Кафедра "Технологія жирів і продуктів бродіння"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7476

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/food

Від 2011 року кафедра має назву "Технологія жирів і продуктів бродіння", первісна назва – "Технологія жирів".

Кафедра "Технологія жирів" розпочала свою діяльність у 1930 році. Від початку заснування ХПТІ, спеціальність технологія жирів була складовою частиною кафедри технології органічних і забарвлюючих речовин і тільки в 1923 році виділена в окрему групу.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Випускники кафедри працюють в олійно-жировій, кондитерській, пивоварній, виноробній, спиртовій, лікеро-горілчаній та безалкогольній галузях харчової промисловості.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора та 10 кандидатів технічних наук; 3 співробітника мають звання професора, 4 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Фільтри

2007 - 20103

Налаштування

Автор: search.filters.author.Жуган, О. А.

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Реологічні властивості деяких зворотних емульсій соняшникової олії
    (НТУ "ХПІ", 2007) Мельник, Анатолій Павлович; Жуган, О. А.; Ільїнська, Ольга Ігорівна
    Досліджені реологічні властивості зворотних емульсій соняшникової олії. Емульсії стабілізовані моноацилгліцеринами соняшникової олії, які одержані в процесі амідування соняшникової олії етилендіаміном зі зміщенням рівноваги в бік отримання моноацилгліцеринів та одночасним гліцеролізом, спиртовою екстракцією. Показано, що отриманні моноацилгліцерини можуть використовуватися у якості емульгаторів.
  • Ескіз
    Документ
    Кінетична модель для реакції амідування з одночасним гліцеролізом триацилгліцеринів соняшникової олії
    (НТУ "ХПІ", 2009) Жуган, О. А.; Ільїнська, Ольга Ігорівна; Мельник, Анатолій Павлович
    Знайдені константи швидкості реакції взаємодії ТАГ, ДАГ, МАГ, моноамідів (АМАД), ЕДА, при різних температурах молярних відносинах з додаванням гліцерину. З'ясовано, що реакція амідування ТАГ є лімітуючою реакцією з якнайменшою швидкістю реакції. В ряду ТАГ–ДАГ–МАГ константа швидкості амідування зростає на порядок, а у ряді ЕДА–АМАД – падає. Запропоновані рівнянні, які адекватно описують кінетику процесу. На основі кінетичної моделі з'ясовано, що ТАГ в більшості своїй йдуть на глицероліз, а ДАГ на амідування.
  • Ескіз
    Документ
    Про спрямування реакції амідування триацилгліцеринів в бік отримання моноацилгліцеринів
    (НТУ "ХПІ", 2010) Жуган, О. А.; Ільїнська, Ольга Ігорівна; Мельник, Анатолій Павлович
    Запропонований підхід для збільшення виходу моноацилгліцеринів для проведення синтезу триацилгліцеринів соняшникової олії і етилендіаміну. Дані використовувалися для розробки технології отримання етилендіамиду і моноацилгліцерину соняшникової олії. Запропонований механізм амідування соняшникової олії етилендіаміном. Визначені і виділені якісно і кількісно моноацилгліцерини, діаміди, гліцерин, тригліцериди.