету та кордонів з огляду на сучасні тенденції міграції(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Мурадян, В. Г.; Дольська, Ольга ОлексіївнаДокумент Філософія сучасного суспільства(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2012) Дольська, Ольга ОлексіївнаРозглядаються загальні проблеми філософії сучасного суспільства з урахуванням актуальних проблем його розвитку в умовах якісних змін суспільного життя на початку ХХІ століття. Наведено образ сучасного суспільства і пропонуються різноманітні методологічні підходи його розгляду. Призначено для студентів, магістрів, аспірантів і здобувачів усіх спеціальностей.Документ Цінність взаємовпливу культур Сходу та Заходу(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Лобас, Вікторія Володимирівна; Дольська, Ольга ОлексіївнаДокумент Метафора сприйняття світу в контексті роздумів про кризу метафізичного дискурсу(Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди, 2019) Дольська, Ольга ОлексіївнаБуттєва структура Світу, тобто реальність, в якій ми існуємо, формується завдяки організації простору. Єдиним механізмом цього процесу виступають смисли і значення, якими наповнює людина певні предмети, явища. Так, наприклад, оформлення простору будинку була досить складною процедурою створення символів, які й визначали саме простір як придатну для житла реальність. Структура світу традиційно реалізується в понятті геометрія Світу. У статті показано, що уявлення забраження Світу впливає не тільки на його розуміння і "бачення", але й задає нормативність думки. Метафізичний дискурс залишає нас в Світі-сфері, але сучасна філософія і людина сьогодення облаштовує Світ за допомогою метафори Світ-стільники. Геометрія Світу представлена метафорою стільників. Таке твердження розглядається в контексті кризи метафізичного дискурсу, матеріал для якої дає постметафізична філософія. На противагу картезіанської парадигми спостерігається звернення філософії до осмислення багаторозмірного топосу людського буття, до його зовнішнім, просторовим формам і проявам. Постметафізичний дискурс свідчить також про зміни в мисленні сучасної людини. Між сприйняттям Світу та думкою, яка оформлює його, існує зв'язок. Її можна виразити в наступному: геометрія простору облаштованого Світу є одночасно продуктом і джерелом інтелектуальних зрушень (проблема буття і мислення). Якщо зміни стосуються світорозуміння, світобудови, то така трансформація образу Світу "тягне" за собою переворот також в світогляді людини і дорівнюється до інтелектуальних революцій. Зміна уявлень про Світ свідчить про зміни характеру мислення людини, а отже перед нами факт онтологічних, вітальних і пізнавальних трансформацій. У сучасній геометрії Світу знаходить свою реалізацію трансверсальний розум, який активізує феномен комунікацій. Отже, просторова метафора Світу, його геометрія і стиль мислення, переплітаючись, впливають один одного.Документ Інтелектуально-когнітивні технології (технології мислення) як нова опція наукового аналізу(Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди, 2018) Дольська, Ольга ОлексіївнаАвтор обґрунтовує необхідність введення та використання інтелектуальнокогнітивних технологій (технологій мислення) в наукових дослідження в якості нової опції, інструменту наукового аналізу. Як правило, нові уявлення про світ, про соціальний устрій, про нові концептуалізації сприйняття світу і його пізнання формуються на ґрунті нових за характером думок. Автор приводить фактичний матеріал, який засвідчує необхідність введення такої технології, звертаючись до першоджерел. Така опція має справу із міждисциплінарним каркасом знань при аналізі мислення, що дає нам можливість стверджувати її трансконтекстуальний характер. Спираючись на інтелектуально-когнітивні технології можливо роз’яснення фактів та їх наслідків, можливо й моделювання мислення. Звернення до них дає можливість усвідомити, чому, з яких причин, на ґрунті чого створюється особливий інтелектуальний продукт, який "формує" бачення і розуміння світу.Документ Парадигмальні зміни у сучасній філософії освіти(Інститут вищої освіти Національної Академії педагогічних наук України, 2018) Дольська, Ольга ОлексіївнаСтаття продовжує традицію роздумів про педагогічну раціональність. Аналізується наявність двох її рівнів – змістовного та формально-функціонального, обґрунтовується їх значення для дидактики. Демонструється їхня реалізація в стратегіях освіти. У статті йдеться про більш уважне ставлення до формально-функціонального рівня при формуванні дидактики в новій парадигмі освіти – освіти інформаційного суспільства з використанням можливостей Інтернету. Дається огляд інтернет-ресурсів, аналізується поява терміну "відкриті освітні ресурси", проглядається хронологія ідеї їх впровадження в освітні практики. Відштовхуючись від кращих психолого-педагогічних концепцій останніх десятиліть, наголошується на необхідності формування нових педагогічних стратегій. Аналізується теорія, яка пристосована до умов роботи у кіберпросторі, – коннективізм (connectivism). Вона зростає на ґрунті нового розуміння і можливостей цифрових навчальних матеріалів, які якісно відрізняються від традиційних навчальних матеріалів своєю можливістю керувати ними. Автори теорії ставлять завдання включати себе (викладач/учень/студент) в систему мережі, активно використовуючи усі можливі її інструменти і створюючи навколо себе групи за інтересами. На прикладах трендів сучасності підкреслюється значення цієї теорії для нових форм навчання і нових компетенцій у вигляді навичок роботи з інформацією. Також наголос ставиться на неформальних формах навчання і підкреслюється зростання тенденції до надання різноманітного навчального контексту представникам різних поколінь. Аналізуються практики та можливості інформаційно-комунікативних форм навчання: від дистанційних курсів та відкритих он-лайн курсів до практики Відкритих університетів.Документ Необхідні складові сучасної освітньої реформи (на ґрунті чого зростали освітні ідеї Г. С. Сковороди)(ФОП Андреєв К. В., 2018) Дольська, Ольга ОлексіївнаДокумент Трансконтекстуальність як метод наукового дослідження педагогіки миру(Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди, 2018) Дольська, Ольга ОлексіївнаДокумент Інтелектуальне-когнітивні технології (технології мислення): до нової опції наукового аналізу(Мелітопольський державний педагогічний університет ім. Богдана Хмельницького, 2018) Дольська, Ольга Олексіївна