Кафедра "Технологія жирів і продуктів бродіння"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7476

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/food

Від 2011 року кафедра має назву "Технологія жирів і продуктів бродіння", первісна назва – "Технологія жирів".

Кафедра "Технологія жирів" розпочала свою діяльність у 1930 році. Від початку заснування ХПТІ, спеціальність технологія жирів була складовою частиною кафедри технології органічних і забарвлюючих речовин і тільки в 1923 році виділена в окрему групу.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Випускники кафедри працюють в олійно-жировій, кондитерській, пивоварній, виноробній, спиртовій, лікеро-горілчаній та безалкогольній галузях харчової промисловості.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора та 10 кандидатів технічних наук; 3 співробітника мають звання професора, 4 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 6 з 6

Дослідження одержання діацилгліцеринів ріпакової олії
(НТУ "ХПІ", 2009) Мельник, Анатолій Павлович; Матвєєва, Тетяна Вікторівна; Крамарев, С. О.; Малік, Сергій Григорович
Досліджено зміни вмісту ацилгліцеринів в реакційних масах отриманих амідуванням ріпакової олії етилендіаміном при різних мольних відношеннях вихідних компонентів та температурах реакції впродовж часу. Розроблено методику розрахунку компонентів реакційних мас отриманих при амідуванні рослинних олій етилендіаміном.
Дослідження деяких азотовмісних інгібіторів корозії
(НТУ "ХПІ", 2009) Мельник, Анатолій Павлович; Олійник, М. В.; Крамарев, С. О.; Матвєєва, Тетяна Вікторівна
Проведено випробування нових азотовмісних інгібіторів корозії, отриманих за реакцією амідування натуральної сировини амінами, у мінералізованому середовищі, яке моделює підтоварну воду Охтирського НГПУ. Визначено швидкості корозії сталевих пластин масометричним методом на карусельній установці, за якими оцінено захисний ефект.
Дослідження утворення алкілімідазолінів з ріпакової олії
(НТУ "ХПІ", 2010) Мельник, Анатолій Павлович; Крамарев, С. О.; Руднєв, В. А.
Проведено дослідження по отриманню алкілімідазолінів амідуванням ріпакової олії 2-гідроксіетилетилендіаміном. Для отриманих реакційних мас досліджено ІЧ-спектри. Показано, що до складу реакційних мас входять первинні та вторинні аміди імідазоліни, а також аміноефіри. Встановлено тенденції зміни площ смуг амідів та імідазолінів з часом реакції.
Вплив каталізатора на реакцію одержання алкілімідазолінів з ріпакової олії
(НТУ "ХПІ", 2011) Мельник, Анатолій Павлович; Крамарев, С. О.
Проведено дослідження по визначенню впливу каталізатору на реакцію амідування ріпакової олії 2-гідроксіетилетилендіаміном. Встановлено, що додавання кислотного каталізатору до реакційних мас зумовлює збільшення концентрації алкілімідазолінів. Показано, що найбільш ефективною концентрацією каталізатору є 5 %. Запропоновано механізм реакції отримання алкілімідазолінів.
Щодо інтенсифікації видалення рідин з свердловин
(НТУ "ХПІ", 2011) Мельник, Анатолій Павлович; Матвєєва, Тетяна Вікторівна; Крамарев, С. О.; Ткач, О. І.
В роботі наведено результати порівняльного дослідження двох піноутворюючих реагентів Сніжок і Піносіл. Встановлено, що новий реагент Піносіл проявляє більшу піноутворюючу дію у мінералізованих водах, в тому числі і в присутності вуглеводнів, ніж Сніжок.
Дослідження одержання кисень-, азотовмісних похідних жирних кислот амідуванням соняшникової олії
(НТУ "ХПІ", 2012) Мельник, Анатолій Павлович; Папченко, Вікторія Юріївна; Матвєєва, Тетяна Вікторівна; Малік, Сергій Григорович; Крамарев, С. О.
Розглянуто реакцію взаємодії β – гідроксіетилетилендіаміна і триацилгліцеринів соняшникової олії при мольному відношенні вихідних реагентів 1:1’1:3 в інтервалі температур 413 – 453 К впродовж 6 годин. Досліджено зміни складу реакційної маси з часом реакції.