Кафедра "Технологія жирів і продуктів бродіння"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7476

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/food

Від 2011 року кафедра має назву "Технологія жирів і продуктів бродіння", первісна назва – "Технологія жирів".

Кафедра "Технологія жирів" розпочала свою діяльність у 1930 році. Від початку заснування ХПТІ, спеціальність технологія жирів була складовою частиною кафедри технології органічних і забарвлюючих речовин і тільки в 1923 році виділена в окрему групу.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Випускники кафедри працюють в олійно-жировій, кондитерській, пивоварній, виноробній, спиртовій, лікеро-горілчаній та безалкогольній галузях харчової промисловості.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора та 10 кандидатів технічних наук; 3 співробітника мають звання професора, 4 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 45

Розробка нового каталізатору переетерифікування жирів та його застосування у промисловості
(Український науково-дослідний інститут олій та жирів Національної академії аграрних наук України, 2017) Ситнік, Наталія Сергіївна; Демидов, Ігор Миколайович
У статті узагальнено дані науково-технічної літератури щодо технології переетерифікування олій та жирів, приведено загальну характеристику основних каталізаторів хімічного переетерифікування, використовуваних в олійно-жировій промисловості. Розроблено новий каталізатор на основі гліцератів лужних металів та досліджено його ефективність з використанням тестового жиру – пальмового олеїну.
Отримання лактилованих моноацилгліцеролів
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2015) Скриль, А. І.; Невмивака, Д. В.; Демидов, Ігор Миколайович
Теоретичні та експериментальні дослідження процесу низькотемпературного обрушування високоолійного соняшнику в умовах дії відцентрового поля
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Перевалов, Леонід Іванович; Голодняк, Володимир Олександрович; Демидов, Ігор Миколайович; Тимченко, Валентина Кузьмівна; Півень, Олена Миколаївна; Мольченко, Світлана Миколаївна
Поява у 60-ті роки минулого століття високоолійного насіння соняшнику з олійністю 52–54 % призвело до революційних змін у сировинній базі олійножирової промисловості, але спричинило труднощі під час його зберігання та переробки завдяки морфологічним особливостям будови та біохімічного складу плодової оболонки. Подолання основних технологічних недоліків високоолійного насіння соняшнику під час обрушування досягнуто завдяки запровадженню інноваційної технології обрушування насіння в охолоджуваному стані до мінусових температур, яку розроблено на кафедрі технології жирів та продуктів бродіння НТУ "ХПІ". В статті наведено результати експериментального дослідження обрушування високоолійного насіння соняшнику сорту Український F1 (коефіцієнт обрушування та коефіцієнт збереження ядра) в залежності від зміни температури (0 – -196ºС) та швидкості обертання ротору відцентрової насіннєрушки. Показано, що раціональними умовами обрушування сухого насіння, які дозволяють досягнути граничну глибину обрушування (К0 =0,99) за умови мінімальних виходів січки та олійного пилу, є температура охолодження в інтервалі -30 – -50 ºС та швидкість обертання насіннєрушки 26,7 с⁻¹. На підставі літературних даних та результатів досліджень проведено детальний теоретичний аналіз щодо причин зміни фізико – механічних властивостей (міцності, пластичності) плодової оболонки насіння соняшнику в умовах дії мінусових температур та відцентрової сили.
Використання відпрацьованих адсорбентів олієжирової галузі промисловості
(ТОВ "Планета-Прінт", 2021) Морозова, А. М.; Мольченко, Світлана Миколаївна; Демидов, Ігор Миколайович
Метрологічні особливості визначення з підвищеною точністю густини нерафінованих олій
(Издателство "Софттрейд", България, 2020) Кузьменко, Ю. В.; Мельник, Д. М.; Мінченко, О. А.; Голодняк, Володимир Олександрович; Демидов, Ігор Миколайович; Півень, Олена Миколаївна; Шевченко, В .І.; Смородський, Д. А.; Хасанов, В. В.
Оптимізація рецептурного складу та деяких споживчих властивостей гречаних цукерок
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Півень, Олена Миколаївна; Демидов, Ігор Миколайович; Мольченко, Світлана Миколаївна; Березка, Тетяна Олександрівна
В роботі встановлено оптимальний рецептурний склад та розроблена технологія виробництва нових видів цукерок Експериментально встановлено кількісне співвідношення кориці, мускатного горіху і чорного перцю у рецептурі гречаних цукерок та отримано рівняння регресії, яке пов’язує склад речовин-факторів у кондитерському виробі, при якому можна було отримати максимальну органолептичну оцінку. Відзначено, що поєднання запропонованих інгредієнтів забезпечує збалансований склад кондитерському виробу, а також відсутність хімічних компонентів у готовому продукті.
Використання епоксидованої соняшникової олії для одержання біомастильних матеріалів
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Касьяненко, Любов Миколаївна; Демидов, Ігор Миколайович; Мольченко, Світлана Миколаївна; Демидова, Анастасія Олександрівна
Впродовж останнього часу екологічність є вагомим фактором для вибору мастильних матеріалів, тому у світовій практиці переважає тенденція до зниження ролі нафти і нафтопродуктів. Однією з можливих альтернатив для технології мастильних матеріалів є використання продуктів окиснення жирів та олій, насамперед, соняшникової олії. Більшість існуючих робіт присвячена хімічній обробці олій, як присадки до нафтопродуктів. Об’єктом дослідження є процес епоксидування соняшникової олії над оцтовою кислотою. Метою роботи є розробка технології одержання мастильних матеріалів на основі соняшникової олії шляхом епоксидування олії з наступним хімічним перетворенням продукту для отримання основи мастильних матеріалів. Виготовлено зразки мастильних олив на основі соняшникової олії. Визначено в'язкісно-температурні властивості отриманих продуктів. Результати проведеної роботи вказують на перспективність і доцільність подальших досліджень в галузі одержання кисневмісних похідних олій з метою визначення оптимальних умов проведення зазначеної хімічної модифікації.
Спосіб безвідходної нейтралізації олій та жирів з одержанням жирних кислот
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2016) Демидов, Ігор Миколайович; Мольченко, Світлана Миколаївна
Спосіб безвідходної нейтралізації олій та жирів з одержанням жирних кислот включає нейтралізацію олій та жирів водно-етанольними розчинами лужних реагентів, що відбувається за температури 30-75 °C. Водно-етанольний розчин використовується в концентрації 30-60 %, як лужний агент використовують карбонати та гідрокарбонати лужних металів з концентрацією 5-42 г/дм³, в подальшому для одержання жирних кислот одержаний після нейтралізації соапсток розкладають діоксидом вуглецю з тиском 2-50 атм протягом 3-10 хвилин за температурою процесу 20-25 °C.
Використання водно-етанольного розчину карбонату калію для нейтралізації соняшникової олії
(Український науково-дослідний інститут олій та жирів Національної академії аграрних наук України, 2017) Демидов, Ігор Миколайович; Мольченко, Світлана Миколаївна
Наведено результати досліджень нейтралізації соняшникової олії водно-етанольним розчином карбонату калію. Встановлено раціональні технологічні параметри нейтралізації, які дозволяють прогнозувати технологічний процес нейтралізації жирів, а саме: температура, надлишок нейтралізуючого агенту, час протікання нейтралізації. Показано, що використання водно-етанольного розчину карбонату калію як лужного агенту для нейтралізації соняшникової олії дозволяє знизити відходи нейтрального жиру у соапсток.
Використання діоксиду вуглецю для одержання жирних кислот з соапстоку
(ПП "Технологічний Центр", 2015) Мольченко, Світлана Миколаївна; Демидов, Ігор Миколайович
Наведено результати дослідження щодо одержання жирних кислот шляхом вуглекислотного розкладання їх мил. Отримані експериментальні дані доводять можливість одержання жирних кислот з використанням діоксиду вуглецю. Визначені раціональні технологічні параметри та отримана апроксимаційна модель цього процесу. Проаналізовано жирнокислотний склад одержаних жирних кислот, який визначали методом газорідинної хроматографії.