Кафедра "Технологія жирів і продуктів бродіння"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7476

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/food

Від 2011 року кафедра має назву "Технологія жирів і продуктів бродіння", первісна назва – "Технологія жирів".

Кафедра "Технологія жирів" розпочала свою діяльність у 1930 році. Від початку заснування ХПТІ, спеціальність технологія жирів була складовою частиною кафедри технології органічних і забарвлюючих речовин і тільки в 1923 році виділена в окрему групу.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Випускники кафедри працюють в олійно-жировій, кондитерській, пивоварній, виноробній, спиртовій, лікеро-горілчаній та безалкогольній галузях харчової промисловості.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора та 10 кандидатів технічних наук; 3 співробітника мають звання професора, 4 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 9 з 9

Розробка нового каталізатору переетерифікування жирів та його застосування у промисловості
(Український науково-дослідний інститут олій та жирів Національної академії аграрних наук України, 2017) Ситнік, Наталія Сергіївна; Демидов, Ігор Миколайович
У статті узагальнено дані науково-технічної літератури щодо технології переетерифікування олій та жирів, приведено загальну характеристику основних каталізаторів хімічного переетерифікування, використовуваних в олійно-жировій промисловості. Розроблено новий каталізатор на основі гліцератів лужних металів та досліджено його ефективність з використанням тестового жиру – пальмового олеїну.
Визначання терміну придатності соняшникової олії методом диференційної скануючої калориметрії
(ПП "Технологічний центр", 2021) Ситнік, Наталія Сергіївна; Куниця, Катерина Вікторівна; Нечитайло, Юрій Іванович
Споживчий попит олієжирової продукції
(ТОВ "Планета-Прінт", 2021) Ситнік, Наталія Сергіївна; Федякіна, Зоя Павлівна; Тимченко, Валентина Кузьмівна; Тимченко, О. А.
Методи досліджень та ідентифікації молочного жиру
(ТОВ "Планета-Прінт", 2021) Ситнік, Наталія Сергіївна; Федякіна, Зоя Павлівна; Тимченко, Валентина Кузьмівна
Модифіковані жири: окиснювальна стабільність і визначення шляхів застосування у складі харчових продуктів
(Національний університет харчових технологій, 2020) Удовенко, Олексій Олександрович; Гладкий, Федір Федорович; Литвиненко, Олена Анатоліївна; Куниця, Катерина Вікторівна; Ситнік, Наталія Сергіївна
У статті визначено окиснювальну стабільність модифікованих жирів і шляхи застосування їх як компонента харчових продуктів. Встановлено, що модифіковані жирові продукти за ТУ У 20.5-1225000194-001:2019 "Жири модифіковані рослинні кондитерські, кулінарні, хлібопекарські та для молочної промисловості" виявляють достатню термічну стійкість до окислення порівняно з традиційною жировою сировиною, з рафінованою, дезодорованою соняшниковою олією. Жир для молочних продуктів має у 1,8 раза довший час індукції порівняно з рафінованою, дезодорованою соняшниковою олією, і у 1,2 раза довший для зразків жиру кулінарного призначення і молочних продуктів та жиру хлібопекарського призначення. Виявлено можливість застосування нового типу жирів спеціального призначення як жирового компонента для хлібобулочних виробів. Вироблені булочні вироби відповідають вимогам ДСТУ-П 4587 та за показниками якості не поступаються булочним виробам з традиційною жировою сировиною, а за деякими показниками перевищують їх. Стійкість до окислення жирових систем визначали методом прискореного окислення на приладі "Рансимат" (який дає змогу в режимі реального часу вивчати стійкість сировини і різних харчових продуктів до окиснення, тобто окиснювальну стабільність) за показником "час індукції", значення якого знаходиться в зворотній залежності від інтенсивності окислювальних процесів. Методи контролювання показники якості хлібобулочних виробів здійснювали відповідно до ДСТУ–П 4585:2006 "Вироби хлібобулочні здобні. Загальні технічні умови", що поширюється на вироби хлібобулочні здобні, які розробляють та виготовляють механізованим або ручним способом і постачають споживачу, та ДСТУ 7045:2009 "Вироби хлібобулочні. Методи визначання фізико-хімічних показників".
Дослідження впливу процесу переетерифікування на триацилгліцерольний склад жирової сировини з різним жирнокислотним складом
(НТУ "ХПІ", 2017) Ситнік, Наталія Сергіївна; Демидов, Ігор Миколайович; Мазаєва, Вікторія Сергіївна; Голодняк, Володимир Олександрович
В статье представлено сравнение равновесного триацилглицерольного состава образцов различных масел с полученным после переэтерификации и установлено, что триацилглицерольный состав переэтерифицированного пальмового масла и его фракции – пальмового олеина – в большей степени совпадает с равновесным в сравнении с жидкими растительными маслами (подсолнечное и соевое). С помощью дифференциальной сканирующей калориметрии показаны изменения в составе триацилглицеролов начального и переэтерифицированного пальмового олеина, которые представлены характеристиками пиков плавления и кристаллизации на ДСК-граммах.
Порівняння ефективності гліцератів лужних металів як каталізаторів переетерифікації жирів
(Національний університет харчових технологій, 2016) Ситнік, Наталія Сергіївна; Демидов, Ігор Миколайович; Шеманська, Є. І.
Дослідження ефективності нового каталізатору переетерифікації олій та жирів з використанням хроматографічного аналізу
(Технологический центр, 2015) Ситнік, Наталія Сергіївна; Демидов, Ігор Миколайович; Куниця, Катерина Вікторівна
Досліджено, яким чином змінюється триацилгліцерольний склад пальмового олеїну під час хімічної переетерифікації у присутності промислового (метилату натрію) та нового (гліцерату калію) каталізаторів. Розраховано статистично рівноважний триацилгліцерольний склад використаного зразка пальмового олеїну на основі визначеного жирнокислотного складу. Проведено порівняння триацилгліцерольного складу вихідного пальмового олеїну, а також переетерифікованого у присутності метилату натрію та гліцерату калію, з розрахунковим.
Дослідження активності гліцерату калію як каталізатору переетерифікації жирів за різних умов проведення процесу
(НТУ "ХПІ", 2016) Ситнік, Наталія Сергіївна; Демидов, Ігор Миколайович; Куниця, Катерина Вікторівна
Досліджено вплив найважливіших факторів, таких як температура та тривалість процесу, на ефективність гліцерату калію як каталізатору переетерифікації жирів. В якості жирової сировини використовувався пальмовий олеїн, для оцінки активності каталізатору визначалася температура плавлення. Обробка результатів з метою встановлення залежності температури плавлення пальмового олеїну від температури та тривалості процесу у присутності гліцерату калію проводилася з використанням методу математичного планування експерименту