Кафедра "Технологія жирів і продуктів бродіння"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7476

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/food

Від 2011 року кафедра має назву "Технологія жирів і продуктів бродіння", первісна назва – "Технологія жирів".

Кафедра "Технологія жирів" розпочала свою діяльність у 1930 році. Від початку заснування ХПТІ, спеціальність технологія жирів була складовою частиною кафедри технології органічних і забарвлюючих речовин і тільки в 1923 році виділена в окрему групу.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Випускники кафедри працюють в олійно-жировій, кондитерській, пивоварній, виноробній, спиртовій, лікеро-горілчаній та безалкогольній галузях харчової промисловості.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора та 10 кандидатів технічних наук; 3 співробітника мають звання професора, 4 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 10

Встановлення особливостей зв'язку між продуктами окиснення та органолептичними характеристиками жирів в процесі їх зберігання
(ТОВ "Планета-Прінт", 2021) Демидова, Анастасія Олександрівна; Черняк, А. С.; Березка, Тетяна Олександрівна
Сonditions for the obtaining of tocopherols from deodorizing distillates of sunflower oil
(Національний університет харчових технологій, 2019) Demydova, A.; Nosenko, T.; Shemanska, E.; Molchenko, S.
Introduction. A deodorizer distillate is a byproduct of oil deodoration, a natural source of tocopherols. The methods of obtaining a native antioxidants from a sunflower deodorizer distillate was investigated in this study. Materials and methods. The sunflower deodorizer distillates from a local enterprise were used in this work. The unsaponificated fraction of deodorizer distillate was separated by saponification. The kinetics of sunflower oil oxidation with/without antioxidants is investigated by the volumetric method. Results and Discussion. Deodorizer distillate increased sunflower oil induction period of oxidation by 1.5 times. Antioxidant activity of obtained concentrates was proved by increase of the induction period of oil oxidation almost three times as result of them addition in the amount of 50 mg per 100 g. Thus, saponification of deodorizer distillate gives possibility to obtain sufficiently effective inhibitor of oxidation. It was shown that more effective way of antioxidants concentrating from a deodorizer distillates was to dissolve it in n-hexane with further adsorption of tocopherols on the activated carbon. Tocopherols were proposed to be eluted from activated carbon by m-xylene, after evaporation of which a concentrate of tocopherols was obtained. Obtained concentrate increased in the period of sunflower oil oxidation induction by 4.2 times when 50 mg per 100 g of the antioxidant were added to the oil. The value of the rate constant of interaction of the peroxide radical with the inhibitor (K7) for the obtained antioxidant was determined to be 106 mol/l∙sec. Conclusions. A method of obtaining tocopherol concentrates from sunflower oil deodorant was proposed. The efficacy of the obtained tocopherol concentrate as an antioxidant was proved.
Модифіковані жири: окиснювальна стабільність і визначення шляхів застосування у складі харчових продуктів
(Національний університет харчових технологій, 2020) Удовенко, Олексій Олександрович; Гладкий, Федір Федорович; Литвиненко, Олена Анатоліївна; Куниця, Катерина Вікторівна; Ситнік, Наталія Сергіївна
У статті визначено окиснювальну стабільність модифікованих жирів і шляхи застосування їх як компонента харчових продуктів. Встановлено, що модифіковані жирові продукти за ТУ У 20.5-1225000194-001:2019 "Жири модифіковані рослинні кондитерські, кулінарні, хлібопекарські та для молочної промисловості" виявляють достатню термічну стійкість до окислення порівняно з традиційною жировою сировиною, з рафінованою, дезодорованою соняшниковою олією. Жир для молочних продуктів має у 1,8 раза довший час індукції порівняно з рафінованою, дезодорованою соняшниковою олією, і у 1,2 раза довший для зразків жиру кулінарного призначення і молочних продуктів та жиру хлібопекарського призначення. Виявлено можливість застосування нового типу жирів спеціального призначення як жирового компонента для хлібобулочних виробів. Вироблені булочні вироби відповідають вимогам ДСТУ-П 4587 та за показниками якості не поступаються булочним виробам з традиційною жировою сировиною, а за деякими показниками перевищують їх. Стійкість до окислення жирових систем визначали методом прискореного окислення на приладі "Рансимат" (який дає змогу в режимі реального часу вивчати стійкість сировини і різних харчових продуктів до окиснення, тобто окиснювальну стабільність) за показником "час індукції", значення якого знаходиться в зворотній залежності від інтенсивності окислювальних процесів. Методи контролювання показники якості хлібобулочних виробів здійснювали відповідно до ДСТУ–П 4585:2006 "Вироби хлібобулочні здобні. Загальні технічні умови", що поширюється на вироби хлібобулочні здобні, які розробляють та виготовляють механізованим або ручним способом і постачають споживачу, та ДСТУ 7045:2009 "Вироби хлібобулочні. Методи визначання фізико-хімічних показників".
Розробка кулінарних жирів підвищеної окисної стабільності
(НТУ "ХПІ", 2018) Удовенко, Олексій Олександрович; Куниця, Катерина Вікторівна; Литвиненко, Олена Анатоліївна; Гладкий, Федір Федорович
Проведено дослідження щодо нехімічної стабілізації олій, призначених для термічної обробки. Встановлено, що для сумішей, які відповідають вимогам щодо органолептичних показників, стійкість до окислення в порівнянні з початковими оліями збільшувалася: для суміші соняшникової олії і пальмового олеїну (70%: 30%) в 1,2 рази, а для суміші соєвої олії і пальмового олеїну (70%: 30%) в 1,26 рази. Проведені дослідження показали ефективний шлях нехімічної стабілізації олій, призначених для термічної обробки.
Одержання ефективних ПАР окисненням соняшникового фосфатидного концентрату
(НТУ "ХПІ", 2009) Демидов, Ігор Миколайович; Крамаренко, А. О.
Фосфоліпіди є якісними поверхнево-активними речовинами (ПАР), що широко застосовуються в харчовій промисловості у комплексі з іншими емульгаторами. У статті розглянуто технологію одержання ПАР з підвищеними емульгуючими властивостями на базі соняшникового фосфатидного концентрату, що є ефективними при створенні прямих та зворотних емульсій без додавання інших ПАР.
Удосконалення технології високостійкого пива з використанням антиоксидантів з рослинної сировини
(Національний університет харчових технологій, 2014) Березка, Тетяна Олександрівна
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.18.05 – технологія цукристих речовин та продуктів бродіння. – Національний університет харчових технологій Міністерства освіти і науки, Київ, 2014. Дисертаційну роботу присвячено удосконаленню технології пива з використанням антиоксидантів з рослинної сировини. Розглянуто окиснення ізо-альфа-кислот при кип’ятінні сусла з хмелем або хмелепродуктами за ланцюговим вільнорадикальним механізмом. Визначено шляхи сповільнення окиснення в результаті додавання антиоксидантів з рослинної сировини. На основі вивчення кінетики окиснення компонентів хмельових смол озонованим повітрям розчинів СО₂-екстракту хмелю підібрано умови, що забезпечують прискорене окиснення компонентів хмельових смол. Доведено ефективність застосування антиоксидантів із рослинної сировини для захисту від окиснення компонентів хмельових смол. Встановлено найефективніші антиоксиданти та рекомендовану кількість їх внесення. Виявлено, що добавка АО із листя м'яти перцевої та кори дуба в сусло в процесі його кип'ятіння із хмелем найбільш ефективно сприяє коагуляції білків сусла й освітленню пива і дає можливість економити 10 % хмелю або його концентратів та збільшити фізіологічну цінність пива. Виявлено, що АО з трави звіробою та кори дуба впливають на вміст летких метаболітів окиснювального обміну, зокрема зменшують вміст діацетилу та ацетальдегіду в молодому та готовому пиві. Запропоновано технологію застосування антиоксидантів з рослинної сировини на стадіях кип’ятіння і охолодження сусла. Визначено технологічні режими внесення антиоксидантів з рослинної сировини і хмелепродуктів. Проведено виробничі випробування технології різних сортів пива з використанням рослинних антиоксидантів на заводі Харківського відділення ПАТ «CАН ІнБев Україна». Виготовлено дослідно-промислову партію об’ємом 10000 дал.
Розробка комплексного антиоксиданту із екстрактів листя горіху волоського та календули
(Технологический центр, 2015) Білоус, О. В.; Демидов, Ігор Миколайович; Бухкало, Світлана Іванівна
Досліджено наявність інгібіторів окиснення в екстракті із листя горіху волоського та екстракті календули. Показана здатність цих екстрактів захищати соняшникову олію від процесів окиснення. Досліджено синергізм між токоферолами соняшникової олії та інгібіторами окиснення із екстрактів листя горіху волоського та календули. Визначено оптимальну концентрацію додавання екстрактів до соняшникової олії.
Визначення строку зберігання олій прискореним методом
(НТУ "ХПІ", 2015) Демидова, Анастасія Олександрівна
Визначення строку зберігання харчових продуктів залишається однією з найбільш актуальних задач для харчової промисловості. Особливо це стосується розробки прискорених методів дослідження, зокрема для жировмісних продуктів, як одних з найбільш швидкопсувних. У даній статті наведена методологія визначення строку зберігання олії за розробленим методом, який при його швидкому виконанні при підвищених температурах дає прогнози щодо строку зберігання олії при більш низьких (та взагалі будь-яких) температурах зберігання. Мета дослідження – спрощення та пришвидшення процесу дослідження олій з метою визначення строків їх зберігання. Об’єкт дослідження – лляна олія, предмет – окиснення олії, визначення кінетичних параметрів окиснення, встановлення швидкості самоініціювання та строку зберігання олії. Дослідження проводились на волюметричній установці.
Дослідження явища синергізму між токоферолами соняшникової олії та інгібіторами окиснення екстракту із листя горіху волоського
(НТУ "ХПІ", 2014) Білоус, О. В.; Демидов, Ігор Миколайович; Бухкало, Світлана Іванівна
У статті розглядається вплив інгібіторів окиснення на стійкість соняшникової олії до процeсів окиснення. Приведена характеристика процесів, що відбуваються у жирах при дії на них кисню. Проаналізовано сучасний рівень використання інгібіторів окиснення у промисловості й надано порівняльний аналіз синтетичних та рослинних інгібіторів окиснення. Надані результати дослідження взаємодії між токоферолами соняшникової олії та інгібіторами окиснення екстракту із листя горіху волоського. Приведено спосіб збору та принцип дії установки для очищення соняшникової олії від токоферолів. Наведені результати повного факторного експерименту, фактори варіювання відповідні концентрації: токоферолів, екстракту із листя горіху волоського, лимонної кислоти; вихідний параметр – період індукції. Проаналізовано отримані дані та надані рекомендації щодо концентрацій введення інгібітору окиснення – екстракту із листя горіху волоського – до соняшникової олії.
Нові наукові розробки у галузі харчових технологій
(НТУ "ХПІ", 2013) Папченко, Вікторія Юріївна
Розглянуто перспективні наукові розробки у галузі харчових технологій, що стосуються вдосконалення технології рафінації і переробки олій та жирів. На основі узагальнення науково-технічної літератури визначені перспективні напрямки подальшого розвитку олійно-жирової промисловості