Кафедра "Філософія"
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3016
Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/philosophy
Сучасна назва – кафедра "Філософія", первісна – кафедра діалектичного та історичного матеріалізму.
Кафедра створена 20 квітня 1957 року з ініціативи Івана Івановича Чорного, який і став її першим завідувачем.
Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".
У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 4 доктора і 4 кандидата філософських наук; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.
Переглянути
11 результатів
Результати пошуку
Документ Феноменологія про основи моралі, або про "незламність" метафізики(Видавничий дім "Гельветика", 2022) Дольська, Ольга ОлексіївнаРоль метафізики у сучасних реаліях проявляється по-різному. Якщо вона звертається до фундаментальних питань або вказує на шлях розвитку людини і виступає свого роду штурманом, який ставить у потрібний час вітрила для руху у напрямку розвитку та вдосконалення людства, то її роль безсумнівно значуща. Метафізика завжди багата на свої традиції, серед яких трансцендентному та іманентному відведена центральна позиція. Живучі в інформаційних потоках, ми самі вибираємо той або інший вектор розвитку, звертаючи увагу на ці категорії. Будь-які філософські роздуми завжди відштовхувалися від цих центральних категорій метафізики, які прямо і побічно виводять нас до роздумів про мораль. Сучасне суспільство демонструє «відхід» від традиційних цінностей, які є похідними з метафізичної традиції. Цей факт все частіше попадає в поле зору сучасної філософії, що активізує питання про мораль, про значення і роль метафізики, про її існування і значимість в філософії. Складається враження, що сучасна філософія відійшла від метафізичних роздумів, залишаючи людство на самоті із реальністю, не обмеженою виходом на трансцендентне. Феноменологія, її сучасні представники занурюються у глибину пошуків коренів моралі, спираючись на свій категоріальний апарат, підкреслюючи, що і чуттєвість, і почуття в цьому процесі грають істотну роль. Останні роботи у феноменології дають можливість зосередиться на тілесній раціональності і кінестетичному інтелекті, на ґенезі не тільки метафізичної традиції, але і на формуванні моралі (виявилося, що іманентне тісно пов’язане з трансцендентним). Однак наслідки цих досліджень не увійшли в суспільну свідомість, і тому дуалізм розум / тіло все ще є живим твердженням, яке присутнє не тільки у думках людей, але і в роботах філософського характеру. І все ж таки його заперечення вже виявилося особливо яскраво у сучасній феноменології. Краса такого заперечення яскраво демонструється при зверненні та обґрунтуванні феномену тілесної раціональності. Остання дає можливість «розширити» значення раціональності як такої, що впливає на формування ідеології Постпросвітництва з рівним значенням дискурсивного та чуттєвого. Феноменологія стала вголос аналізувати роль чуттєвого у поєднанні із почуттєвим, відштовхуючись від певних тілесних практик, які здатні задавати і реалізувати метафізичні координати. Недаремно Постпросвітництво, на противагу Просвітницву з його гімном Розуму, ставить наголос на гармонійній єдності Розуму і Чуттєвого, а Гасло Сogito et Sentio вже набирає обертів і може станти ідеєю сучасності.Документ Інтелектуально-когнітивні технології (технології мислення) як нова опція наукового аналізу(Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди, 2018) Дольська, Ольга ОлексіївнаАвтор обґрунтовує необхідність введення та використання інтелектуальнокогнітивних технологій (технологій мислення) в наукових дослідження в якості нової опції, інструменту наукового аналізу. Як правило, нові уявлення про світ, про соціальний устрій, про нові концептуалізації сприйняття світу і його пізнання формуються на ґрунті нових за характером думок. Автор приводить фактичний матеріал, який засвідчує необхідність введення такої технології, звертаючись до першоджерел. Така опція має справу із міждисциплінарним каркасом знань при аналізі мислення, що дає нам можливість стверджувати її трансконтекстуальний характер. Спираючись на інтелектуально-когнітивні технології можливо роз’яснення фактів та їх наслідків, можливо й моделювання мислення. Звернення до них дає можливість усвідомити, чому, з яких причин, на ґрунті чого створюється особливий інтелектуальний продукт, який "формує" бачення і розуміння світу.Документ Парадигмальні зміни у сучасній філософії освіти(Інститут вищої освіти Національної Академії педагогічних наук України, 2018) Дольська, Ольга ОлексіївнаСтаття продовжує традицію роздумів про педагогічну раціональність. Аналізується наявність двох її рівнів – змістовного та формально-функціонального, обґрунтовується їх значення для дидактики. Демонструється їхня реалізація в стратегіях освіти. У статті йдеться про більш уважне ставлення до формально-функціонального рівня при формуванні дидактики в новій парадигмі освіти – освіти інформаційного суспільства з використанням можливостей Інтернету. Дається огляд інтернет-ресурсів, аналізується поява терміну "відкриті освітні ресурси", проглядається хронологія ідеї їх впровадження в освітні практики. Відштовхуючись від кращих психолого-педагогічних концепцій останніх десятиліть, наголошується на необхідності формування нових педагогічних стратегій. Аналізується теорія, яка пристосована до умов роботи у кіберпросторі, – коннективізм (connectivism). Вона зростає на ґрунті нового розуміння і можливостей цифрових навчальних матеріалів, які якісно відрізняються від традиційних навчальних матеріалів своєю можливістю керувати ними. Автори теорії ставлять завдання включати себе (викладач/учень/студент) в систему мережі, активно використовуючи усі можливі її інструменти і створюючи навколо себе групи за інтересами. На прикладах трендів сучасності підкреслюється значення цієї теорії для нових форм навчання і нових компетенцій у вигляді навичок роботи з інформацією. Також наголос ставиться на неформальних формах навчання і підкреслюється зростання тенденції до надання різноманітного навчального контексту представникам різних поколінь. Аналізуються практики та можливості інформаційно-комунікативних форм навчання: від дистанційних курсів та відкритих он-лайн курсів до практики Відкритих університетів.Документ Трансконтекстуальність як метод наукового дослідження педагогіки миру(Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди, 2018) Дольська, Ольга ОлексіївнаДокумент Інтелектуальне-когнітивні технології (технології мислення): до нової опції наукового аналізу(Мелітопольський державний педагогічний університет ім. Богдана Хмельницького, 2018) Дольська, Ольга ОлексіївнаДокумент Гуманізм і бажання служити народові – підгрунтя реформи освіти(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Дольська, Ольга ОлексіївнаДокумент Інтелектуальне-когнітивні технології (технології мислення) в якості опції наукового аналізу(Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2018) Дольська, Ольга ОлексіївнаДокумент Повсякдення як предмет філософських розвідок (до питання про ментальність людини пізнього модерну)(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017) Дольська, Ольга Олексіївна; Кальницький, Едуард АнатолійовичДокумент Теоретико-методологічна роль концептів в сучасному просторі науки та освіти (до проблеми нового бачення технічного середовища)(Львівський національний університет ім. Івана Франка, 2013) Дольська, Ольга ОлексіївнаДокумент Концептуалізація раціональності: плюралізм світоглядних пропозицій(НТУ "ХПI", 2010) Дольська, Ольга ОлексіївнаThe analysis of rationality which during development of philosophy was examined ambiguously is offered in the article. It is impossible to give its determination without taking into account its transformation. An author asserts that different forms of rationality are. Of interesting and actual for contemporaneity such its form is one, as rationality of education.