Кафедра "Технологія жирів і продуктів бродіння"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7476

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/food

Від 2011 року кафедра має назву "Технологія жирів і продуктів бродіння", первісна назва – "Технологія жирів".

Кафедра "Технологія жирів" розпочала свою діяльність у 1930 році. Від початку заснування ХПТІ, спеціальність технологія жирів була складовою частиною кафедри технології органічних і забарвлюючих речовин і тільки в 1923 році виділена в окрему групу.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Випускники кафедри працюють в олійно-жировій, кондитерській, пивоварній, виноробній, спиртовій, лікеро-горілчаній та безалкогольній галузях харчової промисловості.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора та 10 кандидатів технічних наук; 3 співробітника мають звання професора, 4 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Фільтри

2013 - 20203

Налаштування

Містить файли: ТакКлючові слова: search.filters.subject.fat

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Модифіковані жири: окиснювальна стабільність і визначення шляхів застосування у складі харчових продуктів
    (Національний університет харчових технологій, 2020) Удовенко, Олексій Олександрович; Гладкий, Федір Федорович; Литвиненко, Олена Анатоліївна; Куниця, Катерина Вікторівна; Ситнік, Наталія Сергіївна
    У статті визначено окиснювальну стабільність модифікованих жирів і шляхи застосування їх як компонента харчових продуктів. Встановлено, що модифіковані жирові продукти за ТУ У 20.5-1225000194-001:2019 "Жири модифіковані рослинні кондитерські, кулінарні, хлібопекарські та для молочної промисловості" виявляють достатню термічну стійкість до окислення порівняно з традиційною жировою сировиною, з рафінованою, дезодорованою соняшниковою олією. Жир для молочних продуктів має у 1,8 раза довший час індукції порівняно з рафінованою, дезодорованою соняшниковою олією, і у 1,2 раза довший для зразків жиру кулінарного призначення і молочних продуктів та жиру хлібопекарського призначення. Виявлено можливість застосування нового типу жирів спеціального призначення як жирового компонента для хлібобулочних виробів. Вироблені булочні вироби відповідають вимогам ДСТУ-П 4587 та за показниками якості не поступаються булочним виробам з традиційною жировою сировиною, а за деякими показниками перевищують їх. Стійкість до окислення жирових систем визначали методом прискореного окислення на приладі "Рансимат" (який дає змогу в режимі реального часу вивчати стійкість сировини і різних харчових продуктів до окиснення, тобто окиснювальну стабільність) за показником "час індукції", значення якого знаходиться в зворотній залежності від інтенсивності окислювальних процесів. Методи контролювання показники якості хлібобулочних виробів здійснювали відповідно до ДСТУ–П 4585:2006 "Вироби хлібобулочні здобні. Загальні технічні умови", що поширюється на вироби хлібобулочні здобні, які розробляють та виготовляють механізованим або ручним способом і постачають споживачу, та ДСТУ 7045:2009 "Вироби хлібобулочні. Методи визначання фізико-хімічних показників".
  • Ескіз
    Документ
    Optimizing the parameters of the production process of fat systems with a minimum content of trans-isomers
    (Український державний хіміко-технологічний університет, 2020) Nekrasov, P. O.; Gudz, O. M.; Nekrasov, O. P.; Berezka, T. O.
    Currently, the vast majority of solid fats, which are used as formula components of food products, are produced in Ukraine by partial hydrogenation. This method of fats modification leads to the formation of a significant amount of trans-isomers of fatty acids, which negatively affects the human body. It is known that the increased content of these isomers in the composition of fat products results in an increased risk of developing cardiovascular and metabolic diseases. In particular, the action of high-density lipoproteins is blocked, the deposition of cholesterol plaques on the walls of human blood vessels is initiated, and the development of atherosclerosis is provoked. We suggest resolving this problem by using interesterification of fats under the action of lipases, which has some advantages as compared with traditional technology. For instance, alkaline agents will not be used for catalysis, the reaction products will not be contaminated with catalysts, soaps will not be formed as by-products, the temperature of the process will be almost halved, and the organization of production will be less complicated and cheaper. The purpose of the work was to determine the rational parameters of the interesterification reaction aimed at the synthesis of fat systems with a minimum content of trans-isomers. The research objective was achieved by using the response surface methodology. The kinetics of reaction was studied by pulsed nuclear magnetic resonance. The processing and analysis of experimental data was performed by means of the Statistica 10 package. As a result of investigations, a mathematical model was developed that allows predicting the degree of conversion of starting materials into reaction products based on the data on the conditions of the interesterification process. Rational values of the main parameters for the synthesis of fatty systems with a minimum content of trans-isomers of fatty acids were specified. The obtained results can serve as a scientific basis for the development of technology for the production of fat systems with improved quality and safety characteristics.
  • Ескіз
    Документ
    Нові наукові розробки у галузі харчових технологій
    (НТУ "ХПІ", 2013) Папченко, Вікторія Юріївна
    Розглянуто перспективні наукові розробки у галузі харчових технологій, що стосуються вдосконалення технології рафінації і переробки олій та жирів. На основі узагальнення науково-технічної літератури визначені перспективні напрямки подальшого розвитку олійно-жирової промисловості