Кафедра "Технологія жирів і продуктів бродіння"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7476

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/food

Від 2011 року кафедра має назву "Технологія жирів і продуктів бродіння", первісна назва – "Технологія жирів".

Кафедра "Технологія жирів" розпочала свою діяльність у 1930 році. Від початку заснування ХПТІ, спеціальність технологія жирів була складовою частиною кафедри технології органічних і забарвлюючих речовин і тільки в 1923 році виділена в окрему групу.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Випускники кафедри працюють в олійно-жировій, кондитерській, пивоварній, виноробній, спиртовій, лікеро-горілчаній та безалкогольній галузях харчової промисловості.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора та 10 кандидатів технічних наук; 3 співробітника мають звання професора, 4 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5
  • Ескіз
    Документ
    Реологічні властивості деяких зворотних емульсій соняшникової олії
    (НТУ "ХПІ", 2007) Мельник, Анатолій Павлович; Жуган, О. А.; Ільїнська, Ольга Ігорівна
    Досліджені реологічні властивості зворотних емульсій соняшникової олії. Емульсії стабілізовані моноацилгліцеринами соняшникової олії, які одержані в процесі амідування соняшникової олії етилендіаміном зі зміщенням рівноваги в бік отримання моноацилгліцеринів та одночасним гліцеролізом, спиртовою екстракцією. Показано, що отриманні моноацилгліцерини можуть використовуватися у якості емульгаторів.
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження одержання діацилгліцеринів ріпакової олії
    (НТУ "ХПІ", 2009) Мельник, Анатолій Павлович; Матвєєва, Тетяна Вікторівна; Крамарев, С. О.; Малік, Сергій Григорович
    Досліджено зміни вмісту ацилгліцеринів в реакційних масах отриманих амідуванням ріпакової олії етилендіаміном при різних мольних відношеннях вихідних компонентів та температурах реакції впродовж часу. Розроблено методику розрахунку компонентів реакційних мас отриманих при амідуванні рослинних олій етилендіаміном.
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження одержання азото-, кисеньвмісних похідних жирних кислот амідуванням соняшникової олії діетаноламіном
    (НТУ "ХПІ", 2010) Мельник, Анатолій Павлович; Папченко, Вікторія Юріївна
    Розглянуто реакцію взаємодії діетаноламіну і триацилгліцеринів соняшникової олії при моль- ному відношенні реагентів 1:1 і температурах 433 К, 443 К, 453 К, 463 К і 473 К впродовж 3 – 5 годин. Досліджено зміни складу реакційної маси при взаємодії діетаноламіну і триацилгліцеринів соняшникової олії з часом реакції.
  • Ескіз
    Документ
    Вплив каталізатора на реакцію одержання алкілімідазолінів з ріпакової олії
    (НТУ "ХПІ", 2011) Мельник, Анатолій Павлович; Крамарев, С. О.
    Проведено дослідження по визначенню впливу каталізатору на реакцію амідування ріпакової олії 2-гідроксіетилетилендіаміном. Встановлено, що додавання кислотного каталізатору до реакційних мас зумовлює збільшення концентрації алкілімідазолінів. Показано, що найбільш ефективною концентрацією каталізатору є 5 %. Запропоновано механізм реакції отримання алкілімідазолінів.
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження одержання кисень-, азотовмісних похідних жирних кислот амідуванням соняшникової олії
    (НТУ "ХПІ", 2012) Мельник, Анатолій Павлович; Папченко, Вікторія Юріївна; Матвєєва, Тетяна Вікторівна; Малік, Сергій Григорович; Крамарев, С. О.
    Розглянуто реакцію взаємодії β – гідроксіетилетилендіаміна і триацилгліцеринів соняшникової олії при мольному відношенні вихідних реагентів 1:1’1:3 в інтервалі температур 413 – 453 К впродовж 6 годин. Досліджено зміни складу реакційної маси з часом реакції.