Кафедра "Технологія жирів і продуктів бродіння"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7476

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/food

Від 2011 року кафедра має назву "Технологія жирів і продуктів бродіння", первісна назва – "Технологія жирів".

Кафедра "Технологія жирів" розпочала свою діяльність у 1930 році. Від початку заснування ХПТІ, спеціальність технологія жирів була складовою частиною кафедри технології органічних і забарвлюючих речовин і тільки в 1923 році виділена в окрему групу.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Випускники кафедри працюють в олійно-жировій, кондитерській, пивоварній, виноробній, спиртовій, лікеро-горілчаній та безалкогольній галузях харчової промисловості.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора та 10 кандидатів технічних наук; 3 співробітника мають звання професора, 4 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 9 з 9
  • Ескіз
    Документ
    Оцінка термодинамічних параметрів реакції взаємодії ацилгліцеринів з етилендіаміном
    (НТУ "ХПІ", 2006) Мельник, Анатолій Павлович; Діхтенко, К. М.; Сенишин, Я. І.; Матвєєва, Тетяна Вікторівна
    Виконана оцінка термодинамічних параметрів реакції взаємодії ацилгліцеринів з етилендіаміном. Встановлено, що зміни вільних енергій реакцій амідування, розрахованих різними методами, однакові. Знайдено, що із врахуванням водневих зв’язків вільні енергії реакцій взаємодії ацилгліцеринів з етилендіаміном, аміноамідом різні, при чому у ряду ТАГ-ДАГ-МАГ вони збільшуються. Порівняння вільних енергій реакцій взаємодії ацилгліцерину з ЕДА і АА свідчить про те, що з ЕДА реакція енергетично більш вигідна.
  • Ескіз
    Документ
    Реологічні властивості деяких зворотних емульсій соняшникової олії
    (НТУ "ХПІ", 2007) Мельник, Анатолій Павлович; Жуган, О. А.; Ільїнська, Ольга Ігорівна
    Досліджені реологічні властивості зворотних емульсій соняшникової олії. Емульсії стабілізовані моноацилгліцеринами соняшникової олії, які одержані в процесі амідування соняшникової олії етилендіаміном зі зміщенням рівноваги в бік отримання моноацилгліцеринів та одночасним гліцеролізом, спиртовою екстракцією. Показано, що отриманні моноацилгліцерини можуть використовуватися у якості емульгаторів.
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження амідування триацилгліцеринів соняшникової олії діетаноламіном
    (НТУ "ХПІ", 2007) Мельник, Анатолій Павлович; Папченко, Вікторія Юріївна; Матвєєва, Тетяна Вікторівна
    У статті представлено результати дослідження реакції утворення моноацилгліцеринів на основі діетаноламіну і триацилгліцеринів соняшникової олії. Вивчено кінетику взаємодії діетаноламіну і триацилгліцеринів соняшникової олії при мольному відношенні реагентів 1:1 і температурах 383 К, 393 К і 403 К. Досліджено зміни складу реакційної маси при взаємодії діетаноламіну і триацилгліцеринів соняшникової олії з часом реакції. Визначено кількість утворених моноацилгліцеринів з часом реакції.
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження одержання діацилгліцеринів ріпакової олії
    (НТУ "ХПІ", 2009) Мельник, Анатолій Павлович; Матвєєва, Тетяна Вікторівна; Крамарев, С. О.; Малік, Сергій Григорович
    Досліджено зміни вмісту ацилгліцеринів в реакційних масах отриманих амідуванням ріпакової олії етилендіаміном при різних мольних відношеннях вихідних компонентів та температурах реакції впродовж часу. Розроблено методику розрахунку компонентів реакційних мас отриманих при амідуванні рослинних олій етилендіаміном.
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження одержання азото-, кисеньвмісних похідних жирних кислот амідуванням соняшникової олії діетаноламіном
    (НТУ "ХПІ", 2010) Мельник, Анатолій Павлович; Папченко, Вікторія Юріївна
    Розглянуто реакцію взаємодії діетаноламіну і триацилгліцеринів соняшникової олії при моль- ному відношенні реагентів 1:1 і температурах 433 К, 443 К, 453 К, 463 К і 473 К впродовж 3 – 5 годин. Досліджено зміни складу реакційної маси при взаємодії діетаноламіну і триацилгліцеринів соняшникової олії з часом реакції.
  • Ескіз
    Документ
    Кінетика і термодинаміка реакції амідування кукурудзяної олії діетаноламіном
    (НТУ "ХПІ", 2012) Мельник, Анатолій Павлович; Матвєєва, Тетяна Вікторівна; Григорова, Г. В.; Марценюк, Т. І.
    Досліджено реакцію амідування кукурудзяної олії діетаноламіном при температурах 433 – 473 К і мольних відношеннях реагентів 1 : 1, 1 : 2, 1 : 3. Знайдено кінетичні та термодинамічні параметри реакції. Запропоновано кінетичну модель реакції. Оцінено похибку розрахунків за даною кінетичною моделлю.
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження одержання кисень-, азотовмісних похідних жирних кислот амідуванням соняшникової олії
    (НТУ "ХПІ", 2012) Мельник, Анатолій Павлович; Папченко, Вікторія Юріївна; Матвєєва, Тетяна Вікторівна; Малік, Сергій Григорович; Крамарев, С. О.
    Розглянуто реакцію взаємодії β – гідроксіетилетилендіаміна і триацилгліцеринів соняшникової олії при мольному відношенні вихідних реагентів 1:1’1:3 в інтервалі температур 413 – 453 К впродовж 6 годин. Досліджено зміни складу реакційної маси з часом реакції.
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження одержання кисень- і азотовмісних похідних жирних кислот амідуванням лляної олії
    (НТУ "ХПІ", 2013) Мельник, Анатолій Павлович; Малік, Сергій Григорович
    Досліджено одержання кисень- і азотовмісних похідних жирних кислот амідуванням лляної олії при температурах 413 К – 453 К та мольному співвідношенні реагентів 1:1. За допомогою тонкошарової хроматографії проведено експериментальні дослідження компонентного складу реакційних мас. Показано, що до складу суміші входять моноацилгліцерини, діацилгліцерини та алкілімідазоліни жирних кислот
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження механізму ферментативного гліцеролізу жирів
    (НТУ "ХПІ", 2009) Некрасов, Павло Олександрович
    In presented work it was ascertained that enzymecatalyzed glycerolysis of fats obeys ping-pong bi-bi mechanism. According to the mechanism scheme the glycerolysis is the complex process which involves three competitive reactions. Computed equilibrium constants gave an opportunity to establish the dominant reaction.