Кафедра "Технологія жирів і продуктів бродіння"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7476

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/food

Від 2011 року кафедра має назву "Технологія жирів і продуктів бродіння", первісна назва – "Технологія жирів".

Кафедра "Технологія жирів" розпочала свою діяльність у 1930 році. Від початку заснування ХПТІ, спеціальність технологія жирів була складовою частиною кафедри технології органічних і забарвлюючих речовин і тільки в 1923 році виділена в окрему групу.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Випускники кафедри працюють в олійно-жировій, кондитерській, пивоварній, виноробній, спиртовій, лікеро-горілчаній та безалкогольній галузях харчової промисловості.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора та 10 кандидатів технічних наук; 3 співробітника мають звання професора, 4 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 12

Концентрування соняшникового гідратаційного осаду
(Український науково-дослідний інститут олій та жирів Національної академії аграрних наук України, 2017) Демидова, Анастасія Олександрівна
Стадія сушіння гідратаційного осаду є найбільш енерговитратною та тривалою операцією при одержанні фосфатидного концентрату. Якісні показники кінцевого продукту суттєво погіршуються саме на цій стадії. В статті розглянутий технологічний прийом розшарування гідратаційного осаду з метою: вилучення значної кількості вологи (досягається значна економія при сушці гідратаційного осаду), олії (яку можна повернути на стадію гідратації та не втратити з фосфатидним концентратом) та одержання концентрованого фосфоліпідного продукту (зі вмістом фосфоліпідів приблизно 75 %).
Розробка рецептури фруктового квасу з прянощами
(ТОВ "Планета-Прінт", 2021) Шпакова, Є. Е.; Півень, Олена Миколаївна; Демидова, Анастасія Олександрівна
Зберігання та контроль якості лікеро-горілчаної продукції
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Кудрявцева, Юлія Дмитрівна; Демидова, Анастасія Олександрівна; Півень, Олена Миколаївна
Для сучасної харчової промисловості ключовими питаннями є питання контролю якості та безпеки продукції, а також підтримання високої якості продукції в процесі її збереження. Десертні лікери є багатокомпонентними рідинами, що складаються із натуральних інгредієнтів різних типів – вуглеводів, білків, фенольних сполук, містять мінеральні речовини, дубильні та пектинові речовини, органічні кислоти, таніни, полісахариди тощо. Ці натуральні компоненти схильні до окиснення, осадження, можуть призвести до помутніння лікерів. Проаналізовано проблеми, пов'язані із зберіганням десертних лікерів в Україні з метою вивчення найбільш впливових факторів на якісні показники лікерогорілчаної продукції. Склад десертних лікерів грає критичну роль у формуванні готового напою. Відзначено, як різні компоненти впливають на сенсорні характеристики та якість продукту, дозволяючи сформувати неперевершений смаковий профіль лікеру. Не менш важливим є дотримання усіх технологічних умов при виробництві лікерів: виробництво напівфабрикатів, підготовка води, дотримання температурних режимів, стерильна тара. Проаналізовано фактори, які впливають на стійкість лікерів. Так, збільшення вмісту екстрактивних речовин та міцності напоїв позитивно впливає на стійкість лікерів, у томі числі проти помутніння. Процес витримки лікерів є ще одним критерієм отримання бажаних характеристик. Зазначено, що тривалість та умови витримки мають ключове значення у формуванні унікального смаку та аромату напою. Досліджено утворення каламути та осаду під час зберігання лікерів. Оптимальний температурний режим для зберігання лікерів – вище 12 ºС, але не повинен перевищувати (22–25 ºС), при більш низьких температурах відбувається поступове погіршення смаку та аромату. Розглянуто, що тривале зберігання лікерів пов'язане з втратою ними біоактивних речовин, перш за все антиоксидантів. Проаналізовано зміни, які відбуваються у готовому напої при довготривалому зберіганні, включаючи утворення біогенних амінів та їх вплив на якість продукту. Визначенні основні фактори, які впливають на якість та тривалість зберігання напоїв для формулювання подальших шляхів вирішення цієї проблеми.
Підвищення ефективності гідратування соняшникової олії за рахунок використання сульфату амонію
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Демидова, Анастасія Олександрівна; Балишев, К. І.
Встановлення особливостей зв'язку між продуктами окиснення та органолептичними характеристиками жирів в процесі їх зберігання
(ТОВ "Планета-Прінт", 2021) Демидова, Анастасія Олександрівна; Черняк, А. С.; Березка, Тетяна Олександрівна
Дослідження впливу вмісту продуктів окиснення в соняшниковій олії на утворення в ній токсичних сполук – 3-MCPD-ефірів та ефірів гліцидолу
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Демидова, Анастасія Олександрівна
Використання епоксидованої соняшникової олії для одержання біомастильних матеріалів
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Касьяненко, Любов Миколаївна; Демидов, Ігор Миколайович; Мольченко, Світлана Миколаївна; Демидова, Анастасія Олександрівна
Впродовж останнього часу екологічність є вагомим фактором для вибору мастильних матеріалів, тому у світовій практиці переважає тенденція до зниження ролі нафти і нафтопродуктів. Однією з можливих альтернатив для технології мастильних матеріалів є використання продуктів окиснення жирів та олій, насамперед, соняшникової олії. Більшість існуючих робіт присвячена хімічній обробці олій, як присадки до нафтопродуктів. Об’єктом дослідження є процес епоксидування соняшникової олії над оцтовою кислотою. Метою роботи є розробка технології одержання мастильних матеріалів на основі соняшникової олії шляхом епоксидування олії з наступним хімічним перетворенням продукту для отримання основи мастильних матеріалів. Виготовлено зразки мастильних олив на основі соняшникової олії. Визначено в'язкісно-температурні властивості отриманих продуктів. Результати проведеної роботи вказують на перспективність і доцільність подальших досліджень в галузі одержання кисневмісних похідних олій з метою визначення оптимальних умов проведення зазначеної хімічної модифікації.
Установлення характеру спільного антиоксидантного впливу токоферолів і флавоноїдів на процес окиснення олій
(Харківський державний університет харчування та торгівлі, 2016) Аксьонова, Олена Федорівна; Демидова, Анастасія Олександрівна; Кіндрашина, Аліна Сергіївна; Березка, Тетяна Олександрівна
Досліджено сумарний інгібуючий вплив токоферолів і флавоноїдів на процес окиснення олій. Доведено синергетичний ефект між токоферолами та флавоноїдами. Установлено, що екстрактивні речовини, одержані з пагонів чорниці, мають антиоксидантні властивості.
Розробка методу визначення вмісту карбонільних сполук в жирах та оліях
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017) Демидова, Анастасія Олександрівна; Шалімов, Павло Ігорович
Антиоксидант з кори дуба як джерело поліфенолів у пивоварінні
(НТУ "ХПІ", 2016) Данилова, Людмила Андріївна; Березка, Тетяна Олександрівна; Демидова, Анастасія Олександрівна; Бойко, Марина Іванівна; Арутюнян, Тетяна Володимирівна
Наведено аналіз сучасного стану виробництва й застосування хмелю та продуктів його переробки в пивоварстві. Показані переваги й недоліки СО₂-екстракту хмелю в порівнянні з іншими продуктами переробки хмелю. Проведені дослідження, направлені на виявлення фенольних речовин рослинних антиоксидантів, що сприяють коагуляції білків і захисту від окиснення гірких речовин при кип'ятінні сусла із СО₂-екстрактом хмелю. Запропоновано технологію використання СО₂-екстракту хмелю разом з антиоксидантом з кори дуба, яка дає можливість одержати менш окиснене пиво із тривалим строком зберігання й економити хміль у кількості 8-10%. Крім цього, антиоксидант не тільки стабілізує якість пива, але й збільшує його фізіологічну цінність. Це може бути основою для створення нового сорту пива з підвищеною фізіологічною цінністю.